Верховна Рада України прийняла проєкт Закону №7203 «Про внесення змін до ст. 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)». "За" документ проголосували 373 народних депутатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Даним законопроектом вилучаються два абзаци ст. 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України, а саме: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність" і "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Коментарі:
Кирило Юхно, адвокат, радник Ario Law Firm
"На мою думку, зняття депутатської недоторканності є остаточним і не буде скасоване Конституційним Судом. По-перше, рішення про зняття депутатської недоторканності є легітимним, адже відповідає очікуванням суспільства, переважна більшість громадян підтримує це рішення. По-друге, процедура зняття недоторканності також була дотримана. Загалом, я не вбачаю ризиків того, що цей закон визнають неконституційним.
Якими будуть наслідки зняття недоторканності? З одного боку, народні депутати позбавляються певної гарантії своєї суспільно-політичної діяльності. Очевидно, що особливі побоювання виникатимуть у представників партій меншості, які не впливають на формування правоохоронних органів. З іншого боку, народних депутатів перестануть сприймати в суспільстві як вищу касту, яка дуже часто дозволяла собі ігнорувати закон та справедливі вимоги правоохоронних органів.
Цей крок може сприяти посиленню правової культури та поваги до закону в суспільстві. Влада має демонструвати приклад громадянам у дотриманні закону. Не повинно бути ганебних випадків, коли народні депутати заробляють на депутатських запитах, розробляють законопроєкти для прикриття нелегального видобутку бурштину, стріляють з вогнепальної зброї у простих людей без жодних на те причин та ін. На жаль, у перелічених ситуаціях, які нещодавно відбулися, навіть зняття депутатської недоторканності не допомогло притягнути народних депутатів до кримінальної відповідальності.
Для утвердження в Україні верховенства права потрібна злагоджена робота усієї правоохоронної системи, в якій крапку ставить суд. Тільки тоді, коли суд стане незалежним, притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності може бути справедливим, а не сприйматиметься як політична розправа, лише тоді обвинувачені та підсудні не зможуть впливати на суд. Тому питання побудови незалежного і справедливого суду є вкрай важливим. Тільки суд зможе забезпечити невідворотність покарання за скоєне та неможливість свавілля в діях правоохоронців як щодо звичайних громадян, так і щодо депутатів усіх рівнів".
Світлана Багдашкіна, адвокат, старший юрист IBC Legal Services
"Зняття недоторканності з депутатів було однією з найпопулярніших передвиборних обіцянок більшості політичних партій, оскільки українське суспільство гостро відчуває правову нерівність між «низами» та «верхами», а суспільний запит на зняття цього привілею існує вже давно.
З одного боку, скасування депутатської недоторканності зрівняє у правах депутатів зі звичайними громадянами у разі притягнення їх до відповідальності. З іншого боку, втрата недоторканності може негативно вплинути на незалежність парламентарів. Адже дуже часто вони повинні приймати рішення, які можуть не подобатися впливовим людям у нашій країні, а недоторканість була однією з гарантій неможливості політичного переслідування опонентів та інакодумців, здійснення на тих тиску через безпідставне кримінальне переслідування.
Існує думка, що зняття депутатської недоторканості є передчасним кроком для нашої країни, у якої ще немає сталої демократії. Втрата депутатами імунітету порушить принцип стримувань і противаг між виконавчою та законодавчою гілками владами, а також може створити додаткові передумови для узурпації влади.
Оскільки депутатська недоторканність в нашій державі була завжди та ми не мали іншого досвіду, тільки час покаже, до чого може призвести її скасування. Однак, як кажуть, краще зробити й пошкодувати, ніж не зробити, а потім шкодувати ще більше. Тому бажання нинішньої влади провести подібний експеримент, безперечно, є позитивним рішенням".
Антон Монаєнко, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, Інститут законодавства ВРУ
"03.09.2019 р. після отримання відповідного висновку Конституційного Суду України та попереднього схвалення був прийнятий законопроєкт про внесення змін до ст. 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) №7203 від 30.08.2019 р., яким було вилучено два абзаци ст. 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України, а саме: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» та «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
Депутатську недоторканність поділяють на імунітет та індемнітет, який передбачає відсутність відповідальності депутата за висловлювання своєї думки під час виступів у сесійній залі Парламенту та голосування у процесі здійснення депутатських повноважень, що є цілком виправданим. Суть імунітету полягає у захисті від арешту або інших процесуальних дій, пов’язаних з обмеженням особистих прав і свобод, а також кримінального переслідування.
У багатьох країнах світу існують різні види депутатської недоторканності (зокрема, повна та часткова). Наприклад, у таких країнах як США і Норвегія депутати захищені від арешту та кримінального переслідування лише в період парламентської сесії. У Голландії та Малайзії імунітет взагалі не передбачений. В Латвії депутати не мають права надсилати до правоохоронних органів депутатські запити з приводу розслідування тих чи інших злочинів, інакше правоохоронні органи можуть кваліфікувати такі дії як корупційні діяння, внаслідок чого складається адміністративний протокол про корупцію. У Литві, Болгарії, Угорщині, Молдові, Франції депутат, затриманий поліцією на місці вчинення ним злочину, не може скористатися імунітетом.
Конституційний Суд України у висновках від 27.06.2000 р. №1-в/2000 та від 11.07.2000 р. №2-в/2000 зазначав, що депутатська недоторканність зумовлена необхідністю конституційного забезпечення безперешкодної діяльності депутатів та Парламенту загалом. Вона є елементом статусу народного депутата України та конституційною гарантією, яка спрямована на створення належних умов для виконання покладених на нього обов'язків та реалізації наданих йому прав (депутатських повноважень). Депутатська недоторканність не є особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер. Її мета – не тільки убезпечити народного депутата України від незаконного втручання в його депутатську діяльність, але й сприяти належному (нормальному) функціонуванню Парламенту.
Дійсно, депутатська недоторканність, з одного боку, забезпечує незалежність народного депутата України, що є необхідною передумовою здійснення ним депутатських повноважень, гарантією невтручання в його діяльність, стабільності роботи депутата, забезпечення нормального функціонування Парламенту, а також інструментом системи стримувань та противаг. З іншого боку, це створює певні перешкоди для притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності у разі вчинення ним злочину чи злочинів. За всі роки незалежності недоторканність українських народних депутатів, які прагнули її отримати, гарантувала їм можливість уникати кримінальних переслідувань за діяння, які правоохоронні органи могли кваліфікувати як злочини за Кримінальним кодексом України.
Сьогодні зняття депутатської недоторканості продиктоване сучасним станом розвитку політичної та правової системи України. Якщо ми будемо говорити про підозру вчинення депутатом фінансових, посадових, корупційних чи інших злочинів, то відповідним правоохоронним органам, враховуючи підслідність того чи іншого злочину, потрібно ще довести наявність складу такого злочину та мати відповідну доказову базу, що є достатньо не простим процесом. Якщо обраний народом депутат є легітимним, добросовісно виконує свої конституційні повноваження в Парламенті, дотримується прийнятої присяги, то він не має потреби перейматися наслідками зняття депутатської недоторканості та не зможе бути усунутий від влади в нелегітимний спосіб.
Зняття недоторканності з депутатів означає, що вони будуть змушені переорієнтувати акценти своєї діяльності під час роботи у Верховній Раді України не для отримання імунітету з метою майбутнього уникнення відповідальності за свої дії, які можуть кваліфікуватися як злочинні, а для зосередження своєї роботи на задоволенні потреб виборців та вирішення нагальних соціально-економічних проблем у країні шляхом прийняття відповідних законів, виконання інших видів роботи, передбачених ст. 7 та 8 Закону України «Про статус народного депутата України».
Таке зміщення акцентів має призвести до більш ефективної діяльності депутатів, дієвого Парламенту та налагодження результативної роботи депутатів у комітетах Парламенту, у виборчих округах, під час сесії, що створить депутатам передумови для відчуття відповідальності перед державою та слугуватиме певною профілактикою можливих злочинних діянь. Проте існує ризик переслідування депутатів з політичних мотивів, але всі громадяни відповідно до ст. 24 Конституції України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Тому задля уникнення переслідування депутатів з політичних мотивів актуальним і нагальним питанням є одночасне проведення ефективного реформування правоохоронних та судових органів, що гарантуватиме їх незалежність у роботі. Створення незалежного суду, неупереджена діяльність правоохоронних органів є гарантією від їх неупередженого ставлення до обставин та об’єктивного розгляду справи, безпідставних, політичних звинувачень народного депутатів у здійсненні тих чи інших правопорушень.
Після зняття недоторканності з народних депутатів правоохоронні органи зможуть здійснювати досудове розслідування щодо злочинів, вчинених народним депутатом, та притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки для одержання доказів необхідно проводити слідчі та розшукові дії за відкритим кримінальним провадженням, а потім передавати до суду матеріали досудового розслідування для прийняття відповідного рішення. До зняття недоторканності з депутатів правоохоронні органи повинні були отримати від Верховної Ради України згоду на притягнення до кримінальної відповідальності. Ця процедура вимагала багато часу, протягом якого докази у справі могли бути втрачені. Окрім того, за відсутності згоди Верховної Ради України на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, розслідування справи фактично було неможливим".