26 лютого 2019, 15:22

«Коли на кону стоїть свобода людини, ми навряд чи зможемо покластися на штучний інтелект»

Опубліковано в №9 (663)

Вілл Одогву
Вілл Одогву викладач Українського Католицького Університету

«Юридична Газета» продовжує спілкуватися з викладачами Сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок від Українського Католицького Університету.

Цього разу Вілл Одогву розповів про те, які навички потрібні сучасному юристу, які переваги має застосування англійського права та в якому напрямку повинна рухатися юридична освіта 

Вілл Одогву

— На Вашу думку, хто такий сучасний юрист? Що сьогодні вимагає суспільство від юристів?

— Повсякчас показником професіоналізму юриста була його здібність пристосовуватися до очікувань своїх клієнтів. Звичайно, ці очікування постійно змінюються разом зі змінами у підходах до ведення підприємницької діяльності, появою нових бізнес-моделей та нових технологій. Це означає, що з появою нових галузей промисловості виникатимуть нові юридичні проблеми, для вирішення яких юристам доведеться застосовувати нові підходи.

До того ж нові технології та нові бізнес-моделі можуть вплинути на те, як суд буде аналізувати обставини справи та на основі цього приймати рішення. Тому в Англії багато уваги приділяється змінам у підходах до розгляду справ у судах. Хоча я можу припустити, що в будь-якій юрисдикції юрист буде вважатися поганим фахівцем, якщо не братиме до уваги те, як суди можуть діяти у конкретних випадках.

Отже, на мою думку, майже нічого не змінилося в контексті того, як потрібно пристосовуватися до потреб клієнтів, реагувати на труднощі, з якими зіштовхуються ваші клієнти у своїй діяльності. Необхідно бути повністю відкритим до нових ідей та намагатися мислити креативно у своїх спробах передбачити, що можна змінити на користь свого клієнта.

— Англійське комерційне право найчастіше обирають як застосовне право для регулювання відносин у міжнародних комерційних контрактах. Чому саме англійське право? Які переваги воно пропонує, якщо порівнювати з іншими?

— Насамперед, величезну роль відіграє його якість. Водночас ми не можемо ігнорувати такий чинник як мова, оскільки англійська визнана мовою міжнародного спілкування. Таким чином, набагато легше знайти необхідного юриста, перекладачів та ін. Звичайно, мовний чинник не все пояснює, адже можна обрати, наприклад, право штату Нью-Йорк, яке також є достатньо популярним, або право будь-якої іншої англомовної юрисдикції (Канади, Австралії тощо).

Окрім того, потрібно зважати на довгу історію існування англійських судів, протягом якої суди накопичували різноманітний досвід вирішення комерційних спорів. Вважається, що попит на їхні послуги не зменшиться, адже прийнявши таку кількість обґрунтованих рішень, англійські суди продовжуватимуть знаходити нові рішення так швидко, як виникатимуть нові труднощі (зокрема, в комерційній діяльності).

До того ж існує такий факт, що законодавчий орган Великобританії намагається уникати невиправданих змін тих характеристик англійського права, які є вигідними для сторін комерційних відносин. Велика Британія не приєдналася до Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980 р.), на відміну від США. Імплементація норм Конвенції могла б призвести до достатньо значних змін в англійському договірному праві, що могло поставити під загрозу окремі переваги англійського договірного права. Зважаючи на відсутність переконливих аргументів на користь подібних змін, законодавці Британії вирішили від них утриматися.

Вілл Одогву — Чи виникають якісь особливі труднощі під час виконання арбітражних рішень, де було застосовним англійське право?

— Я не думаю, що є щось надзвичайне в тому, коли обирають англійське право, враховуючи ризик невиконання арбітражного рішення в іншій юрисдикції. Очевидно, що існують загальні проблеми, коли в деяких юрисдикціях виникають труднощі з виконанням арбітражних рішень, які були ухвалені в інших юрисдикціях. Тобто це не залежить від того, яке право було застосовним. Однак більшість проблем вирішується завдяки застосуванню Типового закону ЮНСІТРАЛ щодо міжнародного торговельного арбітражу, яким встановлено обмежений перелік підстав для відмови у виконанні арбітражного рішення в іншій юрисдикції.

— Які теми Ви розглядаєте під час своїх лекцій в УКУ? Які навички можуть покращити Ваші студенти?

— Ми даємо базові знання про те, як функціонує англійська правова система, як функціонує судова система, як суди працюють з прецедентами, якою є конституційна основа того, як може діяти законодавча влада у порівнянні з іншими гілками влади. Окрім того, ми приділяємо багато уваги договірному праву, деліктному праву, трастовому праву, яке є одним з абсолютно унікальних витворів загальної системи права. Всі ці теми викладаються в межах однорічної програми. Раніше цей курс був дворічним і передбачав додаткові предмети, включаючи деякі аспекти міжнародного приватного права, права ЄС, єдиного європейського ринку (single market), прецедентного права та ін. Тепер ми пропонуємо студентам вибірково вивчати ці теми як доповнення до курсу.

Наш курс орієнтований на розвиток практичних навичок у студентів: аргументація своєї позиції, ведення переговорів та складання документів, робота з клієнтами тощо. Однак я вважаю, що головна увага має приділятися саме англійському праву та його основним концепціям. Особливо це відображається на прагненні задовольнити потреби бізнесу. На прикладі різних кейсів ми вивчаємо, як англійське право має застосовуватися в різних ситуаціях. На мою думку, для наших студентів це може бути дуже корисним досвідом.

— Чи знадобляться студентам ці знання в Україні?

— По‑перше, не важливо, буде це Україна, Японія чи Таїланд. Якщо ви уклали контракт, який регулюється англійським законодавством, вам вже його не уникнути. До того ж, працюючи на умовах GAFTA (The Grain and Feed Trade Association — Арбітраж Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами), де в контрактах широко застосовується англійське право, розуміння принципів англійського договірного права може надати розуміння того, для чого ці умови розроблені, що вони передбачають, як суд буде їх застосовувати. Окрім GAFTA, це стосується багатьох інших галузей (зокрема, міжнародні договори страхування). До речі, не уникнути застосування англійського права у великих фінансових угодах з міжнародними банками.

— Який метод у навчанні Ви вважаєте найефективнішим?

— Ключовим моментом тут є метод перевірки знань, які студенти засвоїли під час лекцій або семінарів, на яких відбувалося обговорення проблемних питань у формі вигаданого сценарію, коли потрібно застосувати певну норму чи закон. Тут виникають дискусії щодо того, хто які права має та які для цього є засоби захисту. Так, студенти навчаються, не зазубрюючи велику кількість абстрактних законів. Такий метод змушує їх думати, як застосовувати ці закони на практиці. Коли ми розглядаємо абстрактні законодавчі норми, їх застосування видається легкою справою, але коли ми намагаємося вирішити конкретну справу, що побудована на фактичних обставинах, цей процес стає набагато складнішим.

Просто подумайте про функцію захисту з огляду на те, яку роботу виконує адвокат. Це не просто виступ у суді, це боротьба за конкретну позицію, як законодавство має застосовуватися до фактичних обставин справи. Тому навіть під час консультування своїх клієнтів, намагаючись бути настільки неупередженим, наскільки це можливо, необхідно мати уявлення про те, які проблемні питання можуть піднімати обидві сторони. Тобто завжди потрібно аналізувати, які кроки може здійснити інша сторона.

Таким чином, використання підходу визначення проблемного питання лежить в основі перевірки отриманих знань, а поглиблене розуміння того, що ми вже вивчили, на мою думку, є найбільш ефективним методом.

— В чому Ви вбачаєте основні проблеми юридичної освіти? Що потрібно змінити в цій сфері?

— Важко відповісти, тому що в різних країнах існують різні підходи до юридичної освіти. Однак дещо вже покращується. У процесі навчання майбутніх юристів у Великобританії ми часто використовуємо метод участі студентів у мут-кортах (Moot Court — симулятор судового засідання). Це імітація судових процесів, де студенти виступають як юристи перед суддями. Я вважаю, що це дуже корисний досвід, тому що він вчить студентів, як вести дебати. Це найкращий спосіб підготовки до випробувань в реальному світі. Окрім того, існує чимало юридичних навчальних закладів, які відкривають юридичні клініки, в яких студенти можуть отримати досвід з вирішення реальних проблем реальних людей.

На мою думку, студентам варто уникати таких підходів, коли на перше місце виноситься ознайомлення з якомога більшим обсягом правових норм та принципів. Звичайно, добре мати широку обізнаність з широкого кола тем системи права. Однак потрібно розуміти, що час у всіх нас обмежений. Юридична освіта, як і все інше в житті, вимагає пошуку компромісів. Тому краще сконцентруватися на таких практичних навичках як ведення дебатів. Також варто відзначити, що в англійському менталітеті завжди існувало скептичне ставлення до будь-яких спроб теоретизування права.

— Яку юридичну школу, на Вашу думку, можна назвати найкращою?

— Я можу говорити лише про ті університети, які я відвідував, але якщо вам потрібно обрати один університет для навчання, я рекомендую звернути увагу на різні онлайн-сервіси з рейтингами вищих навчальних закладів. Проте на ці речі також потрібно дивитися з певною долею скептицизму, адже у них пріоритет надається англомовним ВНЗ. Звичайно, використовуючи англійську мову, легше поширювати свої матеріали та представляти більш широке коло наукової роботи на місці, а тому потрапляти в ці рейтинги. Однак ситуація змінюється. Велика кількість німецьких університетів починає з'являтися в рейтингах поки що на нижніх позиціях, хоча причина цього, на мою думку, не в якості освіти.

— Що Ви можете порадити юристам, які тільки починають свою кар'єру? Що варто робити, а що ні?

— Студенти часто мають хибні уявлення про те, що являє собою юридична кар'єра. Мабуть, більшість з них зовсім не розуміє, куди потрапить. Починаючи своє навчання, студенти вважають, робота юриста схожа на шлях воїна справедливості. Однак ідеальна робота дістанеться лише невеликій кількості студентів, а іншим доведеться виконувати більш технічну роботу, менш орієнтовану на надання допомоги особам, які перебувають у несприятливому становищі. Якщо такий шлях не для вас, то краще мати більш чіткий план. Необхідно переконатися в тому, що ви отримуєте максимальну користь і досвід у своїй ситуації, використовуєте будь-яку можливість, наприклад, щоб попрацювати з НГО. Вам потрібно докласти якомога більше зусиль, щоб отримати релевантний досвід та продемонструвати повну самовідданість своїй справі, а також щоб досягти успіху в майбутньому.

— З огляду на бізнес, на Вашу думку, як технології впливають на розвиток юридичної професії?

— Немає жодних сумнівів у тому, що ІТ, машинне навчання та інші підгалузі штучного інтелекту здійснюватимуть значний вплив на розвиток юриспруденції. Вже відомі випадки, коли великий масив документів, що виник внаслідок розпоряджень про розкриття інформації, перевірявся за допомогою ШІ на наявність інформації, яка стосувалася б однієї зі сторін справи. Я вважаю, що ми вже досягли такого рівня, коли ШІ можна використовувати для написання контрактів, але юристи все ще мають перевіряти отриманий результат. Окрім того, юристам, які обслуговують ІТ‑компанії або онлайн-бізнес, вже доводиться вивчати нове бізнес-середовище.

Питання ШІ залишається достатньо гострим, адже зараз постійно з'являється безліч статей про загрозу заміни юристів на ШІ. Я вважаю, що не вдасться повністю замінити юристів, але деякі завдання все ж таки будуть виконуватися за допомогою певних програм. Завдяки цьому має зменшитися обсяг роботи в юристів. Отже, вірогідно, що потреба в людино-юристах зменшиться. Проте я не думаю, принаймні в системі загального права, що якийсь просунутий ШІ зможе замінити суддю в найближчому майбутньому.

Всім нам було б незручно, якби спори вирішувалися просто за допомогою певних програм. Хоча мені відомо, що деякі категорії малозначних справ вже вирішуються таким чином. Однак у серйозних справах, де на кону стоїть свобода людини під час розгляду кримінальної справи або значна сума в комерційній справі, навряд чи люди зможуть покладатися на ШІ (принаймні найближчим часом). Частково через те, що це не просто технічне завдання. Такі рішення приймаються залежно від ціннісних орієнтирів, від моралі в суспільстві, від розуміння концепції добра і зла. Отже, поки що це залишається завданням для людей з плоті й крові.

— Яких змін зазнало юридичне середовище протягом останніх років? Які Ви можете виділити основні тенденції?

— Слушне питання, тому що в певному сенсі право — унікальне явище. Якщо ви вчитесь на лікаря, то у вас є певна мобільність, якої немає в юристів. Потрібно враховувати той момент, що в іншій країні ваша кваліфікація може не визнаватися, але базові навички всюди є універсальними. В юриспруденції зараз все дещо інакше, але мені здається, що ми рухаємося в напрямку, коли така ситуація буде актуальною для юристів.

Думаю, що тенденції мають розвиватися в напрямку єдності та універсальності правових підходів у всьому світі. Звісно, цей розвиток має певні обмеження. Ми не можемо вийти за певні межі через усім зрозумілі культурні та історичні відмінності, які не можуть бути просто відкинуті через бажання вести бізнес більш ефективно. Наразі ми вже спостерігаємо і надалі будемо спостерігати, як особи, відповідальні за розробку та реалізацію законодавства або за надання правових консультацій клієнтам, набувають більше зв'язків та відчувають вплив з боку інших правових систем. Сьогодні зростає глобальний інформаційний обмін між різними правовими системами, що може призвести до зростання рівня взаєморозуміння.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати