Популярні матеріали

10 липня 2018, 10:44

«Сімейне право – це, насамперед, долі людей», – Катерина Власюк

Катерина Власюк
Катерина Власюк «AVG, ЮК» керуючий партнер

Практика сімейного права з кожним роком набуває все більшої популяності. Аналогічними темпами розвивається медіація в межах сімейного права. Катерина Власюк, адвокат, керуючий партнер ЮК AVG, розповіла нам, чим особлива та цікава сфера family law, як не «брати на себе» емоції, що переживає клієнт, як потрібно працювати з клієнтами, а також про що буде її друга книга

Катерина Власюк

– Пані Катерино, розкажіть, як «еволюціонувала» практика сімейного права в нашій країні за час, коли Ви нею займалися?

– В моменти, коли відбуваються економічні та політичні кризи, попит на практики кримінального та сімейного права одразу зростає. На жаль, щороку статистика з розлучень збільшується. Останні роки не є винятком. Тому вважаю, що в Україні є попит на адвокатів, які вузько спеціалізуються на сімейному праві. Українці почали усвідомлювати, що сімейне право – це «особлива» галузь з багатьма нюансами та підводними каменями, тому довіряють і звертаються не до адвокатів, які спеціалізуються на кримінальному чи господарському праві (мовляв, ти ж адвокат – допоможи), а йдуть до адвокатів із сімейних справ.

Інколи до мене потрапляють справи вже після того, як їх супроводжували непрофільні адвокати. Дуже шкода, що не всі помилки можна виправити на другому або третьому етапі оскарження. Тому, як на мене, хороший адвокат із сімейного права завжди матиме роботу та цінність. В Україні збільшується попит на цю практику.

– Якою була ця практика, коли Ви починали нею займатися?

– Тоді панували пострадянські підходи: «Наявність шлюбного договору виключає кохання», «Розлучення – це погано», «Мені нічого від нього не потрібно, я не піду в суд за аліментами». Потім минають роки – починаються проблеми.

Тому люди, які мислять по-європейськи, розуміють, що до укладання шлюбу, під час та на етапі розлучення, однозначно, потрібен хороший фахівець у сфері сімейного права. Можу сказати, що ще 5 років тому майже не було людей, які консультувалися у момент перебування у шлюбі, але не планували на завтра розлучатися. Зараз таких людей все більше і більше. Також зріс попит на шлюбні договори.

– Чому Ви обрали саме цю нішу в юридичній професії?

– Юридичну професію я обрала свідомо, а спеціалізація «вималювалася» з роками. Раніше я не думала, що буду займатися саме сімейним правом. Вважаю, що на цей вибір вплинуло моє розлучення. Воно допомогло мені краще розуміти ситуацію клієнта зсередини та допомагати проходити цей шлях. Якщо ти допомагаєш людям та отримуєш для них бажаний результат, відстоюючи їхню правду, тебе радять іншим. Тому після того як я пройшла власне розлучення, моя практика сімейного права почала набирати обертів. Згодом я вирішила написати книгу, почала долучатись до законотворчої діяльності, розвивати практику в компанії та себе в ній.

Катерина Власюк

– В чому особливості сімейних справ?

– Багато адвокатів, які не є вузькими спеціалістами в сімейному праві, під час переговорів кажуть: «Це справа клієнтів, нехай вони самі це обговорюють. Це просто емоції». Проте коли починаєш розбиратися у причинно-наслідкових зв’язках такої поведінки, в емоціях та образах, то розумієш, що можна допомогти зрушити з місця певні теми, про які було складно говорити раніше. Звичайно, адвокат – це не друг і не психолог. Однак якщо ти розумієш причину розлучення або з’ясуєш істинну причину, чому людина хоче, щоб дитина жила з батьком чи матір’ю, або чому він не хоче віддавати квартиру, тоді можна знайти альтернативні варіанти вирішення проблем, за яких не буде переможця чи переможеного, а навпаки, інтереси кожної сторони будуть враховані, конфлікт вичерпаний, а стосунки перейдуть у нове якісне русло.

Сімейне право – це, насамперед, емоції. Якщо адвокат розуміє, що клієнту потрібен психолог, що він знаходиться у стані легкого афекту, то варто скеровувати довірителя в цьому напрямку. У нас є психологи, з якими ми співпрацюємо. Вони від 1-го до 3-х сеансів можуть вивести людину на новий рівень розуміння ситуації. Адже в людини може бути складне розлучення або тривала депресія. У такому стані вона може не розуміти, чого хоче. В результаті або адвокат, або друзі свідомо чи ні можуть вплинути на думку цієї людини. Вона зробить помилковий для себе крок, про який може пошкодувати, коли вийде з цього стану. Тому запит довірителя на отримання того чи іншого результату, позиція і тактика щодо супроводу справи будуть впливати на подальшу долю людей та дітей. Ось чому адвокат із сімейного права повинен усвідомлювати рівень своєї відповідальності.

Клієнт не завжди готовий йти в суд, але є випадки, коли це потрібно зробити. Завдання адвоката – не просто навчити його вставати й казати: «Ваша Честь, я живу там-то і там …», але ще й витримати цей процес. Тому що з другого боку є інший адвокат та протилежна сторона (наприклад, ображений чоловік). Коли триває очікування біля зали суду та він дивиться на неї – це теж накладає відбиток на психологічний стан клієнта. Тому адвокат має бути стіною, що повинна ізолювати від негативного впливу, допомогти вистояти та задовольнити інтереси довірителя.

Щодо тенденцій, вважаю, що в Україні потроху з’являються вузькоспеціалізовані адвокати, які не ведуть трудове, сімейне та цивільне право в комплексі, а займаються виключно сімейним правом. Я зосереджую свою увагу на сімейному праві протягом останніх 5-ти років. Я пройшла 98% видів процесів. Однак є ще 2%, в яких я ще не мала досвіду. Це не просто прочитати кодекси та подати заяву на стягнення аліментів. Є певні нюанси й тонкощі, які ти проходиш третій і четвертий раз та щоразу відкриваєш щось нове. Особливу увагу я приділяю вступній промові та виступу на дебатах, готую ці промови ретельно, письмово оформлюю та потім додаю до матерів справи, використовуючи письменницький дар та прислів’я.

– Ми колись з Вами спілкувалися з приводу того, як не «брати» на себе емоції, що переживає клієнт…

– Необхідно завжди розуміти, що ти, передусім, адвокат. Якщо ти розумієш, що людині потрібен психолог, то відправляєш його до психолога. Якщо ти розумієш, що людина не бачить конкретних цілей або не ставить конкретних завдань, то їй потрібно дати час на роздуми або чіткими запитаннями вивести на рівень розуміння того, що вона хоче.

Варто зазначити, що в подібних ситуаціях з клієнтами в адвоката з’являється така собі моральна спокуса. Наприклад, якщо до тебе приходить людина з певними проблемами (приміром, жінка планує розлучитися з впливовим чоловіком, але боїться його), адвокату може бути непросто не скористатися її безпорадним станом, для того щоб «перебільшити її проблему», запропонувати не дуже дієвий та затяжний варіант, збільшивши таким чином суму гонорару. Тому репутація адвоката та його позитивний досвід у попередніх справах має неймовірну цінність.

– За останній рік Ви стали відомі не лише в юридичних колах, але й загалом у суспільних – через резонансну справу, пов’язану з виплатою аліментів. Ви представляли інтереси Сніжани Єгорової, яка є публічною персоною. Скажіть, якщо відкинути всю ту інформацію, плітки та інші нюанси, пов’язані з особистостями сторін конфлікту, які суто юридичні деталі були для Вас цікавими та важливими для професійного розвитку?

– Я вважаю, що це найгучніша справа зіркового розлучення щодо аліментів, яка була в Україні. Вона показна в тому плані, наскільки по-різному ми можемо сприймати інформацію, коли вона подається з вуст чоловіка або жінки. До того як я познайомилася зі Сніжаною, думала, що вона жінка, яка просто мстить своєму чоловікові. Я їй неодноразово про це говорила. Коли вона попросила мене зробити аудит справи, я взяла певні документи для вивчення. Коли побачила, що вона є відповідачем у всіх позовах, що в ситуації з договором правда на її боці, я була здивована, адже попередньо через пресу мала інші уявлення про її ситуацію.

Минулого року ми взялися за справу та виграли перший процес, який до нас тривав більше ніж 3,5 роки. Я обрала тактику максимально швидкого захисту й нападу, коли ти «тиснеш» на те, щоб рішення суду було отримано максимально швидко. Через 1,5 місяця ми отримали рішення апеляції, яке набрало чинності, а потім через виконавчу службу рішення було виконано. Також ми почали три нові процеси, щодо яких отримали рішення на користь нашого клієнта. Вони стосуються лише виконання договору у сфері стягнення аліментів. Однак ця справа свідчить про те, як багато фізичних та емоційних сил повинна витратити жінка, для того щоб домогтися якихось конкретних дій. Навіть наявність договору не завжди може захищати. Інколи потрібно витратити час та сили, щоб тобі повернули заборгованість.

– Які ще цікаві кейси Ви супроводжуєте?

– У нас є багато міжнародних справ, пов’язаних з Японією, Мексикою, Німеччиною, Іспанією, США. Багато справ пов’язані з тим, що українки, які одружуються та виїжджають за кордон, через певний час дуже часто повертаються до України. Чоловіки в цих ситуаціях поводяться по-різному. Наприклад, з Америкою була ситуація, коли жінка поїхала в Україну в гості та не повернулася. Чоловік (наш довіритель) відкрив справу про викрадення дитини, чого в Україні не можна зробити. Якби вони не підписали проміжний договір (а ми проводили переговорний процес), то їй могли б закрили в’їзд у США та відібрати дитину.

З Мексикою ми мали справу, коли батька (нашого клієнта, успішного політика) намагалися позбавити батьківських прав. Шляхом медіації ми змогли досягти певних домовленостей. Вони поки що не виконуються ідеально, але я вважаю, що у нас буде розуміння. В Японії ми мали дві справи. В одній справі (батько дитини був нашим клієнтом) ми шукали дитину, яку знайшли в Криму. На щастя, все склалося добре, але було багато труднощів. Тому до своїх справ ми часто долучаємо не лише психологів, але й детективів, фізіономістів та інших спеціалістів. До речі, можу сказати, що у 50% випадків ми супроводжуємо справи на боці чоловіків. Щодо справ в Україні, вони йдуть так само активно. Чим більше дітей і майна, тим складніша та цікавіша справа.

Важливий момент в тому, що більшості проблем у кейсах із сімейного права можна було б уникнути, якби було сімейне планування – шлюбний договір або правильне розподілення фінансів у родині (оформлення активів 50 на 50). Ми так боїмося цих відвертих розмов… З часом оновлення та відходження від Радянського Союзу призведе до речей, про які зараз я веду мову. Тому що проблема криється саме в тому, що ми боїмося запитати у чоловіка: «За які гроші ми будемо купувати хліб наступного дня після першої шлюбної ночі?». Відсутність відвертого діалогу та обговорення «буденних тем» з часом призводить до образ, непорозумінь, сварок, конфліктів, небажання працювати над стосунками та розлучень.

– Медіація як досудовий спосіб вирішення спорів найбільш популярна у сфері сімейного права. Розкажіть, як Ваша компанія з нею «дружить».

– Медіація – це процес, який за кордоном популярний досить давно. Ми активно її обговорюємо лише останні кілька років. Зараз наша команда слідкує за проходженням відповідного законопроекту. Ми брали участь у його слуханнях, проходимо навчання, відвідуємо профільні заходи. Між першим і другим читанням Верховної Ради до проекту внесли, якщо не помиляюся, більше ніж 1700 правок. Відверто кажучи, я не думаю, що в цьому році приймуть законопроект про медіацію. Навіть якщо приймуть, то медіація не стане панацеєю від постійних проблем, що виникають в сімейному праві.

Головна запорука медіації – це довіра. Дві сторони конфлікту повинні обрати людину, яка допомагатиме їм вирішувати проблему. Одна справа, коли ви з медіатором сидите на переговорах, інша – коли він може провести окрему зустріч і ви наодинці відкриваєте йому всі карти. Ви маєте йому довіряти настільки, щоб бути впевненим, що повернувшись за стіл переговорів, він вас не «зрадить» та не розповість того, що ви озвучили йому віч-на-віч. У нас в країні взагалі є проблеми з довірою – ніхто нікому не довіряє. В цьому винні ми, ЗМІ та політична конфронтація в країні. З кожним роком у нас збільшується статистика з медіації. Приблизно 60% сімейних спорів ми вирішуємо за допомогою медіації. Які її переваги? Це швидко, майже еквівалентно вартості судового спору, але головне – це економія часу та нервів. Будь-яку медіацію можна і потрібно завершити у строк від тижня до місяця. У нас були надскладні справи, які ми вирішували за допомогою медіації за 2-3 тижні.

Я вчилася сімейній медіації та продовжую її вивчати. Нещодавно прочитала книгу про Гарвардську модель переговорів. Два професори Гарвардського університету написали її ще 30 років тому. Я думаю, що саме на цій моделі будується вся система медіації. Суть моделі в тому, як правильно поставити людині запитання, щоб її почути та зрозуміти істинні мотиви дій. Тому що справжній мотив жінки, яку зрадив чоловік, може бути, наприклад, букет квітів у подарунок та слова: «Пробач, я не зміг впоратися і не зробив тебе щасливою». І все. Лише кілька слів. А натомість жінки можуть ходити по судах роками.

Я переконана, що медіація ставатиме все популярнішою. Вона процвітатиме завдяки тим людям, як її ведуть.

– Розкажіть, чим живе компанія AVG сьогодні? Як наразі Ви її розвиваєте? Що означає назва компанії?

– Назва компанії – це абревіатура. Літера А йде як перша літера в алфавіті – це знак нашого прагнення до першості у своїй роботі, V та G – це моє прізвище та партнера. Ми плануємо її розвивати у сфері сімейного права. Саме в цьому напрямку ми зосередили свою роботу на 80%. Решта – це наші корпоративні клієнти, яких ми ведемо в інших справах, але більшість з них потрапили до нас через кейси із сімейного права.

– Чим у професійному житті Ви найбільше пишаєтеся?

– Тим, що займаємося улюбленою справою, хоча буває складно та важко (наприклад, законотворчою діяльністю). Сьогодні (03.07.2018 – ред.) Верховна Рада прийняла 3 законопроекти щодо захисту прав дітей (№8294, №8295, №8296). Один з них по суті нівелює позови про виїзд дитини за кордон. Я мріяла про цю норму ще 3 роки тому. Адже весь цивілізований світ говорить про те, що з ким проживає дитина, той і приймає рішення про її виїзд. Вважаю, що якщо ми спеціалізуємося на сімейному праві, то повинні розвивати цю сферу. Виходячи з того фідбеку, який ми отримуємо, через недосконалість законодавства команда AVG вийшла на те, що варто безпосередньо долучатися до реалізації його змін, які полегшать життя наших довірителів. Ми успішно це робимо, адже безпосередньо долучилися до всіх 3-х реформ у сфері сімейного права.

Також я пишаюся тим, що створила Жіночий клуб в Асоціації адвокатів України. Вважаю, що сучасна жінка-юрист (і не лише юрист, учасниками клубу можуть стати жінки будь-якої професії) зобов’язана витрачати час на себе. До себе в клуб один раз на місяць ми запрошуємо спікерів, які читають нам цікаві лекції, розповідаючи про речі, що не стосуються змін у законодавстві, але які впливають на становлення щасливої та задоволеної життям жінки. Наша професія нелегка. Я бачу, що багато жінок вигорають. Зазвичай, чим більший професіоналізм адвоката, тим швидше він вміє відділяти своє особисте від особистого клієнта, проявляти емпатію, не включаючись у ситуацію.

Я точно знаю, що кожна людина потрапляє саме в ту ситуацію, яку їй потрібно пережити. Це і мій власний життєвий досвід, і досвід моїх клієнтів. Тому Жіночий клуб – це острівець прогресивного жіноцтва. Слідкуйте за подіями на сторінці у FB «Жіночий клуб ААУ».

– Два роки тому Ви випустили книгу «Розлучення. Сповідь адвоката». Розкажіть, як змінилося Ваше життя після виходу книги. Чи плануєте Том 2?

– Так, справді, книга вийшла 2 роки тому. Ми робили додатковий тираж, презентували на найбільших книжкових Форумах України. Ми не продаємо її через мережі книжкових магазинів. Книгу можна придбати лише через мою сторінку Facebook. Це книга-підтримка. Коли людина думає про розлучення або знаходиться в цьому стані, прочитавши книгу, вона точно зрозуміє, в якому напрямку їй потрібно рухатися та які питання вирішувати. Адже хоча розлучення – це маленька смерть (за рівнем психологічної напруги прирівнюється до смерті близької людини), але після нього може бути довге і щасливе життя. У книзі зібрані поради, які допомагали мені під час власного розлучення. Варто зрозуміти, що легких розлучень не буває. Якщо розлучення легке – це означає, що легким був шлюб…

Зараз я працюю над другою книгою. Для її підготовки я проаналізувала близько 150 кейсів із життя сімейних пар та розробила психологічні поради (з юридичними аспектами) для жінок про те, на що варто звернути увагу, коли вступаєте у шлюб або коли він «тріщить по швах». Я твердо переконана в тому, що близько 80% стосунків можна перезавантажити, якщо є добра воля двох людей.

Якщо одна людина сьогодні вирішує змінити своє життя, вона щось робить для цього, не змушуючи іншу людину змінитися. У мене були справи, коли ми розлучили людей, все поділили, а з часом вони зійшлися і народили дітей. Інколи ми розлучаємося на таких емоціях, образах…

В чому перевага медіації? Можна сісти, все проговорити, вичерпати запитання та підписати документи. Якщо в результаті ти розумієш, що кохаєш цю людину – можна поновити стосунки. Якщо ні – все завершується розлученням. А коли йдуть суди, то весь негатив «переправляється» від однієї людини до іншої.

Друга книга буде невеликою. Там не буде нічого «пишномовного», лише легкі «мазки». Якщо ви думаєте, що десь заблукали, або що життя проти вас, або чоловік є саме тим, хто прийшов у цей світ, щоб зробити вас нещасною (посміхається – ред.), то почитайте книгу. Вона допоможе вам зберегти час та нерви. Адже, як на мене, ми живемо заради щастя!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати