15 листопада 2019, 18:17

Великі гроші – велика відповідальність!

Швейцарія, Кіпр чи Ліхтенштейн? І це не питання, де краще провести відпустку, а питання стратегії побудови холдингових структур, які зібралися обговорити експерти з управління приватним капіталом 12 листопада 2019 р. на INTAX PRIVATE CAPITAL FORUM KYIV.

Під час першої сесії Ерік Найман, (Capital Times), Ярослав Романчук, (EUCON), та Лада Крімерман, (HLP Group), обговорили взаємовідносини держави і приватного капіталу. Так, у зв’язку зі зміною правил гри як на міжнародній арені так і всередині країни всі починають думати над тим як грати чесно. Представники крупного бізнесу, за словами пана Наймана, хотіли б, щоб була введена нульова податкова декларація. В цей же час, серед малозабезпечених українців інтерес до нульової податкової декларації напрочуд низький.

Відтак на думку пані Крімерман, податкова амністія має бути справедливою для тих, хто платив податки весь цей час, наприклад для підприємців.

Ярослав Романчук натомість вважає, щоб це стало можливо, потрібно три складові: правосвідомість, податкова грамотність та відповідальність. Всього цього, на його думку, на разі майже немає. «Мені соромно, як адвокату, це говорити, але насправді в нас в країні не працює право, у нас вся країна домовляється. З іншої сторони йде зловживання правом від тих осіб, що наділені владними повноваженнями. Правова свідомість і правова грамотність знаходиться на дуже низькому рівні. Ще з радянських часів залишилась думка, що податки - це головний біль юридичних осіб і ніяк не стосується фізичних осіб. Тому нам потрібно підіймати правосвідомість. І я думаю, що цю місію на себе має взяти держава. В свою чергу, платити податки в більшості країнах не люблять, а в нас ще додається дуже багато інформації, що ці кошти крадуть з бюджету. Кожен громадянин, дивлячись на це, думає, а чому я повинен за це платити?», - наголосив він. 

В питанні амністії, на його думку, довіра також грає не останню роль, адже ніхто не може гарантувати, що навіть задекларувавши все, тебе потім не будуть переслідувати, як це сталося в Росії.

«Шеф, все пропало!»

Чим загрожує міжнародний обмін інформацією і як з цим тепер жити обговорювали Вадим Нойман, ZEDRA, Амінат Сулейманова, AVELLUM, та Анна Невмержицька, PwC Ukraine.

Пані Сулейманова назвала ймовірними такі наслідки обміну інформацією з іншими країнами:

- розкриття інформації про доходи, які можуть бути незадекларовані. (Невелика кількість людей декларує доходи, отримані закордоном, або декларують не в повному обсязі. Коли відбудеться розкриття інформації, про ці доходи стане відомо);

- розкриття інформації контрольованих іноземних компаній. (Не всі інформували контролюючі органи про наявність цих компаній, тому тут може бути неочевидний наслідок для операцій, що підпадають під контроль ТЦО);

- українські податкові органи будуть мати доступ до чутливої інформації. (Часто, метою створення нерезидентних компаній є не зменшення податкового навантаження, а саме бажання приховати інформацію про те, хто є бенефіціарним власником. Коли податкова отримає доступ до цієї інформації, ніхто не гарантує захист від витоку такої інформації).

- ця інформація може стати доступною і для АМКУ.

Водночас вона закликає чесно пояснювати клієнтам аспекти цієї нестабільної ситуації, зокрема те, що сьогодні спрацювало, може завтра не спрацювати, тому варто радити всім клієнтам по можливості починати працювати в "білу".

Кінець епохи офшорів?

Працювати в них стає все складніше і складніше, вимоги substance потребують більше зусиль, постійна зміна юрисдикцій не гарантує довговічного спокою. Що з цим робити аналізували Олександр Бобошко, KPMG, Олександр Лінс (Ліхтенштейн), LMG Lighthouse Trust reg, Ксенія Клауцан та Анна Степук, PricewaterhouseCoopers AG (Швейцарія), Ірина Дудченко, APOLLO Group, (ОАЕ), Йозеф Мейєр, Swiss Trust AG (Швейцарія).

Проблемами непрозорого структурування пан Бобошко називає:

- незрозумілу структуру юридичного володіння;

- неструктуровані фінансові потоки;

- відсутність консолідованої звітності;

- обмежені можливості внутрішнього рефінансування та залучення стороннього фінансування.

Відтак загальними трендами є вихід з офшорів, спрощення закордонної надбудови, ймовірний відхід від дворівневої моделі, пряме володіння активами, створення вагомого substance на рівні субхолдингу (офіс, персонал, функціональне навантаження, перенесення договірних ризиків), змішування холдингової/торговельної діяльності («+» до substance), переміщення субхолдингу в країну «не з чорного списку ТЦУ» (імовірно більше можливостей планування при введенні КІК), зміна податкового резидентства UBO.

Тому Ксенія Клауцан та Анна Степук радять спрощувати структури (робити зрозумілими фінансові потоки, ліквідовувати «порожні» компанії) і створювати структури за призначенням, щоб було чітке розуміння цілей бенефіціарів, комерційної доцільності, щоб директори активно залучалися до ведення бізнесу, і вся ця структура відповідала міжнародним трендам.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати