20 лютого 2024, 15:59

Сухий юридичний розбір резонансної справи Ігоря Мазепи: бліцінтерв’ю з адвокатами

Сергій Чуєв
Сергій Чуєв «EQUITY» партнер
Андрій Іванів
Андрій Іванів «EQUITY» радник
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

Адвокати у справі Ігоря Мазепи, відомого українського бізнесмена, засновника Concorde Capital, вважають, що в матеріалах кримінального провадження немає жодного доказу, який міг би однозначно підтверджувати причетність Мазепи до інкримінованих йому злочинів, та ця справа не належить до підслідності ДБР.

«Юридична Газета» зустрілася з адвокатами команди EQUITY — партнером Сергієм Чуєвим та радником Андрієм Іванівим, — щоб з’ясувати, в чому суть цієї кримінальної справи, що інкримінує слідство Ігорю Мазепі, чому підслідність саме у ДБР, хто потерпілий у цій справі, чому обшуки відбувалися без ухвали слідчого судді та досі не повідомлено про підозру посадовим особам, які виділяли земельні ділянки у приватну власність.

— У чому звинувачують Ігоря Мазепу?

Чуєв Сергій Чуєв: Слідство інкримінує Ігорю Мазепі:

  • створення злочинної організації та керівництво злочинною організацією, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 255 КК України;

  • незаконну приватизацію державного майна, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 233 КК України;

  • набуття майна злочинним шляхом, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

— Якими доказами слідство обґрунтовує причетність Ігоря Мазепи до вчинення злочину?

Сергій Чуєв: Наразі не можна розголошувати таку інформацію, оскільки вона становить таємницю слідства. Проте загалом можна сказати, що в матеріалах кримінального провадження немає жодного доказу, який міг би однозначно підтверджувати причетність Мазепи до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

— Розкажіть, будь ласка, в чому суть цієї кримінальної справи?

Іванів Андрій Іванів: Справа стосується незаконного заволодіння земельними ділянками у Вишгородському районі, які, за версією слідства, перебували у власності АТ «Укргідроенерго». Цікавим є те, що відсутні будь-які передбачені законодавством правовстановлювальні документи, які б підтверджували наявність в АТ «Укргідроенерго» права власності або користування на зазначені земельні ділянки, так само як і у всіх держаних реєстрах відсутні будь-які записи про наявність такого права. Лише з початком досудового розслідування у 2014 році ця земля, за версією слідства, а не самого АТ «Укргідроенерго», стала стратегічно важливою землею для функціонування Київської ГЕС.

Найцікавіше те, що на цій землі вже десятки років розташована забудова сіл Хотянівки та Лебедівки, а також із десяток садових товариств, заснованих у 1980-их роках, деякі з них потім перетворились у котеджні містечка. І лише зараз силовики приймають рішення, що забудова цих територій незаконна і навіть небезпечна. Тобто на момент забудови все було законно та погоджено всіма установами, а через десять років саме силовики, а не інший орган, до компетенції якого належить встановлення таких фактів, приймають рішення про незаконність забудови.

Зауважую, що ця справа триває з 2014 року, а Ігорю Мазепі інкримінують всі вищеперелічені статті за купівлю на вторинному ринку 2,4 га землі аж у 2020–21 роках. З огляду на все вищезазначене постає логічне запитання: якщо ця земля ніколи не обліковувалась як земля водного фонду, то як Ігор Мазепа, чи будь-який інший потенційний покупець, покладаючись на інформацію з офіційних реєстрів та земельного кадастру, в яких були відсутні будь-які обмеження на купівлю цих земель, могли знати, що купують таку землю незаконно? Лише тільки цей факт викликає багато запитань до органів слідства.

— Чому так довго триває слідство у цій справі?

Андрій Іванів: Як вже зазначалось, слідство у цій справі триває з 2014 року, ще до створення ДБР. За цей час орган досудового розслідування неодноразово змінювався з Нацполіції на ДБР і навпаки через неефективність слідства. Інколи ця справа переходила з-під слідства ДБР до Нацполіції та назад до ДБР усього лише за тиждень. Проте ні Нацполіція, ні ДБР за десять років досудового розслідування фактично не вчиняли жодних слідчих дій у цій справі. Жодних заходів забезпечення кримінального провадження слідством не вживалось, землі продовжували продаватись за погодженням із відповідними державними органами. Такий хід подій наводить на думку, що вони створювались навмисно для очікування купівлі цих земель якоюсь «цікавою» для органів слідства особою. Адже нічим іншим не можна пояснити десятирічну бездіяльність слідства у цій справі та активізацію їхніх дій після купівлі частини цих земель Ігорем Мазепою.

— Чому саме ДБР займається розслідуванням цієї справи?

Сергій Чуєв: У ДБР свою підслідність цієї справи пояснюють тим, що участь у незаконній приватизації брали посадові особи Держгеокадастру, які, на думку ДБР, є представниками правоохоронного органу. Натомість сам Держгеокадастр у відповідь на адвокатський запит сторони захисту з посиланням на законодавство повідомив, що не є правоохоронним органом. Тому, на наше переконання, ця справа взагалі не відноситься до підслідності ДБР. Хоч на одному із судових засідань представник ДБР заявляв, що про підозру було також повідомлено одному із представників держоргану, проте весь епіцентр слідчих дій у цій справі розгортається навколо Ігоря Мазепи, а не представників держоргану. Всупереч здоровому глузду, слідством ця норма КК України інкримінується Ігорю Мазепі, який не був та не є представником державного органу, та не брав участі у приватизації цих земель, а купував їх на вторинному ринку, з огляду на що апріорі не може бути суб’єктом злочину за цією нормою КК України.

— Чи визнано когось потерпілим у цій кримінальній справі?

Андрій Іванів: Потерпілим у цьому кримінальному проваджені слідством визнано Міністерство економіки України. Проте як слідство, так і саме міністерство не можуть дати чіткої оцінки збитків та в чому вони полягають.

— Чи була у слідства ухвала на обшук в Ігоря Мазепи та його компанії Concorde Capital?

Сергій Чуєв: Усі обшуки у цій справі відбувалися без ухвали слідчого судді, який би санкціонував такий обшук. Підставою для проведення таких обшуків слідчі цинічно зазначили наявність невідкладності та необхідності збереження майна, усвідомлено нехтуючи фактом, що слідство триває вже десять років. Очевидно, що такий «невідкладний» обшук без ухвали слідчого судді не проводився з метою врятування майна, а мав на меті тиск на одну з найбільших інвестиційних компаній України. Паралельно з обшуками в офісі Concorde Capital відбувалось і затримання Ігоря Мазепи теж без відповідної ухвали, без допуску адвоката, який невідкладно прибув на місце затримання та протиправно не був допущений до клієнта.

— Як загалом проходить слідство у даній справі?

Андрій Іванів: Слідство у цій справі відбувається з численними порушеннями, починаючи з обшуків і затримань без відповідних ухвал суду та продовжуючи подальшою легалізацією таких обшуків «задніми числами». Так, наведемо показовий приклад — 28 листопада 2023 року відбувся перший обшук вдома у однієї з працівниць Concorde Capital, який був проведений без відповідної ухвали суду. В ході обшуку було вилучено особисті речі, серед іншого, телефон та ноутбук. Згодом нам стало відомо, що після проведення обшуку слідчий із значною затримкою звернувся до суду з клопотанням про легалізацію вже проведеного обшуку. Ймовірно, суд відмовив у задоволенні цього клопотання слідства. Адже суд потім за нашою скаргою зобов’язав слідчого повернути вилучене майно. Проте слідчий відмовляється виконувати судове рішення та посилається на наявність іншої ухвали Печерського суду, якою все-таки було арештовано майно, вилучене 28 листопада. Хоча її походження цілком незрозуміле. Адже, станом на дату розгляду скарги на дії слідчого, Печерський суд на численні запити сторони захисту повідомляв, що не приймав рішення про легалізацію обшуку та арешт вилученого майна. В базі суду такі рішення відсутні. Схоже на те, що слідство в кооперації із слідчим суддею ініціювали прийняття ухвали про легалізацію обшуку, по-перше, із майже місячною затримкою, що є грубим порушенням КПК, по-друге — ухвала прийнята пізніше, ніж датована в реєстрі.

— Слідством визнано незаконною забудову територій, на яких розташовані села Хотянівка, Лебедівка та з десяток котеджних містечок. Якими можуть бути наслідки для власників цього майна?

Сергій Чуєв: Наразі важко однозначно відповісти про можливі наслідки таких рішень слідства. Проте цілком реальною загрозою для власників цієї нерухомості є ризик предʼявлення до них позовів про витребування земельних ділянок та знесення будинків як таких, що зведені самочинно. Логічним після цього постане, звісно, питання — хто компенсуватиме збитки. Адже саме з погодження держави, в особі компетентних органів, ці землі виділялись у приватну власність, і саме державні органи погоджували всю необхідну документацію на забудову цих земель. У контексті цієї ситуації ЄСПЛ наголошує на тому, що власники майна (як добросовісні набувачі) не повинні відповідати своїм майном за можливі помилки державних органів, яких вони припустилися в далекому минулому.

Андрій Іванів: Тому це кримінальне провадження може мати далекосяжні наслідки, оскільки Ігор Мазепа не єдиний власник земельних ділянок на території земель, які, за версією слідства, перебувають у власності АТ «Укргідроенерго». Це стосується також багатьох звичайних громадян та бізнесів, які живуть та функціонують поруч. 

 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати