Верховній Раді України рекомендують прийняти за основу законопроект про введення інституту авторизованого економічного оператора. Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики підтримав і рекомендував прийняти за основу відповідний законопроект №7343.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Авторизований економічний оператор — це підприємство, якому органами доходів та зборів видано сертифікат авторизованого економічного оператора. Такому підприємству можуть бути видані сертифікати на спрощення митних процедур, про безпеку та надійність. Сертифікат може отримати підприємство, яке виконує будь-яку роль у міжнародному ланцюгу постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач митного складу).
Коментарі
Марина Іванюк, юрист практики міжнародного права та інвестування Jurimex
«Спрощення митних процедур є одним із завдань, що були встановлені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Інститут уповноваженого економічного оператора є дієвим інструментом для вирішення цього завдання. Він визнаний світовою спільнотою, закріплений у низці міжнародних угод (до яких приєдналась Україна). При цьому практичне застосування інституту уповноваженого економічного оператора не здійснюється. Це пов'язано з розпливчатими, а іноді надмірними вимогами до заявника. До того ж чинний інститут уповноваженого економічного оператора суперечить нормам СОТ та Митному Кодексу ЄС.
Цим законопроектом передбачено уточнення термінології. Зокрема, змінено назву інституту з «Уповноважений економічний оператор» на «Авторизований економічний оператор» (далі — АЕО). Також запропоновано визначення статусу АЕО — це підприємство, якому органами доходів і зборів видано сертифікат АЕО згідно з цим Кодексом.
Визначено коло суб'єктів, які можуть отримати статус АЕО. До таких суб'єктів належать будь-які підприємства, які беруть учать у міжнародному товарообігу: виробники, експортери, імпортери, митні представники, перевізники, експедитори, утримувачі митних складів.
Передбачено поділ «вигод» від статусу АЕО на «переваги», які випливають зі статусу, та «спеціальні спрощення», які надаються за окремою заявою суб'єкта господарювання, який вже отримав статус. Аналогічний поділ визначено Митним кодексом ЄС. При цьому цілі такого поділу різні. Зокрема, Митний кодекс ЄС надає можливість отримати спеціальні спрощення суб'єктам господарювання, які не є АЕО.
Таким чином, всі суттєві вигоди від статусу АЕО входять до переліку «спеціальних спрощень». Щоб на них претендувати, суб'єкт господарювання має пройти додаткові перевірки (окрім тих, які передбачені перед отриманням статусу АЕО).
Отже, статус АЕО наразі не надає значного спрощення митних процедур у процесі здійснення міжнародної торгівлі. Лише за умови отримання доступу до спеціальних спрощень суб'єкт господарювання може розраховувати на реальну лібералізацію митних процедур. Однак «забюрократизованість» процедур з отримання статусу та спеціальних спрощень може звести нанівець всі зусилля зі спрощення митних процедур».
Юлія Дем'янчук, юрист Pravovest Law Firm
«Прогнозовано, навіть після підписання Угоди про асоціацію, адаптація українського законодавства до законодавства ЄС виявилася довготривалим процесом. Актуальним залишається питання наближення українського митного законодавства до норм ЄС, як це передбачено ст. 84 Угоди про асоціацію (зокрема, шляхом запровадження Інституту авторизованого економічного оператора).
Законопроект №7473, який нещодавно було рекомендовано Верховній Раді для прийняття за основу, містить пропозиції внести зміни до положень чинної редакції Митного кодексу України (зокрема, до гл. 2 «Уповноважений економічний оператор», яка отримала назву «Авторизований економічний оператор»).
Таким чином, змінюється назва відповідного інституту — «Уповноважений економічний оператор» (УЕО) на «Авторизований економічний оператор» (АЕО), оскільки в ЄС оперують поняттям Authorized Economic Operator.
Законопроект містить також інші зміни, які по суті не змінюють інститут УЕО:
• Конкретизація кола суб'єктів, які можуть отримувати статус АЕО, та прозорий порядок його отримання, якщо порівнювати з чинною редакцією. Окрім вимог, які наразі висуваються до підприємств-заявників для отримання статусу УЕО, законопроект розтлумачує зміст окремих критеріїв, дотримання яких вимагається, а також встановлює чіткі строки попереднього розгляду заяви та оцінки відповідності критеріям для надання статусу АЕО.
• Деталізація вигод, які отримує підприємство разом з одержанням статусу АЕО, шляхом їх розмежування на спеціальні спрощення та переваги, залежно від отриманого сертифіката. Водночас запропонованою редакцією змінено перелік спеціальних спрощень (до того ж не на користь АЕО). У тексті законопроекту не зазначається про зняття митного забезпечення без дозволу органу доходів і зборів, тимчасове зберігання товарів, що перебувають під митним контролем, на своїх майданчиках (приміщеннях), а також відправлення з них товарів без пред'явлення митниці, що можуть бути надані власнику сертифіката щодо надійності та безпеки.
• Також запропоновані зміни стосуються визначення на законодавчому рівні порядку використання таких вигод. Наразі порядок застосування спеціальних спрощень, які надаються УЕО, регулюються відповідною постановою КМУ №447, прийнятою ще у 2012 р. Наприклад, у законопроекті зазначено, що наявність сертифіката на спрощення митних процедур є лише підставою для отримання спеціальних спрощень. Використання останніх є можливим лише у разі отримання окремого дозволу митниці, який видаватиметься протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Зазначена новела передбачена ст. 13-1 запропонованої редакції Митного кодексу, що одночасно визначає строк дії такого дозволу — 1 календарний рік з дня його видачі».
Олеся Кривецька, старший юрист АФ «Сергій Козьяков та Партнери»
«Наразі у Верховній Раді України розглядається Проект Закону №7473, що передбачає внесення змін до гл. 2 Митного Кодексу України «Авторизований економічний оператор». Цей законопроект є важливим для виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди СОТ про асоціацію між Україною та ЄС, а також Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.
Законопроект №7343 був зареєстрований у Верховній Раді України наприкінці грудня 2017 р. Цей документ був розроблений на основі проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» (реєстр. №4777 від 03.06.2016 р.). Однак він його повернули суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Як бачимо, реформування інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) та проведення його у відповідність до моделі ЄС – це питання, яке давно стоїть на порядку денному імплементації Угоди по асоціацію між Україною та ЄС. Законопроект №7343 деталізує критерії для надання статусу АЕО. На нашу думку, це позитивно вплине на авторитетність сертифікатів, виданих органами ДФС.
Однак з тексту ч. 1 ст. 13 у редакції законопроекту №7343 випливає, що для набуття статусу авторизованого економічного оператора на спрощення митних процедур недостатньо одного лише сертифіката. Підприємство буде зобов’язане отримувати окремі дозволи на кожен вид спеціального спрощення та для кожного об’єкта (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо). Необхідність отримання додаткових дозволів може зумовити суттєве бюрократичне обтяження для підприємств.
У своєму висновку від 05.02.2019 р. Комітет з питань податкової та митної політики вказав на суттєві недоліки документа. Зокрема, на думку Комітету, законопроект не передбачає надання авторизованим економічним операторам низки переваг, передбачених митним законодавством ЄС, що надаються АЕО без додаткових перевірок.
До таких переваг, серед іншого, належить визнання відповідності АЕО критеріям, необхідним для відкриття та експлуатації складу тимчасового зберігання; право на самооцінку (self-assessment) для визначення розміру ввізного та вивізного мита, що підлягає сплаті, а також на виконання окремих видів контролю під митним наглядом; право на поміщення товарів у митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території та тимчасового ввезення, а також на відкриття та експлуатацію митного складу; прийнятність для митних органів форм звітності, що ведеться у разі провадження діяльності, пов’язаної зі зберіганням, обробкою або переробкою товарів чи продажем або придбанням товарів у вільних митних зонах. Однак, незважаючи на недоліки, Комітет з питань податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.
Розглядаючи основні особливості інституту АЕО згідно із запропонованою редакцією, слід підкреслити, що мета запровадження цього інституту полягає не лише у спрощенні та пришвидшенні митних формальностей і процедур під час перетину товарами митного кордону України, але й у полегшенні життя українським експортерам та їхнім іноземним контрагентам у процесі виходу на інші ринки (передусім, ЄС). Тут мова йде про перспективи взаємного визнання авторизованих економічних операторів України в ЄС та інших державах. Механізм взаємного визнання АЕО в міжнародних ланцюгах постачання був запроваджений у 2005 р. Всесвітньою митною організацією в межах ініціативи «Мережа Стандартів SAFE (WCO SAFE Framework of Standards). Механізм взаємного визнання передбачає, що фіскальні органи двох різних держав домовляються визнавати сертифікати АЕО, видані за програмою кожної з них, а також надавати взаємні переваги таким АЕО. На сьогодні ЄС має укладені та імплементовані угоди про взаємне визнання програм АЕО з Норвегією, Швейцарією, Японією, Андоррою, США та Китаєм.
Для того, щоб українські експортери могли скористатися усіма перевагами взаємного визнання АЕО, насамперед, необхідно завершити процес реформування національного законодавства, яке регулюватиме діяльність інституту АОЕ в Україні. Після цього Україна зможе ініціювати переговори з ЄС та іншими торговельними партнерами щодо укладення договорів про взаємне визнання АОЕ. Це буде важливий крок у напрямку спрощення процедур торгівлі та успішної інтеграції української продукції до міжнародних ланцюгів постачання».