24 жовтня 2014, 18:49

Ліквідація господарських судів – це популізм, який неминуче призведе до погіршення умов ведення бізнесу в Україні

Опубліковано в №30 (424)

Валерій Картере
Валерій Картере «Вищий господарський суд України» суддя, член Ради суддів господарських судів

За аргументами щодо необхідності ліквідації господарської юстиції проглядається намагання перепорядкувати розгляд господарських справ і не вбачається ефективних кроків щодо реформування судової влади з метою усунення причин та умов корупції.

Про роботу господарських судів, недоцільність їх ліквідації та наслідки такого кроку з «Юридичною газетою» спілкувався член Ради суддів господарських судів, суддя Вищого господарського суду України Валерій КАРТЕРЕ

– Пане Валерію, останнім часом з’явилося багато публікацій як щодо необхідності ліквідації господарських судів, так і проти такої ініціативи. Наскільки ця інформація є об’єктивною?

– Дійсно, в пресі з’явилось досить багато статей, присвячених цій темі. Проте варто відмітити, що матеріали, у яких йдеться про необхідність ліквідації господарських судів, на жаль (і це видно неозброєним оком), є популістськими, оскільки в них не наведено жодного вмотивованого аргументу такого радикального кроку.

Разом з тим, останнім часом до обговорення цих питань долучилися фахові видання та юристи, які є учасниками у господарському процесі. Вони почали наводити свої аргументи проти ліквідації госпсудів та ставити запитання тим, хто хоче їх позбутися. Але обґрунтованої відповіді на питання, яким чином ліквідація господарських судів покращить роботу судової влади та позбавить її від ореолу корумпованості, на жаль, ніхто не дає.

– Можливо, в суспільстві не до кінця розуміють роль господарських судів?

– Хотілося б звернути увагу суспільства на те, що господарські суди вирішують виключно спори між господарюючими суб’єктами. Робота господарської юрисдикції безпосередньо впливає на функціонування економічного базису нашої держави. Неупереджене, справедливе, своєчасне, на засадах верховенства права, а не політичної доцільності вирішення спорів у цій сфері є одним з найважливіших елементів розвитку економічних правовідносин у державі.

Мабуть, зайвим було б наголошувати на тому, що там, де економіка ефективна і розвивається в атмосфері верховенства права, умови для соціальних збурень мінімізовані. Якщо ж економічний розвиток є неефективним, не забезпечує потреби людини бодай у самому необхідному, неминуче виникає напруга в суспільстві.

2 жовтня ц.р. у Міністерстві юстиції України було презентовано урядовий законопроект щодо судоустрою і статусу суддів. Під час цього заходу розробнику проекту було поставлене запитання, чи проведено дослідження серед тих, хто безпосередньо створює економічний базис нашої держави, щодо того, як вони бачать недоліки та здобутки такої юрисдикції, і яким чином її слід реформувати для того, щоб вона сприяла найбільшому розвитку економіки. На жаль, відповідь на це питання може лише неприємно вразити – виявляється, таке дослідження непотрібне, оскільки система державних арбітражів існує лише у пострадянських деспотичних державах.

Така інформація щонайменше недостовірна, адже на даний час є вже низка публікацій з аналізом досвіду розв’язання економічних спорів у державах розвиненої демократії та економіки. Варто навести наприклад хоча б сучасної європейської Франції, де система комерційних судів досить розгалужена і має багатовікову історію. Саме за досвідом Марсельського комерційного суду більше 200 років тому був створений перший комерційний суд в Одесі, коли бурхливий розвиток економічних правовідносин зумовив необхідність ефективного органу правосуддя у цій сфері.

– А що заважає розглядати комерційні спори у судах загальної юрисдикції? Хіба не можна відмовитися від спеціалізації судів, перейшовши на спеціалізацію суддів? Невже через такі кроки можуть настати негативні наслідки?

– На існуючому етапі функціонування судової системи, зокрема господарських судів, подібні зміни можуть бути руйнівними. Суддя, який розглядає деякі категорії господарських справ, має володіти не лише знаннями з права – він повинен розумітися в бухгалтерії, фінансах, аудиті тощо. Причому стає все більше складних з точки зору тлумачення норм права справ, та ще й за участі іноземних компаній, тому суддя повинен на певному рівні володіти міжнародною економічною освітою, розуміти наслідки прийнятих рішень. Він має також розуміти, як розгляд і вирішення подібних спорів відбуваються у світовій практиці.

Не можна порівнювати справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності або нескладну кримінальну справу, де вже десятиріччями існують сталі правові позиції щодо складу правопорушення, і справу господарської юрисдикцій. Навіть найвищий орган судової юрисдикції формує правові позиції з наявними окремими думками. Суто кількісне порівняння справ між різними юрисдикціями є щонайменше некоректним. Можу лише звернути увагу на те, що коли господарські суди разом зі справами господарськими розглядали і справи адміністративної юрисдикції, то строки розгляду таких справ переважною більшістю були саме ті, що визначені законом.

За роки існування господарських судів вдалося напрацювати певну практику вирішення господарських спорів, зокрема розгляду спорів про банкрутство, налагодити співпрацю з іноземними організаціями, які сприяють розвитку комерційного права в України, що, з однієї сторони, допомагає у вирішенні складних справ з іноземним суб’єктами, а з іншої – піднімає авторитет України як правової держави.

Сьогодні за рахунок таких напрацювань ефективність контролю за єдністю судової практики та правовою передбачуваністю вирішення господарських спорів можна підвищити, не руйнуючи систему господарського судочинства, а скориставшись тим, що створювалося копіткою працею протягом всього періоду існування нашої держави.

Руйнування системи неминуче призведе до втрати того позитиву, що є у вирішенні господарських справ, але жодної гарантії того, що внаслідок такої реформи буде унеможливлений корупційний вплив на вирішення спорів, немає. Крім того, це призведе до відтоку відповідних фахівців з лав суддів, тож і рівень професійної підготовки тих, хто після реформування буде розглядати господарські спори, опиниться під загрозою. Необхідний значний час для того, щоб бодай навчити навіть фахового юриста орієнтуватися у складних справах, а такого в нас, на жаль, немає.

– Господарські суди часто звинувачують в корупції. Крім того, існує думка, що судді госпсудів працюють у набагато кращих умовах, ніж судді загальної юрисдикції. І в принципі, не можна з цим не погодитись…

– Думаю, що боротьбу з корупцією варто вести системно, починаючи з того, щоб закони нашої держави не створювали умов для існування такої. Загальні звинувачення якоїсь державної інституції в корумпованості інших, щонайменше, некоректні, не кажучи вже про те, що це відвертає увагу суспільства від дійсних умов, які сприяють існуванню корупції в державі.

Те, що господарські суди працюють у кращих умовах, ніж інші суди, жодним чином не може бути обґрунтуванням необхідності їх ліквідації. Хочу нагадати, що фізичні особи здебільшого не беруть участі у розгляді господарських спорів, а отже, не можуть оцінити їх рівень якості та доцільність існування нашої юрисдикції. Пересічному громадянину байдуже, якою є судова система, скільки там ланок – для нього головне, щоб суд працював ефективно. І з цієї позиції господарські суди для бізнесу цю функцію в цілому виконують – розглядають справи швидко, певною мірою прогнозовано з правової точки зору, тобто з урахуванням сталої практики.

– Прихильники ліквідації господарської юрисдикції також заявлять про економічну доцільність ліквідації цілої ланки судів. На Ваш погляд, наскільки таке твердження є обґрунтованим?

– Мене дивує сам факт, що заявляючи про необхідність ліквідації господарських судів, ніхто не каже, що до бюджету надходять десятки мільйонів гривень від судового збору щороку. Якщо систему буде ліквідовано, яким чином будуть компенсувати нестачу цих надходжень? Мені невідоме жодне науково-економічне обґрунтування на користь ліквідації господарських судів, яке було б доведене до суспільства. Виникає відчуття, що реформування в частині ліквідації господарських судів, свідомо чи ні, але спрямоване лише на перепорядкування розгляду господарських справ. Іншого логічного пояснення я поки що не бачу. Проте переконаний, що як тільки у країні налагодиться ситуація (сподіваюсь, що це станеться найближчим часом), кількість господарських спорів збільшиться, і буде дуже прикро, якщо тоді знову постануть питання щодо відновлення органу судової влади, здатного ефективно і своєчасно їх розглядати.

Наостанок нашого спілкування варто визнати, що будь-які аргументи представників господарської юрисдикції на захист існування господарських судів сприймаються як захист свого крісла. А відтак, дуже хотілося б, щоб у першу чергу все-таки незалежний арбітр, яким у даному випадку є бізнес і господарюючі суб’єкти, вирішував, наскільки доцільним є реформування судової системи саме в такому напрямку.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати