15 травня 2019, 10:56

Теоретичні засади порівняльно-правових досліджень: презентація книги

В Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулася презентація українського, англійського та російського видань книги д.ю.н., члена Міжнародної академії порівняльного права Олексія Кресіна «Становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у другій половині XVIII - першій третині ХІХ ст.».

60338974_332642574111765_5306254819432857600_n

На початку заходу виступив академік НАН України, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Юрій Шемшученко. Серед іншого він зазначив, що цією книгою значною мірою закладено продовження, розширення та поглиблення досліджень з порівняльного правознавства у рамках Інституту.

У свою чергу Олексій Кресін розповів про новизну книги, зазначивши, що у ній не ставилася мета довести, що, наприклад, порівняльне правознавство є давнішим, ніж інші дисципліни, а також що воно як дисципліна, наука поглинає усі порівняльно-правові дослідження. «При цьому я був здивований рівнем дискусій, кількістю профільних спеціалізованих журналів на цю тему, наявністю спеціалізованих кафедр з дисциплін, які ми вважаємо взагалі неіснуючими на той час», - зазначив він.

На його думку, юридичні науки не є несуперечливою системою, де кожна з наук займає чітко окреслене для неї місце. «Водночас як у той час, так і наразі слід говорити про плюралізм організації порівняльно-правових досліджень. Можна говорити про те, що є дисципліна «Порівняльне правознавство» (для багатьох учених), для інших - «Порівняльна історія права», для деяких галузеві порівняльні дисципліни є окремими. Для інших це - частини відповідних галузевих наук і загальнотеоретичної юриспруденції. І той, і інший погляди є виправданими, хоча якщо змінити погляд на всю систему, то можна сказати, що порівняльне правознавство колись розчиниться у якихось інших дисциплінах», - зазначив Олексій Кресін.

60634590_594337441053391_7390190582292807680_n

Дослідження вказало і на такий майже загублений елемент правознавства, як філософія позитивного права. Так, у правознавстві розвивався ранній позитивізм, який практично не концептуалізований, і цей напрям дуже важливий, оскільки дає іншу перспективу позитивізму загалом, а не звужену нормативістську.

При цьому, на думку Олексія Кресіна, дослідження актуалізує питання про своєрідні риси суспільних наук: «Якщо у природничих науках можливі об’єктивність і несуперечливість, чиста системність, повторення досліду, то у суспільних науках нормальними є множинність, відмінності, діалогічність, а також незавершеність». Крім цього, дослідження продемонструвало, що порівняння в праві передбачає і ціннісні аспекти - взаєморозуміння, взаємоповага, долання забобонів, необґрунтованих тверджень тощо.

Також О. Кресін закцентував увагу на тому, наскільки мало суспільство знає про українську юридичну думку: «До того ж практично повністю ігноруються, наприклад, здобутки українсько-польських або польсько-українських учених. У контексті дослідження було видно, що інколи українські вчені у багатьох аспектах відіграли вирішальну роль у становленні тієї чи іншої ідеї».

На презентації виступив й іноземний член НАН України Уїльям Батлер, який розповів про складність перекладу книги та відзначив, що монографія принципово трансформує розуміння походження порівняльного правознавства, пересуваючи його інтелектуальні витоки, як мінімум, до середини XVIII століття і кладе цей процес в контекст філософського й інтелектуального розвитку того періоду. На його думку, це з необхідністю передбачатиме ревізію і переробку основних праць з порівняльного права, а сама книга по суті кардинально змінює історію правознавства.

У свою чергу Михайло Костицький, д.ю.н., екс-суддя КСУ (1996-2005 рр.), зазначив, що у виданні закладено фундамент окремої науки - постає тільки питання, чи вона розвиватиметься надалі, оскільки існує багато прихильників різних теорій та поглядів. «Правова компаративістика є наукою, яка існує в колі юридичних наук, і в цій монографії це доведено», - наголосив він.

59064504_275894546698344_5558657634963292160_n

Коментарі

П. М. Рабінович, д.ю.н. професор кафедри теорії та філософії права (Львівський національний університет ім. Івана Франка), академік НАПрН України

«О. Кресін вперше довів створення саме впродовж цього часу (друга половина XVIII ст. - перша третина XIX ст.) теоретичних засад порівняльно-правових досліджень. Це, можна сказати, наукове відкриття не просто спростовує поширену думку щодо суто інструментального й прикладного характеру таких досліджень, а й суттєво змінює уявлення про принципи формування і диференціації правового знання за умов докорінної трансформації юриспруденції в означений період.

... Доведення існування такої всеохопної порівняльно-правової картини світу в той період, її цілісна реконструкція також можуть розглядатися як науково-правознавчі новели. Фактично автор розкрив механізм формування історично першої неметафізичної й нефілософської спеціальнонаукової картини світу юридичних наук на основі узагальнення результатів порівняльно-правових досліджень. Вона може розглядатися одночасно і як загальноюридична, і як порівняльно-правова.

... Не буде перебільшенням, вважаю, резюмувати, що рецензована монографія О. Кресіна ... є непересічним позитивним явищем у вітчизняній (можливо, й у європейській) теоретичній юриспруденції».

Н. М. Оніщенко, д.ю.н., професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України

«Ця праця є фундаментальним дослідженням генези та раннього етапу формування теоретичних засад порівняльно-правових досліджень у країнах Європи, що за своїм предметом та комплексністю не має аналогів в українській та зарубіжній науковій літературі».

Є. О. Харитонов, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України

О. І. Харитонова, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України

«Значення книги виходить за межі заявленої проблематики. Багато в чому ця книга висвітлює не просто генезу окремого напряму юридичних досліджень, а принципово важливі проблеми виникнення сучасних юридичних наук загалом на матеріалах розвитку цих досліджень».

У. Е. Батлер, д.ю.н., професор, іноземний член НАН України та НАПрН України, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права, заслужений професор ім. Джона Едуарда Фоулера Школи права ім. Дикінсона Університету штату Пенсильванія

«Ця книга є першою в світі, що досліджує інтелектуальні витоки порівняльного правознавства з середини XVIII століття до першої третини XIX століття ... Книга розглядає проблеми, які переважно або взагалі залишалися не порушеними попередніми дослідженнями, або ніколи не розглядалися так глибоко і з використанням джерел, які автор ідентифікував і ввів в науковий обіг».

Ч. Варга, д.ю.н., заслужений професор-дослідник Інституту правових досліджень Угорської академії наук і заслужений професор Католицького університету імені Петера Пажмани

«Принципово важлива праця з проблематики, яку ані новочасна, ані сучасна західна наука не представила у такій широкій і всеохоплюючій монографічній формі...

На основі локальних новочасних засад, ретроспективно проаналізованих підходів і досліджень, узагальнивши надзвичайно велику кількість праць (книг та статей, що походять з дуже широкого кола культур і мов) у рамках підготовки цієї монографії, автор перевершує інших як за глибиною своїх наукових пошуків щодо історичних деталей, так і за концептуалізацією й загальною інтелектуальною реконструкцією процесу, що колись народив порівняльне право в епоху позитивізмів...

Я сприймаю цю монографію як великий внесок у науку та правову літературу, що має посісти, в своєму аналізі майже столітнього руху в Європі та світі, привілейоване становище у світовій літературі, присвяченій історії правових ідей з одного боку, і розвитку юридичної науки - з іншого...».

О. Д. Тихомиров, професор кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ, д.ю.н., професор, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права

«Дослідження О. В. Кресіна як за комплексністю, так і за обсягом не має аналогів на пострадянському і постсоціалістичному просторі (це можна стверджувати навпевно), а в європейській науці - щонайменше подібні дослідження поки що невідомі вітчизняним вченим. Аналогів цьому дослідженню немає і в інших науках компаративної спрямованості».

А. Х. Саїдов, д.ю.н., професор порівняльного і міжнародного права, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права

«Глибокий і всебічний аналіз величезної кількості різноманітних матеріалів робить висновки автора цілком переконливими, обґрунтованими і вносить нову оцінку досліджуваного процесу і визначення шляхів подальшого розвитку сучасного порівняльного правознавства».

А. І. Ковлер, д.ю.н., завідувач центром правових проблем інтеграції та міжнародного співробітництва ІЗіСП

«Фактично це компактна енциклопедія історії розвитку порівняльного правознавства ... Часом ці хронологічні «шедеври» нагадують інтелектуальну «гру в бісер» (Г. Гессе), але це справжня наука».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати