Як сказав один класик, у сімейному житті головне – це терпіння. Але інколи чаша цього терпіння переповнюється… І колись щасливі разом люди змушені вирішувати долю свого шлюбу за допомогою Феміди. Про особливості сімейних спорів в Україні, медіацію в сімейному праві та законодавче забезпечення цієї сфери розповіла адвокат і медіатор, к.ю.н. Анна Гаро
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Анно, Ви є юристом, що спеціалізується на сімейному праві. Розкажіть, які тенденції цієї практики в нашій країні можна відзначити? У чому полягає особливість сімейних спорів?
- Ні для кого не буде новиною, що останнім часом юристи не дуже полюбляють вести сімейні справи. Насамперед, це спричинено тим, що винагорода, як правило, або дуже мала, або не виправдовує докладених зусиль та моральну сторону справи. Адже сімейні спори, у більшості випадків, – це серйозні сімейні конфлікти, коли чоловік та дружина не можуть самостійно їх вирішити та віддзеркалюють своє ставлення одне до одного через захисника іншої сторони. І через образу та гнів виплескують на адвоката все, що не змогли сказати своїй колишній половинці. А потім досить часто досягають примирення та навіть відновлюють подружнє життя.
У той же час, сімейні спори – це одна з найпоширеніших категорій справ. Адже скільки людей, стільки й може бути заяв про визнання фактичних шлюбних відносин, спорів про розірвання шлюбу, розподіл подружнього майна, визначення місце проживання дітей, стягнення аліментів, визнання батьківства, позбавлення батьківських прав, встановлення опіки (піклування), усиновлення тощо.
Особливістю цієї категорії спорів є їхня емоційність, оскільки суперечки виникають в умовах прикрощів та переживань сторін. Загальновідомою є приказка: «Хочеш дізнатися, хто твій чоловік (дружина), почни з ним (з нею) розлучатися». Тому сторони, у більшості випадків, у такий спосіб намагаються довести одне одному, хто є більш вагомим та вартим уваги, або ж покарати за завданий душевний біль.
Рівною мірою до мене звертаються як жінки, так і чоловіки. Є справи, у яких мене просять допомоги чи зробити усе можливе, щоб батько почав спілкуватися з дитиною, тому що страждають її інтереси. А є навпаки, коли мати не бажає, щоб батько брав участь у вихованні дитини, а батькові доводиться у судовому порядку визнавати своє батьківство та встановлювати регламент зустрічей.
Зі спорами у сімейних справах пов’язані й спадкові справи, оскільки часто виникає потреба визнати набуте під час спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах майно спільним сумісним та виключити його зі спадкової маси, або встановити факт проживання однією родиною зі спадкодавцем.
- Ви захищали дисертаційне дослідження на тему: «Шлюбний договір». Навіть сьогодні, попри стрімкий розвиток інформаційного суспільства та прагматичність поглядів наших громадян, ставлення до шлюбного договору є неоднозначним. І все ж таки, де знайти ту тонку межу між коханням та довірою у подружжі, з одного боку, та бажанням убезпечити себе та своє майбутнє від непередбачуваних реалій нашого життя – з іншого.
- Вступивши до аспірантури Інституту держави та права ім. В.М. Корецького у 2004 р. на кафедру цивільного права та процесу, беручи до уваги прийняття у 2002 р. та набрання чинності у 2004 р. Сімейного кодексу України, я побачила перспективу й виявила бажання здійснювати дисертаційне дослідження саме у сфері сімейного права. Тема моєї роботи: «Шлюбний договір як інститут сімейного права України».
Укладати чи не укладати шлюбний договір? Це питання, як і відоме з Гамлета, є та буде вічним. Скільки людей, стільки й думок…
Мало хто знає, що шлюбний договір є схожим до попереднього договору, адже його умови будуть враховуватися при укладенні договору чи судового рішення про поділ подружнього майна. Сьогодні, з моєї практики, молодята рідко погоджуються на укладення шлюбного договору. Як правило, як би не тиснули батьки, але після довготривалого обговорення умов один з наречених все ж таки відмовляється. А якщо й погоджується, то розуміє, якщо умови шлюбного договору ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне становище, його можна визнати недійсним у судовому порядку. Саме тому, задля убезпечення можливих ризиків поділу спільного сумісного майна, нерухомість купується за день до офіційного весілля та оформлюється на одного з наречених.
Проте все більше клієнтів, які активно ведуть бізнес, звертаються з проханням порадити найкращий спосіб врегулювання питання розпорядження подружнім майном без згоди іншого з подружжя, з метою укладення кредитних договорів, договорів іпотеки, поруки. Для таких випадків я раджу укласти спочатку договір поділу спільного сумісного майна, яким розділити вже набуте під час шлюбу спільне майно. Відповідно, розпорядження особистим приватним майном не потребує згоди іншого з подружжя. А також рекомендую додатково укласти шлюбний договір, у якому визначити правовий режим майна, у тому числі боргових зобов’язань, що виникатимуть у подружжя в майбутньому.
- Розкажіть про процедуру медіації в сімейному праві. У чому її переваги? Можливо, є недоліки? Які важелі та аргументи Ви використовуєте, аби переконати сторони конфлікту врегулювати свої претензії у досудовому порядку?
- У 2012 р. я пройшла навчання за програмами базових навичок медіатора, професіоналізації медіатора та сімейної медіації. Мене дуже зацікавила сфера мирного врегулювання сімейного конфлікту, адже тільки у такий спосіб можна відродити спокійне спілкування колишньої дружини та чоловіка, а також налагодити взаємодію батьків у сфері виховання дітей.
Зараз, започаткувавши власне юридичне агентство, я практикую, в основному, у сфері сімейного права, оскільки знаю як зрозуміти інтереси кожної зі сторін і допомогти їм знизити градус конфліктності, допомогти побачити реальні причини того чи іншого наміру та дій, які штовхають до судових спорів, та небажання врегулювати конфлікт мирним шляхом.
Медіація – метод позасудового вирішення конфліктів (спорів) за допомогою третьої нейтральної сторони – медіатора (посередника), який супроводжує процес медіації, застосовуючи певну техніку ведення переговорів. Медіація спрямована на те, щоб у строго конфіденційній та позасудовій процедурі допомогти сторонам конфлікту в пошуку рішення, яке відповідатиме їхнім інтересам.
Зазвичай, емоції сторін при розірванні шлюбу є перепоною для цивілізованого врегулювання усіх необхідних моментів подальшого життя. Для розмов про юридичні питання сторонам необхідно підготуватися, досягти так званої «точки неповернення» та впевнитися у своєму рішенні. Тому, коли до мене звертаються майже одразу після чергової сварки, маючи ще «гаряче» рішення про розірвання шлюбу, я консультую про основні питання, які потрібно буде врегулювати, а також раджу трохи перечекати, щоб набратися моральних сил та обдумати різні варіанти. До того ж, я зауважую, що цілком імовірним є примирення, а та поведінка, яку сторони демонструватимуть зараз, може значно зашкодити налагодженню стосунків. Таким чином градус емоційності розриву стосунків дещо знижується, увага сторін переключається на збереження взаємин.
Закономірно, що вступаючи у «судову гру» у сфері сімейних правовідносин, сторона прагне досягти певного результату. Через сильну образу та гнів, зазвичай, сторона хоче просто помститися іншій стороні чи отримати матеріальну компенсацію завданої моральної шкоди від сімейного життя, що не склалося.
Наявність спільних дітей, з одного боку, при розірванні шлюбу допомагає батькам приймати виважені рішення щодо їх місця проживання та матеріального утримання, проте з іншого – дає підстави для психологічного маніпулювання відібранням дітей у судовому порядку.
Медіація визнає емоції та дозволяє сторонам їх виражати. Основні функції медіатора – бути генератором альтернативних пропозицій, стати джерелом інформації, служити помічником у виробленні сторонами остаточних домовленостей, навчати сторони правилам ведення партнерських переговорів. В результаті проведення медіації зменшується конфліктність, покращуються відносини між членами сім’ї, забезпечується підтримка особистих контактів між батьками та дітьми.
Вирішення спору шляхом проведення процедури медіації заощаджує час, знижує вартість процесу вирішення спору, забезпечує приватність та конфіденційність, дає можливість отримати виграшне рішення для обох сторін, яке кожна зі сторін буде добровільно виконувати, та запобігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому.
У сімейних спорах результатом медіації може стати письмовий договір про те, з ким з батьків проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя буде брати той з батьків, що проживатиме окремо, та про умови здійснення права на виховання дітей, а також нотаріально посвідчені договори про розмір аліментів, про поділ майна подружжя або ж мирне врегулювання судового спору шляхом укладення мирової угоди.
Проте на медіацію у чистому вигляді мало хто погоджується. Зазвичай, це посередництво у спілкуванні між сторонами, що конфліктують, з метою виявлення інтересів кожного та поступового зближення до прийняття взаємоприйнятних домовленостей. При цьому володіння спеціальними навичками та застосування емпатійної комунікації полегшують довіру сторін і відкривають справжні потреби кожної зі сторін.
Для мене кожна справа – особлива та потребує індивідуального підходу в силу емоційних причин конфлікту, готовності сторін мирно врегулювати конфлікт, перспективності виконання отриманого судового рішення. Саме тому я намагаюся врегулювати спір не критикуючи й не оцінюючи. Я періодично підвищую свій емоційний інтелект і навички посередництва при вирішенні конфліктів, що дає мені змогу крок за кроком все краще розуміти причини тих чи інших вчинків людей. Відповідно, коли сторона конфлікту бачить, що її чують та розуміють, градус емоційного сприйняття ситуації знижується, після чого можна говорити про можливі виходи з ситуації.
Як Керівник Київського офісу Громадської спілки «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ МЕДІАЦІЇ» (м. Одеса), я беру участь в організації та проведенні просвітницьких заходів щодо впровадження медіації та у розробці нормативно-правових актів з питань позасудового вирішення конфліктів (спорів). Влітку цього року УАМ проводитиме вже другий міжнародний форум «Медіація і право», на базі якого судді, адвокати, нотаріуси, вчені, юристи мають можливість обміну досвідом у сфері застосування медіації в юридичній практиці.
- Які категорії сімейних спорів, на Вашу думку, є найскладнішими?
- Мало хто знає, як важко виграти справу про позбавлення батьківських прав, коли батько просто не спілкується та не допомагає матеріально. Адже всі докази, що збиралися роками, можуть бути зведені нанівець просто заявою батька в суді, що він хоче бути батьком. Мало хто знає, що на практиці майже неможливо стягнути аліменти з боржника, який виїхав за кордон. Неможливо спрогнозувати, чи винесе суд рішення в інтересах дитини та надасть дозвіл на виїзд дитини за кордон не на один рік, а на кілька років. Так само неможливо змусити одного з батьків виконувати рішення суду про порядок здійснення виховання дитини та регламент зустрічей. Також надзвичайно важко виграти справу про визначення місця проживання дитини з батьком, за умови, що мати не має шкідливих звичок і працює, через відому в юриспруденції та психології «презумпцію недовіри до батька». А що говорити про міжнародні спори про викрадення дітей, коли подружжя роками маніпулюють свідомістю дітей та всіляко перешкоджають одне одному у праві брати участь у вихованні дітей, а діти потім починають звинувачувати своїх батьків за таку «дитячу поведінку».
Маючи практичний досвід, я можу спрогнозувати перспективу бажаного результату методами тиску чи способом мирного врегулювання спору, роз’яснити безперспективність справи у зв’язку з відсутністю належного законодавчого регулювання та дієвих механізмів стягнення, примушення до виконання певних дій. А відтак, заощадити матеріальні витрати та моральні переживання, а також допомогти побачити, що, можливо, не варто жити тільки судовими процесами, що є інше – нове життя з новими людьми та новими можливостями для особистісного розвитку.
- Яку оцінку можете надати законодавству, що регулює шлюбно-сімейні відносини в Україні? Чи відповідає Сімейний кодекс України сучасним реаліям сімейного життя та сімейних конфліктів?
В цілому, прийняття Сімейного кодексу України, замість Кодексу про шлюб та сім’ю, є прогресивним та назрілим кроком. Однак багато його положень потребують уточнення чи вдосконалення. Зокрема, чимало запитань виникає до законодавства, що регулює порядок виїзду дитини за кордон без згоди одного з батьків та виконання рішень про визначення місця проживання дитини. Останнім часом у юридичних виданнях з’являється чимало статей з найбільш складних питань, що виникають при поділі майна подружжя в судовому порядку.
Юристами Юридичного агентства Ганни Гаро останнім часом були написані фахові статті з наступних тем: «Отримання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків», «Фактичні шлюбні відносини в Україні та за кордоном», «Проблематика виконання в Україні судових рішень, винесених на території США, у справах, що виникають з сімейних правовідносин», «Жена уходит к другому мужчине. Как оставить за собой опеку?», а також статті з напрямку аліментів: «Погляд на зміну аліментної політики в Україні з урахуванням досвіду США та Франції», «Розраховуємо пеню за несплату аліментів правильно», «Як вираховувати заборгованість по аліментах виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості?».
Недосконалість окремих норм сімейного законодавства призводить до формування різної судової практики застосування норм сімейного права при розгляді аналогічних справ, що значно ускладнює прогнозування, яке рішення може бути винесене по справі.
Викладаючи дисципліни з цивільного і сімейного права та маючи практичний досвід, я планую заглибитися в теорію цих галузей права, щоб заповнити прогалини у правозастосуванні спірних норм права.
- Чи траплялись на Вашій практиці ситуації, коли сімейні спори доходили до вирішення в ЄСПЛ?
Скажу чесно – не траплялися, але «перспективу» бачу у справах про міжнародне незаконне утримання та викрадення дітей, оскільки таких спорів з кожним роком з’являється усе більше, а ефективність їх вирішення є дуже низькою, через недосконалість законодавства.
Завдяки налагодженню співпраці з колегами з інших країн, вирішення спорів у цій категорії справ вдається значно пришвидшити та отримати можливість реального виконання винесених рішень на території іноземної держави. Крім того, у цьому році я планую приєднатися до відомих у світі міжнародний асоціацій адвокатів та фахівців у сфері сімейного права й таким чином збільшити коло колег – фахівців з відповідної галузі права задля ефективного вирішення міжнародних спорів.
- Ви очолюєте комітет з сімейного права в Асоціації адвокатів України. Як голова комітету, за якими напрямками Ви його розвиваєте? На які теми заходи, що Ви проводите, користуються найбільшою популярністю?
- Обіймаючи посаду Голови комітету ВГО «Асоціація адвокатів України» з сімейного права та медіації вже понад 2 роки, я з однодумцями провела чимало заходів, які в цілому охоплюють всі можливі спори у сфері сімейного права. І як показала практика, все більше юристів, адвокатів, державних службовців звертають увагу на проблематику вирішення спорів у цій галузі права, оскільки вона стосується кожної людини.
Починаючи з 2014 р. Комітетом були проведені заходи з обговорення проблематики та вироблення пропозицій до законодавства з багатьох актуальних тем: «Законодавче регулювання та практичні труднощі при отриманні та виконанні рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків», «Проблемні питання визначення місця проживання дитини та регламенту зустрічей з другим з батьків у договірному та судовому порядку», «Особливості врегулювання спорів щодо подружнього майна, проблематика розподілу боргів та корпоративних прав», «Практичні аспекти підготовки та судового розгляду позовів про право на утримання (аліменти)», «Можливості сімейної медіації при врегулюванні особистих немайнових та майнових прав і обов’язків подружжя та дітей» у м. Одеса, «Проблематика розподілу кредитних зобов’язань при поділі подружнього майна», «Законодавче врегулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем», «Міжнародне викрадення дітей. Способи вирішення спорів», «Законодавче врегулювання встановлення опіки (піклування) над дітьми, усиновлення та інших форм влаштування дітей до сімей громадян».
25.05.2016 р. заплановано круглий стіл на тему «Альтернативні форми організації шлюбних відносин в Україні та світі». 21.05.2016 р. заплановано провести регіональний Форум з проблематики сімейного права у м. Чернігів.
Члени Комітету сімейного права та майнових спорів Асоціації адвокатів України взяли участь у Першій та Другій школі сімейного права у Київському університеті ім. Б. Грінченка, а також у грудні 2016 р. – в якості учасників та доповідачів у спільному заході Міністерства юстиції України та Федерального відомства юстиції ФРН, Української академії медіації на тему : «Застосування медіації з метою вирішення справ на підставі Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Фахове обговорення питань медіації у транснаціональних конфліктах щодо дітей)».
Потреба реформування сімейного законодавства була покладена в основу створення робочої групи, до якої увійшли члени Комітету та офісу Уповноваженого Президента з прав дитини, з розробки законопроектів, які б допомогли ефективному вирішенню питань, що виникають у зв’язку з розірванням шлюбу в сім’ях з дітьми.
Наразі у Комітеті Верховної ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на 20.04.2016 р. заплановано обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання».
У процесі розробки перебувають пропозиції зі внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинені стосовно неповнолітніх; щодо покращення захисту прав дітей, шляхом надання їм доступу до безоплатної правової допомоги; щодо передачі повноважень органів опіки та піклування службам з підготовки висновків у сімейних справах психологам та експертам; щодо вдосконалення законодавства, що регулює порядок виїзду дитини за кордон.
- Нещодавно Ви розпочали розвивати ще два напрямки юридичної практики – медичне право та спортивне право. Розкажіть, чим спричинене таке рішення? Чому саме ці галузі?
- Ми кожного дня натрапляємо на порушення прав пацієнта та необхідність правової охорони здоров’я членів сім’ї. Сьогодні немає людини, яка б не зверталася до лікарів з метою отримання медичної допомоги. Ми часто зіштовхуємося з безпідставною відмовою та неякісним наданням медичної допомоги, бездіяльністю лікарів. А тому я ставлю за мету надавати якісну правову допомогу у сфері медичного права.
У зв’язку з цим, 26.04.2016 р. разом з Комітетом медичного права Асоціації адвокатів України заплановано перший круглий стіл на тему: «Актуальні правові проблеми застосування допоміжних репродуктивних технологій», на якому серед інших питань будуть розглянуті сучасні репродуктивні технології, проблеми застосування на практиці та правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій і сурогатного материнства.
Також Юридичне агентство Ганни Гаро розпочало серію публікацій-пам’яток про те, як захистити свої права як пацієнта. Нещодавно вийшла перша публікація на тему: «Можливі відмови у наданні медичної допомоги та як з ними боротися».
Спортивні досягнення та кар’єра професійного спортсмена також починаються з сім’ї. Тому ця галузь права тісно пов’язана з галуззю сімейного права та близька мені по духу, оскільки я з дитинства займалася різними видами спорту. Вирішення спорів у цій галузі, у переважній більшості випадків, також здійснюється шляхом проведення переговорів та мирного врегулювання. Відповідно, я бачу велику перспективу, а тому продумую спеціальні заходи та братиму участь у науковій роботі в напрямку розвитку галузі спортивного права.
Моє життєве кредо: у житті можливе все. На мою думку, будь-які зміни у житті кожної людини мають своє значення для її подальшого життєвого шляху.