Партнер ЮФ СLASIS Антоніна Ягольник розповіла «Юридичній газеті» про особливості розвитку антимонопольної практики в нашій країні, а також про власні погляди на перспективи юридичного бізнесу та важливість професійної реалізації
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на досить недовгий період існування фірми, CLACIS вже встигла отримати визнання ключових рейтингів та директорій. Серед найпомітніших нагород Антоніни Ягольник та фірми CLACIS наступні:
- Антоніна Ягольник – Band 1 провідних практикуючих спеціалістів у сфері конкурентного права, за версією Chambers Europe (2012-2015);
- ТОП-2 практикуючих юристів України у сфері конкурентного права, за версією Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients (2015);
- Найкращий юрист у галузі конкурентного права в Україні, за версією Best Lawyers (2013-2015);
- Входить до списку кращих юристів у сфері конкуренції та антимонопольного права України, за версією рейтингу «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України»;
- Найкращий юрист у галузі конкурентного права в Україні, за версією Best Lawyers (2013-2015);
- Найкращий юрист у сфері конкурентного права, за версією «Юридична Премія» (2013);
- Практика конкурентного права увійшла до Band 3, за версією Chambers Europe (2013-2015);
- Фірма року у галузі конкурентного права, за версією «Юридична Премія» (2014).
- Пані Антоніно, майже рік тому на українському юридичному ринку з’явилась фірма CLASIS. Розкажіть, чому Ви вирішили розпочати свою справу? Наскільки важко, на Вашу думку, розпочинати бізнес жінці в Україні? І взагалі, чи відіграє стать якусь роль у цьому питанні?
- Кожен юрист на якомусь етапі професійного життя думає про власну справу. Я довго працювала у великій фірмі й мені подобалась така практика. Але організація власної фірми – це давно омріяна, чудова, хоча й дуже важка справа. Лише маючи власну справу, ти можеш оцінити чого вартуєш сам, без підтримки великої фірми з розбудованою інфраструктурою. Нещодавно я зіштовхнулась з дуже цікавою статистикою. Виявляється, лише приблизно 3% людей у світі займаються власною справою, це небагато і під силу далеко не кожному. Кожен день ти несеш відповідальність за себе та своїх співпрацівників. Взагалі, відчувати себе роботодавцем – це серйозна і багатогранна відповідальність. Ти розумієш, що саме від тебе залежать прийняття майже всіх рішень. Вважаю, що кожному юристу на певному етапі дуже корисно попрацювати на себе, тоді змінюється ставлення до багатьох речей – у багатьох питаннях починаєш більше розуміти свого попереднього роботодавця, але зрештою приємно усвідомлювати, що ти сам собі режисер.
Чи відчувала я особливості ведення бізнесу для жінок? Загалом – ні. Мені здається, в нашому суспільстві цінують професійні навички, надійність та ефективність, незалежно від статі. У юриста повинна бути харизма, він має випромінювати впевненість. Клієнт повинен психологічно відчути надійність цієї людини як професіонала, а жінка це чи чоловік, в основному, не має значення.
- Ви та Ваша компанія працюєте та представляєте інтереси клієнтів у 3-х країнах – Україні, Росії та Казахстані. Яку оцінку можете надати рівню антимонопольного регулювання України, у порівнянні з Росією та Казахстаном?
- Мені завжди подобалося антимонопольне право тим, що його глобальні концепції, тобто основа права, багато в чому схожа у багатьох країнах світу, адже базується на економічних постулатах. У нас багато клієнтів – міжнародних корпорацій, котрі обслуговуються у нас одночасно в декількох юрисдикціях. Подібність концепцій антимонопольного права дає нам можливість використовувати досвід, отриманий в одній юрисдикції, для справ у іншій. Проте, безумовно, свої особливості є у кожній країні. Загалом, можу відзначити, що антимонопольне законодавство в Україні відповідає високим європейським стандартам, натомість правозастосування можна і треба вдосконалювати, адже, як кажуть, досконалості немає меж.
- Якою є Ваша думка щодо останніх новел в антимонопольному законодавстві? Зокрема, стосовно Закону щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями. Як ці зміни вплинуть на розвиток бізнесу?
- Загалом, схвалюю такі зміни. В Україні добре розвинута практика контролю за економічними концентраціями, й це вагома ланка роботи Антимонопольного комітету України. Але комітет, насамперед, повинен приділяти увагу розслідуванням картелів та справ про зловживання монопольним становищем. Наразі ця сфера момент, на мою думку, лише розвивається. Відповідно, у разі зміни системи контролю за економічними концентраціями, а саме підвищення порогових показників, – зміниться й антимонопольна практика України. Це надасть можливість АМКУ сконцентрувати свої зусилля на розгляді справ по суті. Давно вважаю, що Антимонопольний комітет України, передусім, повинен активно займатися розслідуваннями картелів та справ про зловживання монопольним становищем. Для ефективної роботи в цьому напрямку необхідна також політична воля та чітка методологія таких розслідувань.
- З березня 2016 р. органи Антимонопольного комітету України будуть оприлюднювати рішення, за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на офіційному сайті АМКУ протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. На Вашу думку, чи позитивно вплине таке нововведення на діяльність бізнесу й антимонопольну практику?
- Вважаю, що це позитивна зміна. Для мене, як для практикуючого юриста, важливо розуміти логіку прийняття рішень відповідальним державним органом. Оприлюднення рішень надасть можливість уніфікувати практику – виробити єдині стандарти щодо вирішення проблемних питань. Також надасть можливість більше контролювати підходи державного органу до визначення відповідальності у різних випадках. Наприклад, за законом, АМКУ має право накладати штраф у відсотках від доходу (виторгу) підприємства, але сума штрафу визначається у кожному випадку індивідуально. Завдяки рекомендаційним роз’ясненням АМКУ щодо визначення розміру штрафу (прийнятого нещодавно) та оприлюдненню рішень, штрафи у подібних справах мають бути більш-менш схожими.
Варто відзначити, що у нас люблять змінювати законодавство, однак забувають, що реальні зміни відбуваються лише при правильному їх правозастосуванні. Над цією проблемою, насамперед, і треба працювати. Тому вважаю, що наразі зміни потрібні не в законодавстві (воно у нас якраз на високому рівні), а у його коректному застосуванні.
- На сьогодні можна сказати, що Ви, попри молодий вік, вже є повністю реалізованою у професійному плані – бізнес-леді, одним з найкращих юристів України в галузі антимонопольного права. Поділіться рецептом успіху з молодими колегами?
Дякую, це дуже приємно. Проте мені ще так багато необхідно зробити. Я віддана своїй справі та вважаю, що антимонопольна практика в Україні зараз має шанс повністю змінитись, але зміни повинні бути скрупульозно опрацьовані як АМКУ, так і юристами й учасниками ринку. Не треба чекати, поки хтось почне ці реформи, треба їх робити самому за мірою можливостей. Наразі я працюю над деякими методологіями розгляду справ і сподіваюсь, що вони стануть у нагоді у процесі розвитку практики.
А стосовно настанов, думаю у кожного свій шлях. Головне – треба любити справу, якою займаєшся, тоді на це спрямовується максимально позитивна енергія.