05 червня 2019, 16:22

«Ти повинен розуміти бізнес клієнта, а також те, що цьому бізнесу потрібно саме від тебе»

Опубліковано в №23 (677)

Олександр Молотай
Олександр Молотай «Evris» партнер, керівник практики інтелектуальної власності

Як ефективно будувати відносини зі своїми клієнтами? Які зміни у сфері інтелектуальної власності сколихнули практику останнім часом?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Чи готові українці платити за контент? Про це і не тільки розповів у своєму інтерв'ю для «ЮГ» Олександр Молотай, партнер, керівник практики інтелектуальної власності ЮФ «Evris»

Олександр Молотай

— Олександре, Ви увійшли до списку найкращих юристів у практиці інтелектуальної власності. Розкажіть, як розвивалася Ваша кар'єра в цій практиці. Хто або що найбільше вплинуло на Ваше формування як професіонала?

— Про це можна говорити вічно. На моєму професійному шляху завжди траплялися хороші люди та хороші компанії. Я почав свою кар'єру ще у Baker McKenzie помічником юриста у практиці інтелектуальної власності під керівництвом Олександра Мартиненка — відомого українського правника, якого я щиро поважаю. Зараз він партнер київського офісу CMS Cameron McKenna, де я також працював у 2009–2012 рр. під його керівництвом. Він був першою людиною, яка на мене так суттєво вплинула, сформувавши в мені певні професійні принципи та здібності. До того ж не останньою є роль компанії Baker McKenzie, адже це міжнародна юрфірма, яка славиться своїми високими стандартами та входить до найвищих рейтингів.

Потім я перейшов працювати в достатньо відомий IP‑бутик «Дубинський і Ошарова». Це провідна компанія, яка обслуговує найдорожчі світові бренди. Там мені пощастило протягом 3‑х років працювати під керівництвом Ірини Ошарової, яка зуміла вкласти в мою голову багато професійних знань. Також я працював разом з Михайлом Дубинським. Саме в той період у компанію прийшли Антон Коваль, Вікторія Сопільняк, Юлія Кольченко. Сьогодні це топові юристи. Я дуже здивуюся, якщо їх немає в тому списку, до якого мене включили. Тобто є дуже багато людей, які на мене вплинули й допомогли в розвитку моєї кар'єри, за що я їм дуже вдячний.

— Скоро буде рік, як Ви приєдналися до команди Evris. Супровід яких проектів за останні півроку найбільше Вам запам'ятався? Якою була Ваша найцікавіша та найуспішніша справа за цей час?

— Насправді, працювати в Evris дуже цікаво. Є така шаблонна фраза — ми молода і динамічна компанія. В нашому випадку це дійсно так. Тут всі молоді й талановиті. Компанія стрімко розвивається в усіх напрямках. Наша практика не є винятком. Що стосується досягнень, то існує чимало проектів з категорії, коли є що згадати, але немає чого людям розказати, тому що ми зв'язані умовами конфіденційності з нашими клієнтами. З публічних цікавих проектів — це був захист прав на торгові марки компанії Global Spirits, продукція якої експортується в Китай. Ми боролися з таким явищем як патентний тролінг, коли якісь особи реєстрували на себе торгові марки нашого клієнта, а ми їх відвойовували.

Цікаво також було працювати над контрактом між Mitsubishi Motors Україна та українською талановитою спортсменкою Дарією Біловою, за яким Дарія мала стати обличчям бренду Mitsubishi. Вона дзюдоїстка, а як ви знаєте, дзюдо — це японська боротьба. Тому японці були зацікавлені в цьому проекті. До того ж вона достатньо приваблива дівчина, тож у неї було все необхідне для японської компанії, а ми допомагали їм укладати таку угоду. Для нас це було цікаво.

Олександр Молотай — Поділіться власним рецептом побудови ефективних взаємовідносин з клієнтами.

— Ефективні відносини з клієнтом ґрунтуються на кількох чинниках. Насамперед, ти повинен розуміти бізнес клієнта, а також те, що цьому бізнесу потрібно саме від тебе. Адже ми знаємо, що цінність будь-якого юриста прямо пропорційна кількості матеріальних цінностей, які йому платять за виконання роботи. Тобто чим більше ти знаєш про бізнес свого клієнта, тим краще у тебе розуміння, що саме йому потрібно, тим доречніші будуть твої поради. Це заїжджені моменти, про які Вам скаже будь-який юрист, але це дійсно так.

Ще одним важливим аспектом для утримання стосунків з клієнтом є пошук компромісів. Тобто ми як компанія маємо свої інтереси, а у клієнта є його інтереси. Таким чином, потрібно завжди знаходити якісь точки дотику, для того щоб наші поради та наші консультації були доречними й не дуже обтяжливими фінансово. Окрім того, мають бути добре побудовані особисті відносини.

— Щодо особистих відносин, як Ви ставитеся до того, коли компанія вітає своїх клієнтів з кожним святом?

— Я не прибічник цієї ідеї. Мій подарунок для клієнтів — це якісне виконання роботи. Однак у нас в компанії демократія, тому кожен партнер може вирішувати, потрібно чи ні йому вітати та щось дарувати клієнтам. Звичайно, невеличкі подарунки, які не виходять за межі розумних речей, клієнтам приємно отримувати на свята. Я не маю на увазі мерседес останньої моделі. Я про якісь приємні дрібнички, які нагадуватимуть про нас клієнту і показуватимуть нашу турботу. Наприклад, на цей Новий рік ми дарували пледи, брендовані логотипом компанії. Коли я про це розповідаю, то уявляю, як дитина чи дружина мого клієнта загорнулася в цей плед, а клієнту приємно, що ми подбали не лише про його бізнес, але й про сім'ю.

— З Вашого досвіду, чи багато клієнтів, обираючи юридичну фірму, звертають увагу на рейтинги?

— На рейтинги звертають більше уваги ті компанії, які погано орієнтуються на нашому юридичному ринку. Як правило, це західні компанії, які хочуть бачити експертизу свого візаві, свого провайдера юридичних послуг. Його експертиза — це присутність у тих чи інших рейтингах. До того ж рейтинги бувають різні: національні, міжнародні тощо.

Звичайно, міжнародні компанії хочуть бачити, що ми також є в міжнародних рейтингах, принципи формування яких їм відомі. Тобто якщо це рейтинг, який ґрунтується на прибутковості фірми, то він мало про що скаже клієнту. Якщо він формується на відгуках клієнтів, а ще краще — на відгуках колег, то цінність цього рейтингу зовсім інша. Однак наскільки мені відомо, наші західні клієнти інколи звертають увагу на національні рейтинги.

— Які зміни у сфері інтелектуальної власності за останній рік найбільше вплинули на розвиток практики?

— Відбулося лише дві ключові зміни. По‑перше, був прийнятий так званий закон про роялті. Це повне перезавантаження нашої системи збору авторської винагороди. Наразі триває процес акредитації нових організацій колективного управління, які будуть уповноважені збирати роялті в різних сферах. Недосконалість нашої системи збору роялті була причиною того, що ми завжди входили до санкційних списків США як країна з найвищим рівнем піратства. Сподіваємося, що перезавантаження цієї системи закладе фундамент для покращення репутації України в цьому сенсі. Сьогодні важко говорити про те, як саме запрацює система за новим законом, але принаймні правила роботи прописані більш детально і чітко. Поживемо — побачимо.

По‑друге, реформа системи захисту інтелектуальної власності. У нас існувала Державна служба інтелектуальної власності, яку мають реформувати в Національний орган інтелектуальної власності. Однак я не критикував би стару систему. На мою думку, якщо порівнювати з іншими органами державної влади, патентна система України, тобто система захисту інтелектуальної власності, працювала достатньо ефективно і виконувала свої функції, окрім питань, пов'язаних зі збором роялті. Експертиза заявок на винаходи, торгові марки, промислові зразки проводилася достатньо ефективно, швидко та якісно.

Наше відомство навіть отримало статус пошукового та експертного органу міжнародної патентної системи за договором про патентну кооперацію, а потім почалась реформа. На жаль, можна лише сподіватися, що після завершення реформи все працюватиме так, як швейцарський годинник, але наразі ситуація погіршилася. Кількість експертів зменшилася, строки експертизи збільшилися, якість залишилася приблизно на тому ж рівні. Однак, оскільки були перерозподілені фінансові потоки та повноваження, система почала працювати менш ефективно. Вона начебто ще перебуває у стані реформування, але хочеться, щоб цей процес був тимчасовим, а не постійним та завершився найближчим часом.

Водночас дуже багато змін не відбулося. Не були прийняті зміни до закону про авторське право, до патентних законів тощо. Мабуть, це через політичну ситуацію, адже коли ці зміни вносилися до Парламенту, то почалися виборні перегони, тому вони вже були не на часі. Також ми не побачили, як нам обіцяли, спеціалізований суд з інтелектуальної власності. Так він і не запрацював. Хоча перспектива появи у нас цього суду була предметом заздрощів багатьох моїх іноземних колег.

— Проте конкурси ще тривають?

— Так, але на зустрічі з одним із членів ВККС десь на початку минулого року нам прогнозували, що цей суд запрацює до кінця 2018 р. Зараз середина 2019 р., а суд так і не запрацював. Тому перспективи невтішні. Адже коли я говорив своїм західним колегам, що у нас буде сформований спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності, вони реагували на це із заздрістю. Вони, виявляється, теж відчувають недостатньо високий рівень судочинства в цій сфері у своїх країнах, оскільки вона дуже вузькоспеціалізована. В Україні є така прекрасна ініціатива, але поки що це лише ініціатива.

— На Вашу думку, наскільки українці стають правосвідомими у сфері інтелектуальної власності? Чи з'являється розуміння, що за контент потрібно платити, що автори заслуговують на винагороду та визнання? Чи жага до споживання піратського контенту ще переважає?

— Ринок розвивається за принципами компромісу: у кожної людини є свій поріг ціни, яку вона згодна заплатити за власне уявлення комфорту. Можливо, 5 доларів за фільм в Apple Store для пенсіонера буде дорого, але для молоді, яка працює, це прийнятна ціна. До того ж у піратських ресурсів є свої недоліки. Вони дають погану якість продукції та постійно вставляють рекламу у свій контент. Інколи дивитися таке кіно з дітьми небезпечно, адже реклама буває різною. Тому замість того щоб мучитися, люди обирають платформи з платним контентом і залишаються задоволеними.

Зважаючи на те, що в Україні з'являється дедалі більше таких платформ, наразі з цим немає жодних проблем. Для нашого регіону ціни також зменшуються. Тому я не впевнений, що люди стають більш свідомими, це скоріше питання комфорту і ціни та їх співвідношення. Якщо ці показники виходять на певний баланс, то людині стає комфортно за це платити. Люди ж ходять у кінотеатри та платять за перегляд фільмів. У нас немає піратських кінотеатрів, куди можна потрапити, не заплативши за квиток. Так само має бути з приватним переглядом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати