Від помічниці юриста до партнерки — такий шлях Ірини КОБЕЦЬ, керівниці судової практики, в Юридичній групі LCF. Золота медаль фізико-математичного ліцею визначила її спосіб мислення. Алгоритмічний підхід — секрет успіху для вирішення складних завдань. Девіз Ірини — шукати нестандартні рішення, мати гнучкий підхід до роботи та не забувати про план Б. У чому ж вона знаходить натхнення та мотивацію у часи війни, поговоримо в інтерв’ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Ірино, щиро вітаю з підвищенням вас до посади партнерки LCF та відзначенням у дослідженні Ukrainian Women in Law 2023. Згадайте, як все починалося, чи мріяли ви на початку своєї кар’єри про такі досягнення?
— Щиро дякую. Для мене це дійсно два надважливих професійних визнання.
Мій шлях у Юридичній групі LCF розпочався у 2014-му. Можливо, 10 років тому я не мріяла про всі ці досягнення, але точно знала, що хочу бути судовою юристкою. Це й стало визначальним. Я завжди кажу, що мало хто любить судовий процес так, як люблю його я.
Я все ще відчуваю той азарт і енергію, які мене переповнювали у перший робочий день та в перші роки моєї роботи. Розвиток у LCF для мене став неймовірною можливістю вивчати, зростати і співпрацювати з надзвичайно талановитими людьми в креативній команді. Довіра та підтримка партнерів, команди допомагали мені крокувати вперед та досягати нових висот.
— Починаючи з посади помічниці юриста в LCF до партнерки компанії, який перехід був найважчим і чому?
— Найважчим для мене був перехід від посади старшої юристки до ролі радниці та керівниці судової команди. Це був абсолютно інший рівень відповідальності.
Цей етап вимагав від мене розвитку нових навичок, зокрема стратегічного управління та лідерських якостей, а також вдосконалення моїх комунікаційних здібностей. Організація проєктної роботи більше не була достатньою. Тепер важливо було ефективно управляти відносинами з клієнтами, командою та фінансами.
Цей період збігся з постковідними умовами ведення бізнесу, а в подальшому — з повномасштабною агресією російської федерації проти нашої держави. Це вимагало від LCF та особисто від мене трансформації підходів у роботі: налагодження дистанційної роботи та комунікації, урахування безпекових аспектів та індивідуального підходу до життєвих ситуацій. Я впевнена, що ми успішно впоралися, зберегли команду та командний дух, провели адаптацію внутрішніх процесів. Це сприяє не тільки успіху компанії, але і наших клієнтів.
— Продовжте речення: «Так склалося, що у своїй професії мені завжди доводилося...»
— …шукати нестандартні рішення. Бути успішною у судовій практиці вимагає мати не лише глибоке розуміння юридичних питань, але й погляд поза стандартними підходами та пошуку креативних стратегій, особливо в нашому настільки нестабільному та мінливому світі. За це я судову практику і люблю.
Кожен клієнт і кожен кейс для нас унікальні. Це своя історія, що потребує особливого підходу. Ми розуміємо, що немає універсальних рішень, тому прагнемо створювати індивідуальні стратегії для кожного клієнта.
— Чи необхідно, на ваш погляд, ризикувати?
— Завжди ставлю акцент на усвідомленості та відповідальності за ризиковані рішення.
Ми супроводжуємо надскладні судові спори такого рівня значення, що їхні наслідки безпосередньо визначають розвиток бізнесу клієнта. Специфіка кейсів вимагає не лише побудови юридичної стратегії, але й глибокого розуміння бізнес-процесів клієнта. Знання індустрії допомагає знизити ризики і дає змогу приймати правильні рішення та досягати результатів не тільки в конкретних судових справах, але й для бізнесу клієнта загалом.
У нашій проєктній роботі завжди є плани A, B і, можливо, C, оскільки це стратегічний інструмент для досягнення успіху. У світі постійних змін і невизначеності важливо мати гнучкий підхід і завжди бути готовими до різних сценаріїв для успішного вирішення завдань.
— Які особливості команди судової практики та в чому секрет успіху?
— В LCF ми прагнемо до росту та створення рівних можливостей для всіх учасників нашої команди. Люди — це наша найбільша цінність. Цей принцип є ключовим для побудови всіх внутрішніх процесів.
Коли я згадую команду судової практики, вибір слів dream team для мене не маркетинговий хід, це від щирого серця. Це відображення моєї впевненості в нашій команді. Я вірю в те, що успіх полягає у здатності знаходити індивідуальний підхід до кожного члена команди, акцентуючи на його сильних сторонах і пропонуючи персоналізовану зону відповідальності.
Лояльність у команді — це не менш важливий аспект, особливо в надемоційному сьогоденні. Пишаюся тим, що більша частина нашої судової команди працює у Юридичній групі LCF вже понад п’ять років. Для мене це показник не лише довіри, але й індикатор того, що ми рухаємося у правильному напрямі.
— Я часто чую від ваших колег, що ви маєте високий KPI та захоплюєтеся математикою. Що привело до таких вподобань?
— Золота медаль фізико-математичного ліцею дійсно визначила мій спосіб мислення. Це вплинуло на мене, сформувавши алгоритмічне мислення, яке зараз виявляється в усьому, що я роблю. Коли я дивлюся на процесуальний документ, уявляю його як розгорнутий план, а стратегію в проєкті — як багаторівневий алгоритм.
Це дає мені змогу дивитися на юриспруденцію як на творчу точну науку, де кожен кейс — це своєрідний пазл. Алгоритмічний підхід — це мій секрет успіху для вирішення складних завдань. Такий певний оксюморон, що об’єднує творчість і точність.
— Ірино, ви часто представляєте інтереси клієнтів у судах, маєте велику кількість успішних кейсів, виграних справ, але ми просимо поділитися особистими правилами, як оговтатися у судових процесах від невдач, чи були вони у вас?
— У професії, де холодний розум визначає успіх, важливо усвідомлювати, що прийняття програшу є необхідною складовою для запобігання професійному вигорянню. Наскільки б складно це не було.
Моя віра у правову позицію в кожному кейсі формує якість документів і виступів у суді. Важливо вірити в те, що ти говориш чи пишеш. Однак цей підхід ставить тебе під великий емоційний тиск, особливо у разі невдачі у судовому процесі.
Мій вихід — це завжди наявність плану Б або альтернативних варіантів, оскільки ми управляємо ризиками. Розуміння того, що робити у разі програшу, допомагає мені сприймати його лише як черговий бій, а не війну. Такий підхід дає змогу знаходити оптимальні рішення, і зрештою наші клієнти завжди виграють.
— У чому знаходите натхнення та мотивацію, особливо в останні роки під час війни? Як вдається зберегти ментальне здоров’я та не поїхати дахом?
— Моє основне натхнення та мотивація — це моя сім’я. Головне, чого я навчилася за останні два роки — це цінувати кожен момент і знаходити радість у невеликих речах. Маленькі сімейні традиції та вечірні прогулянки стали для мене основним способом збереження емоційної рівноваги.
Спорт, хоча це може здатися банальним, теж тепер є частиною мого життя. Можливість займатися балетом у дорослому віці стала для мене несподіваною радістю і джерелом енергії.
Для мене в цьому нестабільному світі хоча б щось має залишатися стабільним. В LCF — це атмосфера в колективі, це наш острівок незламності. Команда LCF — це неймовірні люди, з якими мене пов’язує майже 10-річний шлях. Це не просто колеги, а справжня родина, яка стала важливою складовою моєї формули успіху.
— Які маєте подальші плани у своєму кар’єрному розвитку?
— Подальший розвиток судової практики LCF буде орієнтований на спеціалізацію в межах практики. Традиційно для нас профільними є банківські, аграрні, корпоративні спори та спори з державою. Ми будемо і в подальшому поглиблювати спеціалізацію за цими напрямами.
Зараз активного розвитку набувають спори у сфері енергетики. Синергія судової та індустріальної практики енергетики і природних ресурсів уже демонструє свою ефективність. А тому спори у сфері енергетики ми вважаємо одним із ключових фокусів у подальшій роботі.
Також я бачу перспективи розвитку напряму земельних спорів і спорів у сфері приватизації. Нас очікує старт масової приватизації, реалізація підсанкційних активів, а тому ці спори займуть свої ніші у структурі судової практики.
— Над якими Pro bono кейсами зараз працюєте?
— Сподіваюся, що в найближчому майбутньому зможемо представити результати співпраці між LCF і «Київ мілітарі хаб» щодо правничої допомоги військовим і членам їх сімей. Це для нас важливий крок у напрямі соціальної відповідальності як правників.
У сфері мого особистого розвитку планую продовжувати активну участь у роботі Ради Комітету Асоціації правників України з процесуального права. Презентація проєкту змін до процесуальних кодексів — наше стратегічне завдання на 2024 рік.
Крім того, вважаю важливим ділитися своїм досвідом і знаннями, тому маю намір реалізувати свій потенціал як викладачки.
— Ви доволі часто виступаєте спікеркою професійних заходів. Що у виступах приваблює найбільше?
— Для мене публічні виступи — це не просто обов’язкова частина роботи, але і справжнє задоволення. Ще у дитинстві я мріяла стати телеведучою новин, а тому виступи на професійних заходах дають мені змогу втілити цю мрію.
Я вірю, що успіх виступів — це результат правильної підготовки та розстановки акцентів. Я готуюся до кожного виступу як у судовому засіданні, так і на публічних заходах.
Особливою для мене стала участь у судових форумах Асоціації правників України. Я пишаюся тим, що другий рік поспіль маю можливість бути членкинею організаційного комітету і виступати в ролі спікерки. Також приємно згадати виїзні засідання Комітету з процесуального права, де ми обговорювали актуальні питання після введення нових процесуальних кодексів. Впевнена, що в майбутньому ми відновимо цю традицію.
— Чи помічаєте ви жіночу солідарність з боку колег на юридичному ринку? Чи допомагають жінки одна одній у скрутних ситуаціях під час війни?
— Я дійсно відчуваю жіночу солідарність у команді LCF, де розумні, талановиті та сильні жінки стали справжньою силою. Від самого початку своєї кар’єри я мала приклад успішної жінки — керуючої партнерки LCF, що завжди надихало та давало віру у власні можливості.
Жіноча підтримка була надзвичайно важливою завжди, а під час війни стала особливою опорою.
Зустрічаючи виклики на різних напрямах, від сімейних до професійних, ми стикаємося із ситуаціями, які було складно передбачити. Рішення, пов’язані з розділенням родин, життям на дві країни чи навпаки відповідальністю за життя дітей у воюючій країні, ставлять перед нами нелегкий вибір. При цьому треба зберегти себе, свою професію, свою особистість. У таких моментах солідарність і взаємопідтримка стають неоціненними.
Я сподіваюся, що діалог і обмін думками зростатимуть, будуть популяризуватися платформи для важливих обговорень вже в межах усього юридичного ринку.
— Що б ви порадили колегам, які лише розпочали свій кар’єрний шлях у адвокатській діяльності?
— Розпочинайте свій шлях у юридичній сфері з вірою в себе та наполегливістю. Вмійте вчитися, шукайте свою унікальність, не бійтеся випробовувати нові підходи і шукати креативні рішення. Молодь сьогодення має унікальний потенціал. Сучасна молодь — це сила, якою варто пишатися.