30 серпня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України розгляне справу щодо конституційності окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", які зобов’язують посадовців подавати е-декларації та наділяють Національне агентство повноваженнями щодо їх перевірки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КСУ розгляне справу про відповідність Конституції Е-декларування".
Ситуацію прокоментував голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков, заявивши, що "коли в НАЗК говорять про загрозу скасування Конституційним Судом електронного декларування, там явно маніпулюють фактами". За його словами, насправді йдеться про конкретизацію змісту одного з пунктів закону, яке НАЗК "раптово почало застосовувати проти незалежних адвокатів".
Так, 15 червня 2023 року КС відкрив провадження у справі за скаргою члена Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо відповідності Конституції пп. "в" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII "Про запобігання корупції".
Згідно із цією нормою встановлено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього закону, у тому числі є особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функція держави або місцевого самоврядування, зокрема "представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та інших".
Сергій Вилков зазначив, що ця норма з’явилась внаслідок змін, унесених Законом від 02.10.2019 №140-IX. Вона почала діяти з 1 січня 2020 року і первинно НАЗК виходило з того, що подання декларації є формою контролю держави за доброчесністю осіб, які виконують певні функції держави або місцевого самоврядування (рішення Конституційного Суду від 6.06.2019 №3-р/2019).
"Водночас адвокатура є незалежним інститутом громадянського суспільства. Її діяльність не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і державні органи не можуть утручатися в її роботу. Згідно із висновком НАЗК (роз’яснення можна переглянути за посиланням) віднесення голови, членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, голови та членів ВКДКА до суб’єктів, визначених підпунктом "в" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, може суперечити принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права", – йдеться в повідомленні.
Крім цього, голова ВКДКА вказав, що на наступний рік з’явилося нове (діаметрально протилежне) тлумачення закону з боку антикорупційного органу.
"Це очікувано потягнуло за собою переслідування членів органів адвокатського самоврядування. Після нової позиції у НАЗК запустили механізм "правозастосування": до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури почали надходили запити на списки членів дисциплінарних палат, а окремі адвокати стали отримувати вимоги про подання декларацій, – сказав він. – Одна із членів органів адвокатського самоврядування оскаржила повідомлення НАЗК до суду. Крім іншого, вона хотіла з’ясувати, чи є адвокат суб’єктом, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розумінні Закону №1700-VIІ. Однак судова влада, включаючи Верховний Суд, утрималася від з’ясування цієї обставини. Тож наступним логічним кроком стало звернення до Конституційного Суду".
На думку голови ВКДКА, коли в НАЗК говорять про загрозу скасування КСУ електронного декларування, то "там явно маніпулюють фактами".
Нагадаємо, голова НАЗК Олександр Новіков звернувся до Президента України Володимира Зеленського та описав ризики можливого рішення КСУ в цій справі.
"Визнання неконституційними положень Закону, що стосуються фінансового контролю, може повністю нівелювати процес е-декларування в Україні та унеможливить ефективну роботу антикорупційних органів. Це суттєво підірве досягнення у сфері протидії корупції та, як наслідок, негативно вплине як на фінансову підтримку міжнародних партнерів України, так і на її євроінтеграційні перспективи. Ухвалене в межах вказаної справи рішення КСУ, яке є обов’язковим і не підлягає оскарженню, може призвести до кризи у надзвичайно складний для країни час", – йдеться в листі Олександра Новікова.