Сьогодні, 28 грудня 2017 року, відбувся круглий стіл «Новели процесуального законодавства».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У заході взяли участь Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв, судді Верховного Суду Дмитро Гудима, Світлана Бакуліна, Юрій Чумак, заступники Міністра юстиції Сергій Шкляр та Світлана Глущенко, а також спеціалісти Департаменту з питань судової роботи та банкрутства, Департаменту приватного права, Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки, Департаменту Державної виконавчої служби.
За словами Секретаря Великої Палати ВС Всеволода Князєва, важливим є питання детального вивчення нового процесуального законодавства. «Ми рухаємося у питанні вдосконалення сутності правої держави. Необхідно системно вивчати процесуальне законодавство, питання щодо застосування норм тощо. Вважаю, що прийняття процесуальних кодексів є беззаперечним кроком вперед», - зазначив він, відмітивши окремо і позитивні моменти нового законодавства, зокрема, спрощене провадження, Інститут врегулювання спору за участі судді і т.д.
Також пан Князєв розповів про момент представництва тільки адвокатів в судах вищих інстанцій. Так, він наголосив, що така практика є трендом в країнах ЄС, навівши приклад Бельгії, в якій є всього 50 адвокатів (серед усіх інших), які мають право представляти касаційну скаргу. На його думку, в Україні вже запроваджено поступовий процес загалом, але також необхідно забезпечити досконале законодавче регулювання.
Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, звернув увагу присутніх саме на розділ «Перехідні Положення» нового законодавства, зазначивши, що деякі сторони процесу взагалі з ними не ознайомлені. «Це стосується і питання дотримання касаційних скарг, коли у деяких сторін немає розуміння того, що таке касаційний суд загалом. Також ми можемо побачити багато новел щодо спрощеного провадження, проте тут необхідно розуміти, до якого типу належить конкретна справа», - розповів пан Чумак, вказавши, що, оскільки суддів на сьогоднішній день стало менше, касаційні суди будуть розглядати менше справ і в Україні мають бути до цього готові.
У свою чергу суддя ВС Дмитро Гудима зазначив, що акцент у подальшому необхідно робити на удосконаленні різноманітних норм та нюансів. Також, на його думку, актуальним є розробка Методичних рекомендацій, які допоможуть уникнути певних розбіжностей у законодавстві. «Наприклад, існує проблема застосування положень кодексу відкриття касаційної скарги. Також цікавим є момент співвідношення статей 73 і 114 Цивільно-процесуального кодексу, у яких існують розбіжності з приводу назви посад – у ст. 73 є «експерт з питань права», в той час як у ст. 114 – «експерт у галузі права». Чи це одна посада, чи різні? Це один чи окремі інститути? Такі питання теж необхідно поступово вирішувати. Взагалі, на мою думку, 2019-2020 рр. стануть переломними у нашій країні, оскільки вже тоді ми будемо розуміти більш практично усі суперечні моменти, буде доопрацьовано систему електронного судочинства тощо», - розповів пан Гудима.
На думку заступника Міністра юстиції Світлани Глущенко, треба враховувати ідею, що судовий процес має бути ефективним; повинні бути збалансовані інтереси не тільки особи, а й держави. При цьому вона відмітила, що в Україні взагалі відсутнє визначення, що таке малозначна справа, та очікується негативний резонанс щодо обмеження прав осіб до суду. Важливим, за словами пані Глущенко, є і майстерність обґрунтування суддями фундаментальних значень.
Окремо було висвітлено питання розгляду багатотисячних справ, що надійшли до ВС. За словами Всеволода Князєва, є досить багато технічних моментів (наприклад, багато часу займають реєстрація, передача та розгляд справ тощо), проте з часом ці питання будуть вирішені.