Другий день спільної конференції Української Асоціації Міжнародного Права (УАМП) та American Society of International Law (ASIL) був присвячений Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: ««На сторожі верховенства права». Розпочався українсько-американський саміт правників».
Геноцид є найскладнішим для доведення міжнародним злочином, для якого потрібні докази наміру фізичного знищення української нації або ж її значної частини.
Юрій Бєлоусов (Офіс Генерального прокурора) заявив про те, що дії російських військових на території України мають ознаки геноциду. Звертаючись до юристів-міжнародників (юристи-міжнародники значно обережніші в підходах кваліфікації – ред.), спікер наголошував, що не потрібно орієнтуватися на кількісний критерій та рахувати, скільки українців повинно бути вбито. Фізичне знищення груп, які впливають на формування національної ідентичності, спеціально сплановані атаки на заклади здоровʼя, домівки людей – це також є геноцидом українців. Тому потрібно змінювати підходи до кваліфікації геноциду.
Модераторка дискусії Наталія Хендель, дослідниця Женевська академія міжнародних прав і прав людини, запропонувала спікерам обговорити питання етичності в роботі з жертвами геноциду.
Наомі Кіколер (Naomi Kikoler), науковиця Меморіального музею Голокосту, США, розповіла про обережність у роботі й з інформацією (документування злочинів, свідчення в судах), отриманою від людей, які пережили геноцид, щоб уникнути повторного травмування та забезпечити безпеку.
На її думку, документування таких свідчень повинно бути оцифровано. Про це повинні памʼятати громадські активісти та судді, щоб люди не давали по 2-3 рази свідчення та переживали свій травматичний досвід. На першому місці – повага до постраждалих, створення особливої екосистем для них. Потрібно розʼяснювати особливості роботу суду та не давати обіцянок, щоб постраждалі не розчарувалися в рішенні.
Наомі Кіколер насамкінець звернулася до спільноти з закликом: «Ми всі разом повинні на наступні 75 років забезпечити устрій системи, щоб таких злочинів не було».
Також на панелі виступили Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини, Стівен Рапп з Оксфордського університету, Скотт Страус із Каліфорнійського університету в Берклі.
Всі спікери одноголосно заявили, що памʼять про злочини геноциду та робота на їх попередження – головні чинники миру у майбутньому. Учасники дискусії звернулися з меседжами до колег: не бути байдужими, не бути нейтральними та якщо йдеться про права людини та її гідність, то все має значення.
Стівен Рапп звернувся до історії Голокосту, трибуналу в Нюрнбергу, де люди побачили справедливість. Він сказав, що справедливість завжди відбувається: «Всі процеси мають бути справедливими. Не потрібно допустити уникнення від відповідальності. Від памʼяті до дії!».
Микола Гнатовський також наголосив на двох основних елементах: памʼяті та дії. «Дії мають значення і для памʼяті, і для запобігання геноциду», – наголосив суддя.
Панель «Міжнародна правова база для демократичної реконструкції» (An International Legal Framework for Democratic Reconstruction) була присвячена відбудові, інвестиціям та викликам, з якими стикається Україна на цьому шляху. Спікерами були: Микола Стеценко, Асоціація правників України, Олена Бориславська, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дженніфер А. Хіллман, Джорджтаунський юридичний центр, Джеффрі Прайс зі Школи передових міжнародних досліджень Джонса Гопкінса. Модератор: Неха Джайн, Прітцкерівська школа Північно-Західного університету.
Дженніфер Хіллман порівняла план відбудови України з планом Маршала, визначила сильні сторони України та що потребує подальшого реформування. Серед досягнень – цифровізація, яка сприяє відкритості, сильне громадянське суспільство. Серед викликів – це обговорення суми коштів на відбудову та часу їх надання.
Читайте також: «Саміт «Стояти на сторожі верховенства права» у Львові: перший день».
Спікерка зазначила, що світ буде підтримувати Україну з різних джерел фінансування, які мають власні системи підзвітності та процедури. І налагоджувати цю роботу потрібно, не чекаючи на закінчення війни. Особливу увагу вона звернула на прозорість державних закупівель в Україні та взаємодію з СОТ.
Микола Стеценко спростовував поширені у світі міфи та наративи щодо корупції та ризиків ведення бізнесу в Україні та розповів, що повинна зробити країна, щоб стати привабливою для інвесторів. Насамперед, на його думку, треба замінити наратив «але…» на «вже» – досягнень багато, щоб вести бізнес у цивілізований спосіб, зокрема високий рівень прозорості, обсяг документів такий, як в Європі, податки стабільні, високий рівень захисту майна, належний рівень гармонізації національного законодавства із законами ЄС.
За його словами, всі негативні наративи – це наслідки російської пропаганди. Серед задач на найближчий час – реформа корпоративного управління.
«Треба бути терплячими! Необхідно змінити наратив, зробити паузу і подивитися як це буде працювати», – підсумував спікер.
Олена Бориславська розповіла про обмеження, які є в Україні під час війни та які спрямовані на захист суверенітету держави та національної ідентичності. Спікерка зазначила, що демократія повинна вміти захищати себе та належно реагувати на загрози.
Джеффрі Прайс зосередив увагу на моделях безпеки Європи та інклюзивності України, яка належить вже до європейського простору, бо має спільні цінності.
Остання панель «Міжнародний правопорядок: радикальні спекуляції» (The International Legal Order: Radical Speculation) присвячена універсальним цінностям, засудженню агресії та інструментам забезпечення міжнародного правопорядку. Вторгнення рф в Україну кинуло виклик міжнародному правопорядку. Багато країн і традиційний трансатлантичний альянс мобілізувалися. Агресію засудили країни-члени ООН, проте багато хто не сприймає цю війну як глобальну загрозу.
На панелі учасники порушили питання двозначності, політики нейтралітету, невтручання як наслідків політичних процесів у світі. Як зазначали спікери, є Женева і Нью-Йорк (Хартія ООН і женевські конвенції – ред.), тому настав час переосмислити звʼязок міжнародного права і політики з метою забезпечення кращого рівня правосуддя та реформування інституцій, зокрема неефективну РБ ООН та право вето.
Також вони говорили про прогалини та недоліки міжнародного права, які виявила війна, про Україну як захисника глобального правопорядку. Окремо торкнулися питання володіння ядерною зброєю – на основі угод, яка може бути тільки для підтримки миру.
Спікерами були: Ольга Буткевич, президентка Української асоціації міжнародного права, Мортімер Селлерс зі Школи права Балтиморського університету, Арнульф Беккер Лорка, Європейський університетський інститут, та Грегорі Шаффер (Gregory Shaffer), професор права, президент Американського товариства міжнародного права. Модератор: Уна Хетевей, Єльська юридична школа.
Ольга Буткевич у своїй промові до юристів-міжнародників звернулася із запитанням: як зробити, щоб міжнародне право працювало? Головні тези промови: державне домінування в системі міжнародного права не працює; міжнародне право – це право міжнародного громадянського суспільства, а не міждержавних та міжурядових структур; зобовʼязані ерго омнес …
Грегорі Шаффер у промові до юристів розказав про верховенство права як ідеал розвитку та ключовий принцип міжнародного права, завданням якого є обмеження свавілля застосування сили та влади як захист людей та спільнот. Він зазначив: «У всіх є певна відповідальність, мандат та повноваження, тому все лежить в практичній площині. Війна дає можливість переосмислити дійсність».
10 грудня, у день 75-ї річниці Загальної декларації прав людини, 150 юристів-міжнародників з України та США підписали спільне комюніке, де виклали напрацювання 10 робочих груп конференції. Найбільша агресивна війна в Європі після Другої світової війни змусила всіх обʼєднатися.
«Це війна про принципи 21 століття. Ми не можемо бути осторонь. Світ має говорити спільною мовою міжнародного права», – підсумував у завершальній промові Гарольд Хонджу Кох.