Вчора, 23.05.2019 р., розпочався VII Східний юридичний форум АПУ в Харкові. Захід виступає майданчиком для професійної дискусії правників, і цього року основна увага присвячена питанням ефективності здійснення правосуддя, реалізації процесуального законодавства, роботи антикорупційних органів тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Болючим для всіх питанням є впровадження електронного суду, якому була присвячена увага під час першої сесії заходу. Івар Талло, ключовий міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice», наголосив на тому, що нові технології мають полегшувати процеси, а якщо все стає лише складніше, то «ви не на правильному шляху». Цю ідею підтримала і Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду, зазначивши, що нормальне програмне забезпечення має бути «user friendly», тобто на інтуїтивному рівні користувач може здогадатися, як все працює, і йому для цього не потрібно проходити додаткове навчання, щоб працювати з цим програмним забезпеченням.
Водночас пані Кібенко вважає доцільним створення конкурентного середовища на ринку розробників програмного забезпечення для судів, залучивши приватний бізнес до його розробки. Проте вона застерегла, що, звичайно, в таких справах не останніми залишаються і питання безпеки. Тобто розробник може бути і не державним, але потрібні механізми, які б унеможливили витік даних чи використання цього програмного забезпечення в цілях зловмисників.
Крім цього, суддя ВП ВС зупинилася на ще одному питанні, яке впливає на ефективність здійснення судочинства, - конфлікті інтересів. Чому ця тема є актуальною? За її словами, раніше суддями ВСУ ставали колишні судді, в яких не було багато друзів серед адвокатів. Наразі, у зв’язку з тим, що суддями ВС стала суттєва кількість адвокатів, які колись були занурені в адвокатське середовище, виникає чимало проблем з приводу конфлікту інтересів. Відтак пані Кібенко порадила, що якщо є хоч якийсь натяк на конфлікт інтересів, судді потрібно негайно розкривати інформацію про це. Водночас, за її словами, ВС наразі стикається з ситуаціями, коли судді зловживають самовідводами з цієї причини. Це трапляється часто тоді, коли суддя не хоче розглядати ту чи іншу справу.
Віктор Яцина, суддя Харківського апеляційного суду, натомість розповів про зловживання процесуальними правами. Він назвав це явище «професійним тероризмом», адже це перешкоджає справедливому розгляду справи, тому наголосив, що повинна бути межа між тактикою ведення процесу адвокатом і зловживанням процесуальними правами. І ця межа якраз прописана у законі.
«Ми часто занадто багато сподіваємося на процесуальне законодавство. Насправді ж є більш м’які методи регулювання, включаючи судову практику, які можуть внести ясність, збережуючи при цьому стабільність законодавства. Тому метою моніторингу є не тільки зміна законодавства, але і, за допомогою більш м’яких методів, внесення більше передбачуваності до судового розкладу», - розповів під час другої сесії Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice».
Також він наголосив, що законодавству і практиці потрібно більше стандартизації. За його словами, хоча законодавство дуже чітко виписують, майже як інструкції, проте залишається дуже багато неточностей з приводу загальних принципів, які мають застосовуватися. Крім цього, потрібно формалізувати стандарти доказування і не залишати все на розсуд судді. «На мою думку, дуже важливим є використання презумпції в процесі доказування. Ми бачимо, що українські суди часто використовують презумпції фактів, але презумпції права в Україні ще дуже мало. А це ті підходи, які можна і потрібно розвивати для того, щоб впровадити більше прозорості в застосуванні матеріального права», - зауважив він.
У свою чергу Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, зупинився на проблематиці забезпечення єдності судової практики. На його думку, єдність судової практики забезпечує прогнозованість того, яке рішення буде прийнято, а це в свою чергу збільшує довіру до суду. Натомість, за його словами, відсутність єдності шкодить правовій визначеності.
Про роль судді і його неупередженість розповів Жан Лагадек, міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice». Пан Віткаускас прокоментував оцінку неупередженості: «В українській практиці ми бачимо, що до кінця не застосовується об’єктивний тест, де нам не потрібно, щоб суддя прямо демонстрував свою упередженість. Нам достатньо того факту, чи не викликав суддя своєї поведінкою до однієї зі сторін обґрунтованих підозр у відсутності неупередженості».
Натомість Володимир Ващенко, партнер VB Partners, акцентував увагу на тому, що поступово змінюється ментальність учасників процесу - і адвокатів, і прокурорів, і суду. «В минулій редакції кодексів суди були зобов’язані встановлювати всі обставини у справі. І справи постійно подавалися на новий розгляд за висновками судів касаційної інстанції тому, що не всі обставини були встановлені. Наразі змагальність проявляється в тому, що суд зобов’язаний лише безпосередньо дослідити наявні у справі докази. Тому якщо сторони не виконали свого обов’язку, то суд не зобов’язаний встановлювати всі фактичні обставини», - зазначив він.
Під час третьої сесії Юрій Кравченко, директор Харківського територіального управління НАБУ, підкреслив, що наразі відсутня політична воля для боротьби з корупцією серед топ-чиновників. Також він висловив свої сподівання щодо новоствореного Вищого антикорупційного суду, судді якого будуть щоденно розглядати понад 100 клопотань від детективів НАБУ та прокурорів САП.
Нагадаємо, що сьогодні відбудеться друга частина Форуму, яка буде присвячена обговоренню певних проблем адвокатури, таких як результати адвокатської монополії, спірних моментів гонорару успіху та загальних проблем правової спільноти. По його завершенню буде проведена довгоочікувана Правнича Асамблея АПУ, на якій врешті-решт буде обрано Президента, Віце-Президента та Правління АПУ.
Тож слідкуйте за новинами ЮГ, адже попереду найцікавіше =)