Популярні матеріали

29 березня 2018, 10:33

Перші результати діяльності Верховного Суду: where we are?

Ганна Вронська
Ганна Вронська суддя Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Про перші результати роботи Верховного Суду та подальші плани, про формування судової практики, нові процесуальні кодекси та багато іншого «ЮГ» розповіла суддя Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська

Ганна Вронська – Пані Ганно, скоро буде 100 днів, як працює новий Верховний Суд. Якими є перші результати його роботи?

– Дійсно, Верховний Суд почав працювати 15.12.2017 р. і найближчим часом буде вже 100 днів його роботи. Це перший проміжний етап, коли можна робити якісь висновки. Не можна не зазначити, що формування нового Верховного Суду є однією зі складових судової реформи. Під час впровадження судової реформи замість 4-ланкової судової системи було впроваджено 3-ланкову.

Зараз Верховний Суд – це єдиний суд касаційної інстанції. За перші 3 місці роботи в його складі почали працювати касаційні суди (Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд) та було сформовано Велику Палату. В кожному касаційному суді був визначений персональний склад судових палат, сформовані об’єднані палати, обрані судді-спікери. Був проведений перший Пленум Верховного Суду.

Першочерговим завданням для кожного касаційного суду став розподіл та розгляд залишків скарг за заявами, що надійшли з ВСУ та Вищих спеціалізованих судів. Окрім того, до касаційних судів надходили касаційні скарги в поточному режимі. Наразі касаційні суди працюють у звичному робочому режимі, колегії суддів розглядають справи, проводять судові засідання, виносять постанови тощо. Можу запевнити, що судді Касаційного Господарського Суду ретельно розглядають всі справи, відбувається процес напрацювання судової практики, на яку в майбутньому орієнтуватимуться судді першої та апеляційної інстанцій.

Серед досягнень перших 100 днів роботи Верховного Суду не можу не згадати про запровадження нової структури судового рішення. Модельний проект такої структури був розроблений робочою групою, до складу якої входили судді з різних касаційних судів. Зараз таку структуру використовують судді у КАС, КГС та ККС. На мою думку, викладення судових рішень у такий спосіб є більш зручним та зрозумілим для учасників справи. Сподіваюся, що найближчим часом нову структуру почнуть використовувати всі судді Верховного Суду.

– Ви очолюєте судову палату для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Чи змінилась судова практика у таких справах?

– Станом на 14.03.2018 р. до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли 305 справ щодо корпоративних спорів та корпоративних прав. Під час перегляду 22 справ було прийнято постанови, в яких викладено правові позиції Верховного Суду щодо вирішення окремих корпоративних спорів. Вже можна навіть говорити про основні тенденції у процесі розгляду такої категорії справ. Насамперед, варто зазначити, що судді почали посилатися на принцип верховенства права та активніше застосовувати практику Європейського Суду з прав людини.

Особливо важливим є пошук балансу між інтересами мажоритаріїв та міноритаріїв, а також врахування інтересів товариства. Наразі існує різна практика щодо визначення моменту, з якого особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ, стає його учасником та набуває всю повноту корпоративних прав, чи можливий автоматичний перехід корпоративних прав до спадкоємця, який успадкував частку в статутному капіталі ТОВ, як у разі виходу учасника з ТОВ визначити вартість майна, що є пропорційним до частки учасника (з огляду на балансову чи ринкову вартість майна товариства). Впевнена, що це ті питання, яким Верховний Суд приділятиме особливу увагу. Окрім цього, Верховний Суд зосередиться на пошуку адекватних способів захисту корпоративних прав, ефективних засобів забезпечення позову в корпоративних спорах тощо.

– З початком роботи ВС набув чинності закон, яким передбачено нові редакції процесуальних кодексів. Які труднощі виникають у зв’язку із застосуванням нового ГПК?

– Я б не говорила про труднощі, а скоріше про особливості застосування положень нового ГПК. Наприклад, відповідно до його положень, судді нашої палати розглядають такі спори:

  • оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління;
  • визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них;
  • пов’язані з діяльністю органів управління товариства;
  • пов’язані з правами на акції, частку в статутному капіталі;
  • визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав;
  • внесення змін у реєстр акціонерів та оскарження дій реєстратора;
  • відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.

Новим ГПК також передбачаються деякі процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів, а саме:

  • виключна підвідомчість господарським судам;
  • виключна підсудність – за місцезнаходженням юридичної особи;
  • не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Також новим ГПК значно розширюються можливості для судового захисту. Зокрема, під час розгляду корпоративних спорів стало можливим використовувати показання свідків як джерело доказів, надання експертизи за ініціативою однієї зі сторін, залучення фахівця в галузі права тощо.

– Чого очікувати від подальшої роботи Верховного Суду в цьому році?

– На мою думку, забезпечення сталості та єдності судової практики найближчим часом буде основним завданням у подальшій діяльності Верховного Суду. Для цього нові процесуальні кодекси передбачають багато можливостей. Це і Велика Палата, і об’єднані палати в кожному касаційному суді.

В касаційних судах наразі триває активний процес напрацювання механізмів систематизації правових висновків та правових позицій. Фактично, зараз відбувається «ревізія» правових позицій Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів. Якщо колегія суддів Касаційного суду має намір відійти від таких позицій, вона передає справу на розгляд Великої Палати. У такий же спосіб, тобто шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати, відбувається узгодження міжюрисдикційних спірних питань або інших питань різного застосування окремих положень законодавства судами різних юрисдикцій.

Стосовно корпоративних спорів, слід зазначити, що останнім часом у сфері корпоративних відносин та захисту прав іноземних інвесторів було прийнято кілька важливих законодавчих актів. Серед них варто відзначити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів». Особливо важливими, на мою думку, є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» та Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Ми очікуємо, що практичне застосування положень цих законодавчих актів також матиме значний вплив на формування судової практики щодо розгляду корпоративних спорів.

– У попередніх публікаціях Ви виступали на підтримку запровадження електронного судочинства. Чи підтримуєте Ви цю ідея зараз? Які перспективи запровадження електронного суду в нашій країні?

– Всі три нові процесуальні кодекси передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням сучасних інформаційних технологій (так званий «електронний суд»). Так, новий ГПК передбачає створення та функціонування в господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС). Аналогічне положення міститься в ЦПК та КАС. Також відповідні зміни були внесені до КПК.

ЄСІТС забезпечуватиме обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Через ЄСІТС суд зможе направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі. Позовні та інші процесуальні документи підлягатимуть обов'язковій реєстрації в ЄСІТС у день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи також здійснюватиметься ЄСІТС. Будемо сподіватися, що ЄСІТС унеможливить зловживання та «ручне» втручання на цих стадіях.

Окрім того, новий ГПК вводить таке поняття як «електронні докази» (ст. 97). Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, а саме:

  • електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
  • веб-сайти (сторінки);
  • текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
  • метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Сучасний світ вже неможливо уявити без інформаційних технологій. Судова система не повинна стати винятком з цього правила.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати