11 грудня 2019, 11:03

«Найбільші виклики потрібно ставити виключно самому собі»

Юлія Гончаренко
Юлія Гончаренко контент-менеджерка АПУ

Ми поспілкувалися з Іриною Мороз, партнеркою ЮФ AVELLUM та головою практики міжнародної торгівлі і практики сімейного права. Ірина — визнана експертка у сферах міжнародного арбітражу і вирішення судових спорів, активний громадський діяч, а нещодавно її вдруге обрали Головою Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права. Крім цього, Ірина — матір двох дітей та успішно керує трьома командами водночас: Комітету, своїх практик та головною — сім’єю.

Ми дізналися про те, як їй це вдається, поговорили про жіноче лідерство, всі секрети work&life balance та трохи більше — про досягнення та успіх.

6114 — Вітаю Вас із повторним обранням на посаду Голови Комітету! Ви з АПУ вже 5 років, і це вже Ваша друга каденція. Як вдалося практично одразу очолити Комітет та що Вас до цього стимулювало?

— Щиро дякую за вітання! Одразу після вступу до лав АПУ у мене було безліч ідей для втілення. Впродовж перших двох років я працювала у складі Ради Комітету, де за моєї ініціативи проводився ряд заходів. Я мала можливість познайомитися із членами Комітету, отримати довіру та показати свій результат роботи. Вже на наступних виборах я мала певну підтримку, що доводить те, що будь-яка ініціатива та робота винагороджуються. 

Безумовно, коли вступаєш до лав АПУ та хочеш досягнути результату, потрібно працювати. Не варто сподіватися, що зміни прийдуть самі. Ба більше, просто відвідувати заходи недостатньо. Потрібно пропонувати власні ідеї, виступи та теми заходів.

Робота в АПУ — це певний шлях до лідерства, де ти маєш змогу доказати власний професіоналізм, готовність до роботи для вдосконалення законодавства та реалізувати свої ідеї. Активна робота у лавах АПУ, у свою чергу, веде до визнання як юриста-лідера та експерта в індустрії.

— Яких успіхів за цей час Вам вдалося досягти спільно з комітетською командою та що плануєте робити далі?

— Наш комітет — один з найактивніших. Ми проводимо дуже багато засідань, де для обговорень збираються експерти з різних галузей.

Крім цього, ми вже визначили певні проблемні питання, які потребують негайного виправлення та врегулювання.

— Наприклад?

— Першочергово це стосується сфери застосування сурогатного материнства та допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), де відбуваються грубі порушення законодавства. Останні кейси яскраво свідчать про те, що контроль над процесами та відповідальність повністю відсутні. Це призводить до того, що у непоодиноких випадках діти, які народжуються в результаті застосування програм ДРТ, залишаються без батьківського піклування і стають сиротами.

— Чому?

— Часто клініки порушують основоположні вимоги щодо застосування ДРТ, наприклад, наявність у дитини генетичного зв’язку принаймні з одним із батьків. У результаті таких порушень іноземці, які приїжджають в Україну, не можуть вивезти дітей за кордон. Сурогатна мати не має на дитину жодних прав, тому така дитина несе реальний ризик потрапити до дитячого будинку.

Без огляду на публічність скандалів — про це знають Генеральна прокуратура та Міністерство охорони здоров’я, — немає жодної реакції, а незаконні схеми продовжують існувати. Також українські історії  вже обговорюють іноземні ЗМІ. Регулярно в Україну приїжджають журналісти відомих іноземних видань для проведення власних розслідувань. Така ситуація призводить до порушення прав дітей, серйозних репутаційних збитків для України та значної шкоди для сфери загалом.

Ми провели вже два засідання, де зібрали найбільш активних юристів сфери, та запросили представників Асоціації репродуктивної медицини в Україні. Вже є певне розуміння вектору подальшого руху. Першочерговий пріоритет — встановити кримінальну відповідальність за порушення у сфері застосування ДРТ. Однак процес складний — ця тема має значний лобізм у Парламенті. 

— В чому це проявляється?

— Жоден із 5-и зареєстрованих законопроєктів нікуди не рухається. Також є певні протистояння між різними асоціаціями, представниками клінік, пацієнтів — у кожного свої інтереси. Можливо, саме через те, що вони не знайшли певного балансу, змін у цьому напрямку поки немає.

Дехто вважає, що все врегульовано і потрібно лише розвивати медичну етику. Я дотримуюся іншої думки, тому що це переходить у вид індустрії та бізнесу в Україні, яка переступає межі дозволеного. Тому ми вже звернулися до Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я з проханням розпочати активну законотворчу роботу у цій сфері. Я теж працюю в цьому напрямку.

— На Вашу думку, яка часова перспектива успіху у цьому питанні?

— Все залежить від Парламенту, від наявності політичної волі, а поки що я її не бачу. 

— Розкажіть про свою команду. За якими принципами вибудовуєте роботу всередині комітету та фірми? Який стиль керівництва використовуєте, чи відрізняються вони?

— Мої принципи універсальні та базуються на абсолютній довірі, ініціативності та повній транспарентності. Зокрема, у нашій команді AVELLUM панують близькі та відкриті стосунки, ми відмовилися від чіткої субординації. Мета роботи над проєктом полягає виключно у досягненні успіху, а я, як партнер, відповідальна за нього, тому абсолютно відкрита до спілкування з нашими юристами.

Ми інвестуємо у розвиток молодших юристів, допомагаємо їм віднайти шляхи до лідерства та реалізації. Це завжди призводить до успіху в роботі всієї фірми та чудових результатів для наших клієнтів. Саме тому наша команда має визнання на ринку. 

Співпраця у Комітеті ґрунтується на тих самих принципах. Активна робота, чудова Рада Комітету та багато засідань за підтримки членів команди. Я завжди готова підтримати будь-яку ініціативу, ба більше, постійно закликаю: якщо хтось має ідеї, давайте їх втілювати, спільно щось змінювати! Бюрократії немає. Будь-хто може написати  мені або Секретаріату АПУ, далі ми опрацюємо ідеї та, відповідно, забезпечимо їх реалізацію. 

І головне — тільки за наявності чітких плану та розподілу компетенцій ми активно рухаємося та розвиваємося.

— Нині питання жіночого лідерства є вкрай актуальним. Як Ви оціните різницю між чоловіком та жінкою в аспекті підходів до роботи?

— На мою думку, чітку різницю не можна виокремлювати. Вона може залежати виключно від індивідуальних особливостей та звичок керівника. Я зі свого боку не відчувала жодних проблем у спілкуванні з керівниками чоловічої чи жіночої статі, а у нашому партнерстві панує абсолютна рівність. 

— Як Ви суміщаєте ролі керівника, юриста та жінки, матері двох дітей? Який Ваш секрет work&life balance?

— По-перше, зауважу, що це нелегке завдання (посміхається). Його я реалізую шляхом того ж чіткого планування. Робота та особисте має співіснувати без збитків — я перебуваю у постійному пошуку балансу. Звісно, іноді це важко — термінові проєкти, які потребують надзусиль тощо. Важко, але реально! 

Крім цього, вдома я маю величезну підтримку зі сторони чоловіка та наших рідних.

Знаєте, інколи мене дивує ситуація, коли молоді люди відкладають особисте життя «на потім», вважаючи, що «ще не час». Я ж переконана, що реалізовуватися потрібно саме в ранньому періоді: як в особистому плані, так і на роботі. Коли ти маєш дуже багато енергії та можеш її ефективно розподілити для досягнення успіху в обох площинах. З віком складніше крутитися постійно, як в'юн в ополонці, та знаходити цей баланс. Тому, ось два секрети work&life balance:

— чітке планування;

— значна самомотивація. Тобі має подобатися твоя робота, якщо хочеш досягти успіху. Це стосується і особистого життя, адже велике щастя, коли у тебе є сім’я, рідні люди, ти приходиш додому і можеш просто переміститися до затишної атмосфери сімейного відпочинку.

— Молодь наразі дуже амбітна, тому важко переконати її: «Зупинися та віднайди баланс вже зараз». Можливо, Ви зможете спростити задачу — як віднайти його без страху втратити час та можливості?

— Яким чином це зробити? В першу чергу правильно використовувати власний час та бути гнучким. Упродовж робочого дня ти маєш працювати, а не витрачати час на розмови та каву. Таймінг та чіткий розподіл пріоритетів сприяють контролю над власним життям та ефективністю. У результаті залишається більше часу на особисте.

Є навички, які приходять з роками, але потрібно від початку вчитися швидкому опрацюванню інформації та виконанню завдань.  

Також наразі ми надзвичайно залежимо від технологій та величезного інформаційного потоку, який щоденно просто ллється на нас. Фільтруйте.

—  Назвіть тоді три ключових принципи взаємовідносин із людьми. Чи є різниця у взаємодії між підлеглими та НЕпідлеглими?

— Вони мають бути універсальними. Порядність, чесність та повна відкритість. 

— Що Ви вкладаєте у це поняття? 

— Відкритість до спілкування, готовність допомогти будь-кому розвиватися. У спілкуванні з клієнтом ти завжди повинен знаходити індивідуальний підхід, тому що запорука хороших відносин з ним — підтримка особистого спілкування. А до переліку ще варто додати самодисципліну.

— Банальне питання — Ваш девіз?

— Шлях до успіху лежить у наполегливій і старанній роботі. Все, чого я досягла у своєму житті, є результатом постійних зусиль над собою та готовності до змін. 

Найбільші виклики потрібно ставити виключно самому собі. І якщо ти їх освоюєш або принаймні йдеш у цьому напрямку, то досягнеш успіху.

Також закликаю вчитися бути соціальним, розвивати комунікативні навички, тому що зараз ми всі про це забуваємо. Багато хто вважає за доцільне закритися у своєму телефоні, однак світ не замикається на наших гаджетах. Відкладіть їх.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати