05 листопада 2019, 15:34

«Ми зацікавлені стати майданчиком, де зможемо об'єднати всі організації з правової допомоги»

Опубліковано в №45-46 (699-700)

Валерія Коломієць
Валерія Коломієць «Міністерство юстиції» заступниця Міністра юстиції

На початку вересня заступницею Міністра юстиції стала Валерія Коломієць.

Валерія є випускницею програми «Адвокат Майбутнього», працювала у сфері кримінального права, була регіональною координаторкою команди протидії порушенням прав вразливих груп у Львівській області. Також вона співпрацювала з відділом спеціальних проваджень Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за дорученням та була тренеркою-модераторкою з обміну досвідом між адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу.

В інтерв'ю Валерія розповіла про перші кроки на новій посаді, скасування монополії адвокатів, ініціативи в системі безоплатної правової допомоги, а також про наслідки набуття чинності Кодексом з процедур банкрутства

Валерія Коломієць

— Ви перейшли з адвокатської практики на міністерську посаду. Це для Вас шанс реалізувати себе чи все ж таки своєрідне випробування?

— Звісно, це найважче випробування в моєму житті, але водночас це можливість виконати певну місію та поставлені завдання. Зокрема, я бачу, що разом з партнерами можу вплинути на подальший розвиток системи безоплатної правової допомоги (БПД). Для мене це дуже важливо!

Безоплатна правова допомога — це структура, яка є одним з найвагоміших стейкхолдерів, що допомагає людині отримати доступ до правосуддя, до того ж не лише шляхом надання юридичних послуг, супроводу розгляду справи в суді, складання певних процесуальних документів. Сьогодні ми напрацьовуємо рішення, як надати можливість людям вирішувати свої системні, а не точкові питання.

Також важливою є реформа процедури банкрутства. Через кілька тижнів планується провести з'їзд арбітражних керуючих, під час якого сформувати саморегулівну організацію. Мін'юст дуже активно долучається до цього процесу. Тобто у мене є можливість впливати на ці процеси, робити щось для спільного результату, бути тут і зараз.

— Наскільки комфортно Ви почуваєтеся на державній службі? Чи заважають Вам у роботі бюрократичні процедури, притаманні державній посаді?

— Останнім часом мені було некомфортно в адвокатурі. Я розуміла, що проблеми, з якими зіштовхуються мої клієнти, є системними. Боротися з ними точково в певний момент мені стало нецікаво. Щодо роботи в Міністерстві, не можу сказати, що почуваюся некомфортно, незважаючи на бюрократію. Я вважаю, що потрібно змінювати механізми, які перешкоджають або затягують процеси досягнення певного результату.

Валерія Коломієць

— Чи вдалося спростити якісь процедури?

— Так. До речі, бюрократичні процедури достатньо легко скасовувати. По‑перше, ми повністю перезавантажуємо Міністерство, відмовляємося від тих функцій, які йому непритаманні. Ми прагнемо, щоб Міністерство здійснювало саме ті функції, для яких воно було створене, і таким чином, як це належить органу влади, що формує державну політику.

По‑друге, ми почали процес ліквідації головних територіальних управлінь Мін'юсту та створення міжрегіональних відомств. Їхній функціонал буде оптимізований. Зокрема, скасували обов'язок, який раніше був покладений на наші територіальні управління, перевіряти роботу юридичних відділів інших державних органів. Взагалі, незрозуміло, чому наші працівники мають цим займатися.

— Ви згадали про систему БПД. Послугами БПД у цивільних та адміністративних справах користується дуже малий відсоток громадян (дохід яких є нижчим, ніж сума прожиткового мінімуму). Чи планується розширювати або, можливо, звужувати цю категорію осіб?

— Ще в кінці 2016 р. був змінений підхід, який враховував сукупний дохід сім'ї. На практиці виникали абсурдні ситуації, коли особа хотіла, наприклад, розірвати шлюб чи стягнути аліменти, а для отримання безоплатної вторинної правової допомоги їй потрібно було надати документи про доходи відповідача. Тепер враховується тільки середньомісячний дохід особи. Сьогодні кожен має право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо середньомісячний дохід не перевищує 4014 грн для працездатних осіб та 3128 грн для непрацездатних осіб.

Також є інші категорії, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу в цивільних та адміністративних справах незалежно від їхнього доходу: діти, внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, тощо. У разі підписання Президентом нещодавно прийнятого Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» таке право отримають викривачі корупції.

Тільки за три квартали цього року безоплатну вторинну правову допомогу в цивільних та адміністративних справах отримали близько 46 тис. осіб. Водночас існує нагальна потреба перезавантажити систему БПД, але не шляхом внесення нової пільгової категорії у відповідний закон, а шляхом пошуку нових механізмів надання правової допомоги.

Насамперед, ми хочемо побачити повну картину функціонування системи БПД в Україні та зрозуміти, яку роль в ній може відігравати Міністерство юстиції. Ми зацікавлені в тому, щоб стати майданчиком, на базі якого можемо об'єднати всі організації, всіх зацікавлених у наданні правової допомоги. Зокрема, щоб не шляхом надання юридичної допомоги за бюджетні кошти, а шляхом залучення наших партнерів можна було б охопити набагато більше осіб, які потребують юридичної допомоги. Під партнерами я маю на увазі організації, які так само надають юридичну допомогу.

Тобто механізм може працювати таким чином: до центру БВПД звертається людина, яка не підпадає під категорію осіб, що можуть отримати безоплатну вторинну правову допомогу, але якщо ми знаємо партнерську організацію, яка займається вирішенням подібних справ, ми можемо перенаправити до неї цього клієнта. Система БПД має усвідомити, що це не тільки сервіс надання юридичних послуг. Об'єднуючи всіх партнерів, працюючи в регіонах, ми можемо виявляти певні системні проблеми конкретної області чи міста і долучатися до їх вирішення.

Достатньо часто, коли ми говоримо про доступ до правової допомоги, йдеться про територіальний доступ — можливість людини доїхати до певного населеного пункту. Однак не варто забувати, що існує контакт-центр, до якого будь-хто може зателефонувати, щоб отримати консультацію. Також ми маємо працювати через нові ІТ‑рішення. «Держава у смартфоні» — програма, яку Уряд планує запровадити у 2020 р.

— Тобто Ви розробляєте мобільні додатки та інші сервіси для надання правової допомоги населенню?

— Так. Наразі у нас у процесі розробки (щоправда, поки на рівні технічного завдання) додаток, який надаватиме користувачу коротку консультацію або направлятиме до юриста. Хоча, відверто кажучи, я не дуже вірю, що подібні рішення необхідні для людини, яка потребує правової допомоги. Часто вона навіть не знає, що у неї є правова потреба. Наприклад, коли людина приходить у лікарню, а їй не дають якісь ліки чи відмовляють у послузі, вона йде в аптеку або у приватну клініку. Зазвичай вона навіть не здогадується, що її права були порушені.

Я впевнена, що буде чимало громадян, які не знатимуть про те, що планується відкрити ринок землі та як цим правом скористатися. Тому важливо спілкуватися з людьми. Правову свідомість підвищують не пам'ятки чи брошурки та навіть не мобільні додатки.

— Міністр юстиції Денис Малюська припускає, що можна буде переглянути рівень фінансування системи БПД.

— Ми плануємо провести аудит системи БПД, щоб зрозуміти, як вона працює. Щоб щось зменшити чи збільшити, потрібно оцінити нинішню ситуацію. В системі працює майже дві тисячі працівників, не враховуючи адвокатів, адже вони залучені за договором. Наразі система виглядає таким чином. Існує Координаційний центр, від якого всі вказівки спускаються вниз. Водночас країна йде шляхом децентралізації, тому варто переходити на інший механізм. Щоб місцеві громади вирішували, чи мають вони бажання закуповувати послуги в системі БПД, чи в якійсь, приміром, громадській організації. Тобто формуватиметься така собі шкала якості надання правової допомоги. Важливо, щоб люди отримували те, що їм потрібно, а не те, що вигадують у Києві в Міністерстві юстиції.

— В демократичних розвинених країнах видатки бюджету на БПД часто дорівнюють витратам на прокуратуру. Як Ви вважаєте, чи варто запроваджувати таку ж практику фінансування БПД? В Україні бюджет БПД на 2019 р. становить майже 400 млн грн, а прокуратури — понад 7 млрд грн.

— Система БПД по‑різному побудована в інших країнах. Деякі держави покривають не всю суму БПД, а лише якусь частину (40% чи 60%). Мені більше імпонують системи, орієнтовані на конкретні регіони, тобто на децентралізовані центри.

В Україні чомусь ставляться до БПД як до обов'язку держави будь-кому надати юридичну підтримку. Під час останнього прийому громадян хтось сказав: «Дайте мені адвоката, щоб просто в суді посидів, або внесіть зміни в закон, тому що я вважаю, що моя категорія повинна бути у списку тих, хто має право на послуги БВПД». Тобто люди не розуміють функцій держави, доцільності використання бюджету тощо.

Система БПД — не панацея, це інструмент, який може створити платформу для задоволення якнайбільшої кількості громадян для вирішення їхніх правових проблем, а не для того щоб стати тягарем для держави.

— Керівництво Національної асоціації адвокатів України заявило про наміри розробити законопроєкт, яким запропонувати Парламенту перепідпорядкувати систему БПД Радам адвокатів у регіонах. Як Ви оцінюєте таку ідею?

— Національна асоціація адвокатів є нашим партнером, що представляє професію адвокатів, які надають значну частину послуг у системі БПД. Тому до них ми ставимося з повагою. Проте прогнозований бюджет 2020 р. на адміністрування усієї системи БПД та оплату послуг штатних юристів, які надають 80% безоплатної правової допомоги, лише на кілька десятків мільйонів більший, ніж бюджет, передбачений для адвокатів, які надають таку допомогу (приблизно 442 млн грн і 385 млн грн відповідно).

Тому коли заявляють, що найбільша кількість коштів витрачається на адміністрування системи БПД — це просто непоінформованість. Однак це зовсім не означає, що ми не плануємо зменшувати такі витрати. Ми хочемо запровадити, зокрема, автоматичний розподіл доручень для адвокатів. Таким чином, не буде потреби комусь цілодобово сидіти в Центрі безоплатної вторинної правової допомоги та отримувати судові ухвали або постанови слідчих, кого і де затримали. Якщо налагодити співпрацю між відомствами, ми зможемо автоматично отримувати повідомлення про виклик адвоката, що значно зменшить видатки.

Достатньо часто, в тому числі з боку НААУ, йдеться про можливі корупційні процеси щодо розподілу доручень між адвокатами (від їхньої кількості залежить оплата адвокату — прим. ред.). Система має низку запобіжників. По‑перше, кожен адвокат може мати не більше ніж 30 доручень одночасно. По‑друге, коли ми зможемо зробити систему автоматизованою, тоді цілком очевидним буде пояснення, чому один адвокат має складні справи, а інший — прості. Програма визначатиме навантаження адвоката і коефіцієнт його діяльності. Іншими словами, той, хто краще працюватиме, отримуватиме складніші справи.

Позитивні зміни також відбудуться після запуску електронного кабінету адвоката. Адже адвокати зможуть подавати звітність за допомогою свого мобільного, яку автоматично перевірятиме програма. Це заощадить час та ресурси адвокатів і тих, хто перевірятиме цю звітність. Єдине застереження: деякі адвокати, які працюють у районах, можливо, не матимуть технічної можливості користуватися електронною системою. Тому цей перехід повинен бути поступовим, з розумінням того, що комусь це може не полегшити роботу.

— Однією з конституційних змін, яку запропонував Президент з початку роботи нового скликання Парламенту, є скасування адвокатської монополії. Як Ви вважаєте, чи доцільна така ініціатива?

— Коли хтось вказує на існування адвокатської монополії за кордоном, вірогідно, забуває уточнити, що вона існує не на рівні Конституції. В Україні подібна норма в Основному законі була закріплена з єдиною метою — авторам відповідного законопроєкту здавалося, що внести зміни до Конституції буде важче, ніж до звичайного закону. Як бачимо, вони помилялися. Зізнаюся, у мене виникало б менше запитань, якби ця норма діяла не на рівні Конституції.

Адвокатська монополія як для системи БПД, так і для інших організацій, які надають правову допомогу, означає неможливість отримати цю допомогу великій кількості вразливих верств населення, тому що там працюють переважно юристи, а не адвокати. Також не можуть поєднувати свою діяльність з адвокатською представники органів державної влади. Не завжди юрист, який хоче представляти чиїсь інтереси в суді, має бажання бути адвокатом, сплачувати внески, входити до самоврядної організації тощо. Водночас чимало успішних кейсів, пов'язаних з представництвом в Європейському суді з прав людини, вели саме не адвокати.

До кінця року в Мін'юсті, яке представляє в судах також Кабінет міністрів, буде приблизно 10 тис. справ, тобто близько тисячі справ на місяць. Де ми знайдемо гроші, щоб закуповувати адвокатські послуги для супроводу цих справ у судах? Скільки юридичних фірм дозволять своїм адвокатам працювати за 90 грн за годину? Як ми будемо співпрацювати з цими адвокатами? Чи будуть готові вони працювати по 12 годин на день?

Наразі в Парламенті зареєстрований законопроєкт, яким пропонується внести зміни у процесуальні кодекси, а саме розширити поняття самопредставництва, оскільки представництво в суді інтересів державних органів з 01.01.2020 р. буде здійснюватися виключно адвокатами та прокурорами. Тобто всі державні органи на січень-лютий «зависають», поки не буде рішення Конституційного Суду, а згодом голосування у Верховній Раді (щодо скасування адвокатської монополії — прим. ред.).

Розширюючи поняття самопредставництва, ми дозволяємо всім державним органам користуватися підтримкою та результатами роботи штатних юристів. По‑перше, це об'єктивно ефективніше, тому що люди вже ведуть ці справи, вони розуміють специфіку цієї роботи. По‑друге, будемо відвертими, державні органи не можуть дозволити собі закуповувати адвокатські послуги.

— Коли Ви були адвокатом, то також виступали проти монополії?

— Не можу сказати, що це було принциповим питанням. Мені не подобалося, що цю норму вписали в Конституцію. Я великий противник того, що її переписують з частою періодичністю. Я позитивно оцінювала ідею адвокатської монополії, оскільки це мало б вплинути на якість надання правничої допомоги. Тому що адвокат апріорі повинен мати високу професійну підготовку. Хоча я не бачила показників якості представлення адвокатів у суді, у порівнянні з юристами. Сьогодні в Україні налічується близько 50 тис. адвокатів (іноді це прокурори, які отримали свідоцтво і поклали його в шухляду).

— Якщо скасують монополію в Конституції, тільки держава буде без представників-адвокатів. Чи можна в такому випадку говорити, що держава перебуває в рівних умовах з іншими учасниками процесу, якщо їх представляють адвокати?

— Я вважаю, що держава представлена на високому рівні, оцінюючи навіть за показниками роботи відповідного департаменту Мін'юсту. Як і будь-які адвокати, ми можемо вигравати всі справи, незважаючи на те, що у нас дуже специфічний клієнт — державні посадовці, які приймають рішення та зазвичай не консультуються з юристами.

— На вашу думку, чи є справедливим доступ до правосуддя в Україні? Зважаючи на рівень судового збору, розташування судів, кількість суддів, обізнаність громадян у своїх правах тощо.

— Ні, він не є справедливим. Ми чудово розуміємо, що кількість суддів на місцях не завжди дозволяє здійснювати ефективне судочинство. Люди достатньо часто не розуміють свою правову проблему та механізми її вирішення, не знають, де шукати юридичну підтримку. Однак я вважаю, що саме через роботу Мін'юсту, а зокрема через систему БПД, ми маємо можливість вирішити ці питання. Це одна з цілей як Президента, так і Уряду.

— У Вашому підпорядкуванні перебуває також Департамент з питань люстрації.

— Так. Як ви знаєте, 17.10.2019 р. було ухвалене рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ визнав, що звільнення в Україні державних службовців на підставі закону «Про очищення влади» порушило права звільнених чиновників (справа «Полях проти України»), — прим. ред.). Звісно, після цього закон автоматично не скасовується, ми будемо виконувати його в тому варіанті, в якому він діє.

Нещодавно я зустрічалася з членами Громадської ради при цьому департаменті. Ми добре попрацювали та дійшли згоди, що для виконання закону департамент може функціонувати у зменшеній формі. Звичайно, це жодним чином не вплине на його функції.

Працівники цього департаменту займаються веденням реєстру осіб, які потрапили під люстрацію, а також надають відповіді на запити державних органів, які проводять люстраційні перевірки. Ми вважаємо, що в Міністерстві достатньо можливостей, щоб робити це поза межами департаменту.

Також ми вирішили об'єднати всіх юристів, які представляють Міністерство юстиції в судах. Раніше вони працювали в різних департаментах, службах Міністерства. Думаю, буде доцільно зібрати їх в одному структурному підрозділі. По‑перше, матимемо розуміння, хто відповідальний за цей напрямок роботи. По‑друге, розумітимемо, на якій стадії розгляду перебувають скарги, в яких стороною виступає Мін'юст. По‑третє, так легше комунікувати з апаратом Кабміну. Ми представляємо в судах інтереси усього Уряду, а не лише Мін'юсту.

Наразі при Кабміні працює робоча група, яка займається оптимізацією апаратів міністерств. За словами Дмитра Дубілета, можна зробити, щоб бухгалтери одного Міністерства надавати послуги й іншим. Так само можна користуватися послугами юристів. Можливо, варто зосередити всіх юристів на базі Мін'юсту, щоб була одна позиція, єдина практика представництва. Однак поки що це на рівні дискусії.

— Кодекс з процедур банкрутства (відповідний департамент Мін'юсту також перебуває у Вашому підпорядкуванні) почав діяти з 21.10.2019 р. Комітет Парламенту не підтримав його відтермінування. Очевидно, це позитивний крок.

— Я не бачу жодних причин для відтермінування набрання чинності Кодексом. По‑перше, почне працювати процедура банкрутства. По‑друге, запускаються зобов'язання як перед внутрішнім, так і перед зовнішнім ринком. По‑третє, якби ми відстрочили набрання чинності Кодексом, то це вплинуло б на рейтинг Doing Business. Впродовж наступних кількох місяців ми побачимо, як працює Кодекс, а далі напрацьовуватимемо до нього зміни. Однак у Парламенті вже зареєстрований законопроєкт, яким пропонується негайно вилучити кілька недоліків.

— Яких саме?

— Насамперед, зміни стосуються відсутності можливості розподілу справ між арбітражниками та ведення справ про банкрутство на базі Державної судової адміністрації. Річ у тім, що запуск системи ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи) відстрочений, а в кодексі вона зазначена. Також найближчим часом постане питання про врегулювання сфери транскордонного банкрутства. Необхідно підписати міжнародні договори, щоб інвестори, які приходитимуть в Україну, почувалися захищено. Над цим ми також працюємо.

 

****

Матеріали, викладені у цій статті — це особисті думки автора. Вони не є офіційною позицією ГО «Адвокат Майбутнього», ВГО «Асоціація правників України», ВГО «Всеукраїнське об'єднання адвокатів, які надають БПД» та Посольства США в Україні.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати