Одним із дієвих заходів державної підтримки малого і середнього бізнесу, з погляду на оптимальне оподаткування, досі залишається спрощена система оподаткування. Практичний досвід застосування цієї системи дає достатньо підстав говорити про позитивний вплив цього режиму оподаткування на сектор малого бізнесу, що дозволяє максимально спростити облік і контроль за діяльністю суб'єктів підприємництва і забезпечує стабільні надходження в бюджет.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це та інше йшла мова під час засідання круглого столу «Регуляторний вплив спрощеної системи оподаткування на господарську діяльність», організованого Державною регуляторною службою, за ініціативи робочої групи з питань, пов’язаних із адмініструванням податків і зборів.
Участь у обговоренні взяли: Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, депутат Верховної Ради України, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, Голова Всеукраїнської громадської організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич, експерт Програми USAID ЛЕВ Володимир Дубровський, представники бізнес-асоціацій, громадськості та засобів масової інформації.
Під час заходу розглядалися питання впливу спрощеної системи оподаткування на розвиток підприємницького середовища; основні аспекти адміністрування спрощеної системи оподаткування; роль спрощеної системи оподаткування у соціально-економічній політиці держави; майбутнє спрощеної системи оподаткування.
Ксенія Ляпіна розповіла присутнім історію виникнення спрощеної системи оподаткування та навела аргументи, що вказують на ефективність такої форми сплати податків. Так, за словами пані Ляпіної, у 1996 році, на тлі фактичної кризи, в ході розбудови підходів до оподаткування, фіскальної політики і т.д., держава почала намагатися врегулювати питання з дрібним бізнесом, який тоді ще був абсолютно новим явищем. «Ніхто не знав, як відноситися до цього явища. Тоді були бурхливі дискусії, намагання створити фіскальні інструменти (зокрема, тоді були патенти для роздрібної торгівлі як форма певного превентивного оподаткування), намагання встановлювати касові апарати у всіх місцях, зокрема на ринках. Це викликало страшний соціальний шквал: тоді були проведені серії акцій, підприємці проводили голодування під стінами ВР. Переговори підприємницьких груп з депутатами і з урядом закінчилися тим, що народилася пропозиція першого варіанту спрощеної системи оподаткування – фіксований податок на ринку. Це був перший підхід до оціночної системи оподаткування. Тоді держава визнала, що підприємці такої кількості дрібних видів діяльності (в першу чергу, це була масова торгівля на ринках), просто не здатні докладно, за загальними правилами, вираховувати свої податкові зобов’язання і треба знайти якийсь спосіб оцінити їх податкові зобов’язання і запропонувати їм таку податкову альтернативу. Нагадаю, фіксований податок, так як потім і спрощена система це була добровільна альтернатива, підприємець міг порахувати за загальними правилами, а міг обрати добровільно фіксований податок. Середнє зобов’язання торгівців на ринках на той момент складало 15-20 грн. при цьому були масові перевірки, непорозуміння, постійні дискусії. В результаті був запропонований дефіренційований підхід: місцеві ради могли встановлювати ставку податку від 20 до 100 грн. В результаті, втричі збільшилися надходження від суб’єктів ринкової торгівлі завдяки введенню фіксованого податку. Така форма оподаткування на практиці довела, що вона вирішує одразу кілька проблем: дає безперешкодно працювати певній категорії дрібних підприємців, забезпечує можливі реальні надходження в бюджет, і - всіх задовольняє», - зазначила очільниця ДРС.
При цьому фахівець наголосила на тому, що спрощена система оподаткування була першим кроком детінізації та легалізації економіки, а також мала антикорупційний ефект. Крім того, вона сприяла виокремленню прошарку людей, які, займаючись власною справою, не залежали від чиновників, що призвело до народження середнього класу в європейському розумінні. «Це люди, які самі заробляють кошти та створюють робочі місця, реалізовують свої ідеї без допомоги держави», - відмітила пані Ляпіна.
У свою чергу, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) Володимир Дубровський ознайомив присутніх із матеріалами дослідження “Спрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалій” (автори: О. Бетлій, І. Бураковський, К. Кравчук), що проводилося Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ. Аналізуючи сенс спрощеного оподаткування, експерт відмітив, що одна з основних його ролей - економія на веденні обліку в усьому світі. Дрібному бізнесу та самозайнятим особам здебільшого не потрібен бухгалтерський облік для власних потреб. У свою чергу ведення обліку – квазі-фіксовані витрати, обтяжливі для найменших підприємств: 8.2% від обороту – для підприємств з оборотом до 300 тис. грн. на рік – проти 0.07% для підприємств з оборотом вище 35 млн. (фінансові показники 2009 р.). «Позбавлення цього тягаря – це не спотворення “правил гри”, це їх вирівнювання, що веде до суспільного виграшу. Навіть за ідеальної загальної системи дрібний бізнес та самозайняті особи повинні мати спеціальний режим оподаткування, який не передбачає ведення обліку», - зазначає пан Дубровський.
За словами пана Дубровського, загальна система допускає значне свавілля, податки сплачуються за домовленістю та супроводжуються хабарами. «Це по факту призводить до регресивного оподаткування бізнесу, оскільки з розмірами зростає переговорна сила підприємства. ССО створює “укриття” від дискреції для найбільш вразливої частини бізнесу, допомагає створювати середній клас. Певне звуження сфери застосування ССО може бути доцільним тільки після подолання дискреційності загальної системи», - зазначає він.
«Великий бізнес по факту несе менше податкове навантаження: «олігархи» за домовленістю сплачували приблизно 1% від реалізації, а натомість отримували великі преференції. Оцінені масштаби ухилення від податків відрізняються на порядок. Оборот «податкових ям» у 2013 р. перевищував весь оборот ССО. Якими б не були зловживання у самій спрощеній системі, та із її застосуванням, вони залишаються незрівнянно меншими за інші способи мінімізації та ухилення від податків», - резюмує пан Дубровський.
Таким чином, вигоди від ССО значно перевищують втрати. Утім, за словами експертів, реформування ССО не є нагальним пріоритетом. Воно не дасть відчутного фіскального ефекту, натомість є соціально та політично небезпечним, а за логікою має підпорядковуватися реформі загальної системи, яка має зробити більшість зловживань недоцільними. Спрощена система оподаткування має бути збережена в існуючому вигляді до завершення реформи загальної податкової системи, в т.ч. зниження ставок податків та спрощення їх адміністрування, а також завершення реформи Державної фіскальної служби. Розроблення нових норм застосування спрощеної системи має грунтуватись на пропозиціях бізнесу та будуватись за принципом «оціночного доходу» із диференційованими ставками оподаткування для різних галузей і видів господарської діяльності, залежно від їх специфіки (торгівля, виробництво, послуги).