 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Рік тому визнані GR-консультанти Олександр Ільков і Альона Шуліма оголосили про запуск власної компанії Pragma Consulting Group. Відтоді світ, і Україна разом з ним, змінились докорінно. Олександр Ільков, партнер Pragma, добровольцем вступив до лав ЗСУ. Економічний фронт наразі залишається під увагою «жіночого батальйону». Про те, яким був воєнний 2022 рік для команди, як працювала GR-практика, читайте в інтерв’ю Альони Шуліми.
— Альоно, розкажіть, як для Вас почалася повномасштабна війна? Яким запам’ятався перший день війни?
— Як і для всіх українців, нашої держави та подекуди світу в цілому, так і нашої компанії Pragma Consulting Group, повномасштабна російська військова агресія розсікла життєві та професійні плани, мрії на «до» та «після». І якщо ще у січні 2022 року в попередньому інтерв’ю для видання «Вибір клієнта» (друкований спецвипуск, який за збігом обставин надійшов до нашого офісу 23 лютого 2022 року, в переддень війни) ми говорили про особливості стабільної GR-послуги та позиціонування компанії, то вже з першими вибухами 24 лютого на першому місці постало питання насамперед – виживання (і людського, і бізнесу), а згодом – стабілізації, знову таки, і себе, і команди, і компанії. Усе це відбувалося в умовах переживання подій та переосмислення ролей – як ролі кожного в команді, так і ролі компанії в новій дійсності.
За кілька днів до вторгнення ми в колективі озвучили можливість виїхати з Києва для тих колег, хто відчував в цьому потребу з міркувань безпеки та власного психологічного стану. Однак, 24 лютого майже усі ми зустріли у Києві. Першу половину того дня ми з директоркою компанії провели в офісі, аби зібрати найважливіші документи, а наступні декілька днів також разом – але вже в укритті.
Водночас усією командою ми залишалися на зв’язку щоденно і продовжуємо залишатися й зараз. Тоді, у перші дні, це було важливо насамперед з людської точки зору, а трошки згодом – з огляду на необхідність збереження команди, яка на тому етапі хоч і була вже спрацьованою, проте лише усвідомлювала себе як колектив Pragma.
— Коли змогли повернутися до роботи?
— Якщо говорити про взаємодію з представниками компаній-клієнтів, то ми також не призупиняли її від першого дня війни. Хоча спочатку йшлося більше про людське та логістичне. Комунікації велися відповідно до нашого умовного внутрішнього розподілу. Якщо простіше, то кожен із нас у перші дні спілкувався з тими клієнтами та їхніми представниками, яких переважно супроводжував до цього. Зокрема, багатьом міжнародним компаніям, що мають представництва в Україні, насамперед, допомагали із формуванням їхніх комунікацій з головними офісами в частині виходу або припинення роботи представництв на території держави-агресора. Також в перший тиждень війни активно йшлося про консалтинг у транспортній сфері, а трошки згодом – у сфері продовольчого ритейлу.
Системна клієнтська робота розпочалася вже у перший тиждень березня. На той час уряд вже прийняв низку постанов, що стали першим дороговказом для бізнесу в умовах воєнного стану, а 3 березня 2022 року відбулося перше після 24 лютого засідання парламенту. Відповідно, з 4 березня ми розпочали регулярне інформування клієнтів щодо прийнятих законодавчих ініціатив у виді стислих оглядів ad hoc. Тоді це було вкрай важливо, оскільки відповідальні менеджери у клієнтських компаніях вже були залучені до низки гуманітарних ініціатив і, координуючи оперативну допомогу, вони перебували більше на дорогах України, аніж мали змогу моніторити регуляторний фронт. Ми розуміли, що їм вкрай важливо було залишатися в курсі законодавчих новин та тримати руку на пульсі. Проектна робота із низкою клієнтів почала відновлюватися також впродовж першого тижня березня.
— А Олександр Ільков?
Уже з перших днів березня Олександр Ільков, партнер Pragma, добровольцем вступив до лав ЗСУ. А з грудня цього року він проходить військову службу в юридичній службі Міністерства оборони України. Економічний же фронт Pragma наразі залишається під увагою нашого «жіночого батальйону» у складі мене, радниці Олени Ялієвої та директорки Наталії Ганниці.
— Який період був найважчий для компанії? Чому?
Увесь період від початку оголошення воєнного стану в моєму сприйнятті можна умовно поділити на три етапи, що певною мірою збігаються із порами року.
Весна 2022 була для нас, як напевно і для всієї України, іспитом на витривалість та самоусвідомлення. Частина клієнтів залишили свої контракти без змін, а декілька компаній у цей же час або ближче до кінця березня повідомили про призупинку або часткову призупинку своїх контрактів, зробивши головний акцент на підтримку своїх локальних співробітників. Водночас у нас залишалася вагома частина проектної роботи й потрібно було акумулювати зусилля для продовження надання послуг на високому рівні.
Особливістю надання GR-послуг у перші місяці війни були брак інформації, мала прогнозованість державних рішень та надстислі строки (навіть більш стислі, аніж наші оперативні строки мирного часу). Для мене особисто це також був виклик збереження Pragma як компанії, а також адаптація до тієї частини клієнтів та клієнтських запитів, консультуванням та адвокацією яких раніше займався Олександр Ільков. Подекуди це було непросто з огляду на те, що до війни розподіл клієнтів і робіт базувався на різних стилях ведення нами консультування та адвокації, які тепер треба було оперативно поєднувати. Для нашої команди – це також був виклик. Безумовно, кожен із нас в цей час приймав власне рішення, щоб надалі залишатися в Pragma та в Україні в цілому. Пишаюся, що усією командою ми обрали майбутнє з Україною та пройти цей рік разом у компанії Pragma. Нам вдалося відбутися як компанія, налагодити роботу в умовах воєнного часу та щоденно активно взаємодіяти у формі взаємодоповнення та взаємопідтримки.
Літо 2022 року мало інші значні виклики, спрямовані на довготривалу стабілізацію операційної діяльності компанії.
А вже з серпня по грудень 2022 року перед нами стояло неабияке амбітне завдання – завершення або активне просування не лише консалтингу з питань воєнного часу, а й тих GR-послуг, що були призупинені з початком широкомасштабного вторгнення. І це нам вдалося.
Кожен з етапів був складним по-своєму. Розуміючи цінність перших двох, наразі з впевненістю можу сказати, що третій етап, окрім складнощів, дозволив нам досягти позитивних результатів і закласти фундамент на прийдешній рік. У підсумку ми набули впевненості в дієвості обраних форм співпраці з клієнтами, а також переконалися у власній витривалості під час такого професійного марафону в нових умовах.
— Як зараз організована робота компанії?
— Ми працюємо в Києві, у змішаному очно-дистанційному форматі. Кілька днів на тиждень збираємось працювати в офісі, інші дні – за вибором. Ця форма надає можливість поєднувати живе спілкування та зберігати внутрішній ресурс в умовах війни та обстрілів. Відповідно намагаємось ранжувати завдання, що потребують обговорення чи усамітнення. У разі виїздів за кордон, колеги мають змогу працювати повністю дистанційно. Основна вимога – готовність кожного з нас бути включеним у робочий процес незалежно від того, де ти знаходишся.
Якщо порівнювати новий формат з роботою у мирні часи, то за місяці війни ми стали більш відкритими та близькими один до одного, оскільки пройшли цей період разом. Аби відновити сили для роботи у новому бізнес сезоні, ми навіть здійснили невеличку спільну закордонну подорож у серпні, яка дала усім можливість одночасного перезавантаження та позаробочого спілкування.
— Наскільки важко працювати у форматі бутику в умовах повномасштабної війни?
— На мою думку, в будь-якому форматі в умовах війни працювати нелегко. Щодо особливостей роботи саме консалтингового бутику під час війни, то ступінь вразливості цієї форми бізнесу залежить здебільшого від того, чи залишається запит на спеціалізовані послуги, що надає компанія, на ринку загалом та від клієнтів компанії зокрема. Водночас компактність компанії може зіграти на користь в кризові часи.
Якщо відверто, то ми провели цей рік, більше занурившись у питання власних проектів, аніж спостерігаючи за колегами по ринку. Результати аналізу ринку юридичних послуг, що проводився, зокрема, за участі вашого видання, дають мені підстави стверджувати, що наш GR-бутик проходить цей шлях зовсім не важче, ніж юридичний ринок в цілому та окремі GR-практики юридичних компаній. За це велика вдячність нашим клієнтам, які генерують запити і довіряють нам свої проекти у такий непростий час, та нашій команді, яка незмінно зосереджена на наданні послуг високої якості.
— Наскільки практика GR затребувана зараз?
Будь-які динамічні події та нестандартні умови роблять аспект government relations важливим для бізнесу. Навіть більше – запит на GR-продукти набуває ваги як для бізнесу, так і для держави. Адже політичні та регуляторні рішення мають прийматися швидко й при цьому фахово, а практичний вплив рішень, в ідеалі, має враховуватися відразу, а отже потребує оперативного внутрішнього аналізу.
В умовах війни бізнес стає чутливішим до того, наскільки виваженими будуть державні рішення, а подекуди й сам ініціює певні зміни, необхідні для функціонування (й навіть виживання) в умовах воєнного стану. У таких умовах попит на GR, безумовно, є, розвивається та навіть зростає. Хоча, слід визнати, що все ж таки це відбувається більше в межах тих компаній або галузей, що мали позитивний досвід співпраці в сфері GR до війни.
— Чим наразі Ви допомагаєте клієнтам? Чи змінились їх запити у зв’язку із воєнним часом?
Наші проєкти наразі можна умовно поділити на три групи. Перша – це завершення реформ, розпочатих до війни, з урахуванням нових викликів та нової відповідальності, яка покладається на бізнес та нас як консультантів в існуючих умовах. Окремо в цій частині слід відзначити потужну реформу надрокористування, участь у супроводженні якої для мене в цьому році стало також важливим social regulatory impact. Друга – це залучення до нових ініціатив, які випливають із кандидатства України в ЄС. Третя – це поточні оперативні виклики, що виникають в умовах військового стану, як то наприклад, логістичні проблеми, дефіцит палива, блекаут.
Окрема частина задач, з якою, на жаль, доводиться стикатися в умовах війни – це виявлення та протидія спроб просування певною галуззю або групою компаній диспропорційного або корупціогенного регулювання. Оскільки невід’ємна частина нашої роботи автоматично включає моніторинг регуляторних ініціатив, виявлення таких випадків в умовах, коли ланцюжки звичайних державних запобіжників можуть гальмуватися через множинність військових завдань, несе і певну соціально запобіжну функцію.
— Чи є запити від іноземних компаній? Які сфери економіки потребують GR найбільше?
— Ми продовжуємо працювати з низкою іноземних компаній, а з деякими з тих, хто призупинив свою діяльність в перший місяць війни, вже з початку 2023 року відновлюємо співробітництво. Що стосується секторів економіки, то традиційно GR потребують підакцизні бізнеси, а в умовах імплементації європейського законодавства та динамічних повоєнних змінах регуляторного поля потреба у взаємодії з органами влади зростає майже у всіх сферах.
Водночас особливістю воєнного часу, яку варто відзначити окремо, стала поява вагомої потреби у ефективному GR-супроводі бізнесу у секторі ритейлу. Галузь, що традиційно формувалася в умовах вільного ринку та існувала фактично паралельно із державою, з початком російської агресії однією з перших стала об’єктом регулювання (зокрема, уряд встановив граничні націнки на соціально значущі товари, а також строки розрахунків на них) та, будучи кінцевою ланкою в продовольчому ланцюжку, фактично закумулювала на собі весь негатив падіння ліквідності в цій частині.
З іншого боку, саме торговельні мережі взяли на себе значну частину соціальної функції – практично самотужки забезпечивши в перші дні війни для населення доступ до товарів першої необхідності. Вони роблять це і нині, відновлюючи магазини у деокупованих містах та працюючи в умовах блекату. Поступово впродовж цього року ритейл, зокрема внаслідок комунікацій через профільні та бізнес асоціації, стає не лише об’єктом, а й суб’єктом взаємодії з державною владою. На сьогодні в офіційних документах вже є визнання того, що продовольчий ритейл – це галузь критичної інфраструктури. Завдання ж наступного періоду – закріпити ритейл таким в щоденному розумінні представників органів державної влади, які залучені до формування державної політики в цій сфері.
— Які виклики стоять сьогодні перед партнером компанії?
Основний виклик для мене, як партнера компанії, полягає в тому, щоб не просто тримати бізнес на рівні надання якісної, етичної послуги та екологічної внутрішньої культури, а й мати час для розвитку: компанії, команди, себе. У 2022 році ми, безумовно, стали сильнішими. Вірю, що 2023 рік надасть нашій команді можливість поглибити свої знання і досвід, масштабувати консалтингову практику.
— Що допомагає зараз зберегти ресурс та не дає впасти духом?
Щодо ресурсу, то особисто я здебільшого набуваю його саме в процесі реалізації проектів. Це включає спілкування з унікальними та ціннісно близькими людьми як в команді, так і за її межами. Поза робочими процесами мене також емоційно та енергетично підживлює спілкування в межах спільноти і команди громадського ресторану Urban Space 500, який я підтримую вже впродовж декількох років. Цього літа заклад за підтримки донорського проекту частково виступав як War Culture and Art War Hub, а з жовтня він став справжнім пунктом незламності у самому центрі Києва. Звісно, постійна підтримка надходить від друзів, більшість яких залишилися і працюють в Україні, та від доньки, яка закінчує бакалаврат у нашій державі.
— Які в Pragma Consulting Group плани на 2023 рік?
Ми будемо робити усе можливе, щоб продовжувати надавати високоякісні послуги government relations в Україні воєнного часу як наш внесок у Перемогу. Війна також робить все більший і очевидний акцент у взаємодії з органами влади на елементи expert relations як цивілізаційний вибір впливу свідомого бізнесу на формування державою галузевої політики.
Саме через формування експертних коаліцій і щоденної співпраці з бізнес асоціаціями, галузевими об’єднаннями бізнесу, консультативними радами при органах влади для супроводу законодавчих ініціатив ми бачимо наразі свій внесок у відновлення України.
Розвиток компанії «клубного типу», який ми з Олександром Ільковим намагалися започаткувати на етапі створення Pragma, так і залишається для нас найбільш комфортною та влучною формою співпраці сильних особистостей, а також найбільш гнучким бізнес форматом для будь-яких трансформацій. Подекуди через зовнішні обставини ми не змогли використали повноцінно цей рік для кожного з членів нашої команди, як планували. Але ми точно стали сильнішими – кожен з нас відкрив у собі та у колективній співпраці нові потужні та цінні якості. Тому, як я вже зазначала вище, дуже хотілося б, щоб 2023 рік став для кожного з нас та для компанії в цілому роком розвитку та розширення горизонтів.
— Яким бачите ринок після війни?
— На мою думку, період після війни буде ще одним непростим випробуванням для України в цілому та для ринку консалтингових послуг зокрема. Ринок змушений буде пережити значні ринкові викривлення, що базуватимуться, з одного боку, на обмеженості ресурсів, з іншого – на їх диспропорційному розподілі в повоєнній Україні. Хочу побажати нам всім у цьому майбутньому (хочеться сподіватися якнайскорішому) випробуванні вистояти насамперед професійно, цивілізаційно та ціннісно. Тобто як на державному, так і на бізнес-рівні пережити не лише війну, а й період економічної відбудови України гідно.