19 серпня 2019, 17:57

У КЦС ВС застосували доктрину venire contra factumproprium: деталі справи

Прес-служба Верховного Суду

Районний суд задовольнив позовні вимоги про стягнення боргу, оскільки позивачка надала розписку, підтвердила факт отримання відповідачем грошових коштів, проте своїх зобов’язань належним чином відповідач не виконав.

Читайте також: "Постанова ККС ВС щодо права потерпілого на апеляційне оскарження рішення суду".

Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Як зазначається, апеляційний суд це рішення скасував. ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду і залишив у силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину, з огляду на таке.

Так, відповідно до частин 1, 3 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Водночас, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Колегія послалася на постанову ВС у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 р. у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18), в якій міститься висновок щодо обов’язковості договору і розтлумачено поняття добросовісності (п. 6 ст. 3 ЦК України). При цьому у постанові ВС у складі Об’єднаної палати КЦС від 10 квітня 2019 р. у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18) було зроблено висновок щодо доктрини venire contra factumproprium (заборони суперечливої поведінки), в основі якої - принцип добросовісності.

"Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінка відповідача, який не вчиняє дій щодо реалізації зведеного будинку, суперечить його попередній поведінці (отриманню коштів та встановленню обов’язку їх повернути після продажу будинку) і є недобросовісною", - зазначають у ВС.

Читайте також: "ОАСК призначив підготовче засідання у справі про перегляд прожиткового мінімуму на 2019 рік".

Суд першої інстанції встановив, що відповідач не виконує та не намагається виконати свій обов’язок щодо виконання зобов’язання або повернення коштів. За таких обставин, з урахуванням змісту ч. 3 ст. 212 ЦК України й того, що відповідач будинку не продав, реальних дій щодо його продажу не здійснив і йому це невигідно, колегія суддів вважає, що у відповідача існує обов’язок із повернення отриманих грошових коштів.

Із текстом постанови Верховного Суду від 7 серпня 2019 р. у справі №496/1561/16-ц (провадження №61-10850св19) можна ознайомитися за посиланням.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати