16 жовтня 2019, 13:15

Судова реформа: новий старт

Судова реформа від Президента: Рада прийняла законопроект у другому читанні та в цілому

Верховна Рада України прийняла Проект Закону №1008 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" у другому читанні та в цілому. "За" проголосували 236 народних депутатів.

Читайте також: "Положення ЗП №1008 ставлять під сумнів гарантії незалежності судової гілки влади, - ВРП".

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату ВРУ.

Так, метою і завданням закону є комплексне врегулювання питань організації діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Вищої ради правосуддя. Проектом вноситься низка суттєвих змін до законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду правосуддя".

Законом встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує за погодженням з ВРП форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді. До складу ВККС входять 12 членів, які призначаються ВРП за результатами конкурсу строком на чотири роки. Також передбачено скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб.

Законом встановлено порядок призначення на посади членів ВККС, яке здійснюється ВРП за результатами конкурсу в порядку, передбаченому цим Законом. Конкурс на зайняття посади члена ВККС проводить ВРП на основі принципів верховенства права, публічності та політичної нейтральності в порядку, визначеному цим Законом.

ВРП утворюватиме конкурсну комісію, до складу якої входитимуть:

  • три особи, обрані Радою суддів України із числа її членів;
  • три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної згідно із Законом України "Про Вищий антикорупційний суд".

Також передбачено створення ВРП комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики. Комісія є колегіальним органом, який діє при ВРП та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів ВРП та членів ВККС.

Згідно із Законом, Комісія з питань доброчесності та етики впродовж 30 днів з дня її утворення перевіряє членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності цим Законом, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, за результатом чого може ухвалити рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя.

Серед іншого, вносяться суттєві зміни до законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя" щодо суддівської винагороди. Так, пропонується визначити, що суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання, оскільки усі судді судової системи мають єдиний правовий статус і є рівними перед законом. Законодавчо закріплене пунктами 22 і 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" нерівне становище суддів, які виконують однакову роботу, в частині розміру отримуваної ними суддівської винагороди є неприпустимим, оскільки суддя вважається компетентним, доброчесним і таким, що відповідає займаній посаді, доки інше не буде встановлено у визначеному законом порядку.

Читайте також: "Висновок Венеціанської комісії: ВС звернувся до Президента та ВРУ щодо законопроєкту №1008".

Запропоновані зміни також стосуються сфери застосування Закону України "Про очищення влади", зокрема пропонується розширити категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Так професор, д.ю.н., народний депутат України Олександр Мережко висловив свою позицію щодо нової судової реформи:

Мережко-1

Мережко-2

Водночас Голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова так прокоментувала свою позицію щодо законопроекту:

Венедіктова

Також сьогодні, 16.10.2019 р., пані Венедіктова зазначила, що поправка №263 до законопроекту (передбачалося збереження діючого терміну у 7 днів для повідомлення судді і заявника про засідання дисциплінарної палати ВРП) була відхилена. За її словами, запропонований строк повідомлення судді і заявника про засідання дисциплінарної палати у три дні себе виправдовує.

За словами Голови фракції "Слуга народу" в ВР Давида Арахамії, Верховний Суд необхідно скоротити, оскільки він не показує якість роботи, проте дає велике навантаження на бюджет, зазначає Цензор.НЕТ.

"Ми повинні це зробити (скоротити склад Верховного Суду. - прим. ред.), Тому що це дуже велике навантаження на держбюджет. Ви знаєте, що суддям суттєво підвищили заробітну плату. Але після цього суттєво не підвищилися якісні показники. І якщо вони не виросли, це означає, що ми неефективно витрачаємо кошти платників податків", - заявив пан Арахамія.

Нагадаємо, Голова ВС Валентина Данішевська зазначила, що ВС не отримав відповіді на те, чому слід скоротити максимальну кількість суддів ВС до 100 осіб. За її словами, у майбутньому таке питання могло би розглядатися, проте наразі, маючи у ВС такий залишок справ, воно є передчасним.

"Кожного дня ВС отримує близько 360 звернень (а у перші дні роботи ВС отримав 77 000 справ), тому зміна складу ВС дуже його послабить - як і з точки зору прав людини, так і позначиться на авторитеті. При цьому зменшення кількості суддів не підтримують ані професійна спільнота, ані міжнародні організації. Ми не розуміємо, як через зменшення суддів ВС покращиться стан правосуддя в Україні. Водночас слід порахувати, коли це можна зробити", - наголосила пані Данішевська.

Після цього Верховний Суд оприлюднив висновок Пленуму ВС, у якому зазначив, що  "законопроєкт №1008 у редакції, прийнятій 12 вересня 2019 р. в першому читанні, створює істотні ризики для незалежності судової влади та може знівелювати досягнення реформи правосуддя 2014-2018 рр. у частині посилення незалежності та деполітизації судової влади".

Окремо Пленум ВС висловив застереження щодо положень законопроєкту, які передбачають можливість відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді на підставі анонімного звернення, вказавши на те, що такий порядок може використовуватися як інструмент тиску на суддів. Водночас Пленум ВС підтримав ініціативу вирівнювання зарплат суддів першої та апеляційної інстанцій незалежно від того, чи завершилося щодо них кваліфікаційне оцінювання.

Далі у Раді Європи закликали на необхідності консультацій стосовно законопроекту №1008. Також Генеральний Секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо Проєкту Закону №1008.

Читайте також: "Ризики законопроекту №1008: позиція АПУ".

"В ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, Проєкт Закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на повязані з цим процедури", - зазначила Генеральний Секретар Ради Європи.

Водночас новопризначений Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас приєднався до критичних зауважень щодо законопроєкту №1008. Пан Маасікас у своєму Твіттері зазначив: "Жорстка позиція Марії Пейчинович-Бурич щодо деяких аспектів судової реформи в Україні. Європейський Союз поділяє занепокоєння щодо дотримання європейських стандартів. Ми виступаємо за продовження діалогу щодо проєкту Закону №1008".

Крім цього, Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи запросив думку Венеційської комісії щодо поправок до законодавчої бази в Україні, що регулює діяльність Верховного Суду та органів судової влади.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати