16.12.2019 р. відбулися парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні». Як це було? Що стоїть на порядку денному? Розв’язання яких проблем бізнес чекає від реформи? Про все це розповіли експерти у своїх коментарях для «Юридичної Газети».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі
Катерина Олійник, партнер Arzinger Law firm
«Для правників у сфері інтелектуальної власності це важливий індикатор того, що питання інтелектуальної власності наразі у фокусі уваги Уряду і Верховної ради.
З промовами виступило багато представників державних установ, бізнесу і громадськості, представники уряду та народні депутати. Традиційно представники правовласників багато говорити про необхідність модернізації законодавства, створення більш гнучких механізмів для оскарження конфліктних реєстрацій знаків для товарів і послуг та запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, посилення боротьби з підробками та піратством, забезпечення прозорої системи розподілення винагороди митцям. Водночас хочеться відзначити декілька тем та виступів, які я вважаю визначальними для вектора реформ.
Дмитро Романович, заступник Міністра МРЕТ, під час свого виступу підкреслив, що розвиток системи ІВ – це один з ключових пріоритетів роботи Мінекономіки (Ціль 7.8. Плану дій Уряду). На виконання цілей Уряду МРЕТ працює над інституційною реформою системи органів управління у сфері інтелектуальної власності, а також ведеться тісна співпраця з комітетом економічного розвитку ВРУ. Мета співпраці з Парламентом – низка законодавчих ініціатив у сфері патентного законодавства, авторського права та торговельних марок.
На завершення свого виступу Дмитро Романович відзначив важливий пріоритет роботи МРЕТ – відновлення довіри стейкхолдерів до регулятора та відновлення відкритого діалогу. Це важливий меседж для ринку. Беззаперечно, правнича спільнота очікуватиме конкретних дій від Уряду в цьому напрямку.
Також не можу не відзначити зміну риторики Національної академії наук України та її бізнесовий підхід до питання комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, її відтоку з України через інкорпорування українських стартапів в іноземних юрисдикціях. Абсолютно несподівано було чути з вуст віцепрезидента НАНУ Анатолія Загороднього про необхідність створення податкових та кредитних механізмів для стимулювання інноваційної діяльності, розвитку стартап-екосистеми, сталої системи фінансування стартапів, створення Фонду фондів та системи венчурних фондів.
Питання запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності підіймали різні доповідачі, але хочу зупинитися на кількох важливих тезах Ігоря Бенедисюка, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду. Він вкотре підкреслив важливість створення суду та пов’язує збільшення кількості судових спорів з питань ІВ із запуском суду, оскільки суд підвищуватиме довіру до системи. Також цікавим було те, що знову відродилася ідея включення до компетенції суду розгляд спорів з конкурентного законодавства. Це питання вже обговорюється у відповідних колах. Тож у разі затвердження такої концепції це матиме вплив як на процедуру відбору кандидатів до суду, так і викличе необхідність законодавчих змін.
Під час обговорення питання щодо патентної реформи та законопроєкту №2259, яким суттєво звужується перелік об’єктів патентування та знімається з-під охорони низка важливих для галузі фармацевтики R&D розробок, у межах парламентських слухань багато доповідачів підкреслили важливість дотримання Україною міжнародних зобов’язань щодо забезпечення рівня патентної охорони відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС та Угоди ТРІПС у процесі ініціювання законодавчих ініціатив.
Зокрема, Яна Герцер, керівник відділу з питань торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні, звернула увагу на глибоке занепокоєння ЄС щодо законопроєкту №2259, деякі норми якого не відповідають букві та духу закону ЄС. Тетяна Прокопчук, віцепрезидент АСС, також виступила з подібними тезами у своїй доповіді.
Звичайно, авторські права, роялті та система колективного управління авторськими правами звучала лейтмотивом у виступах багатьох спікерів. Створення прозорої системи виплати роялті прийшли під купол українських виконавців, що викликало пожвавлення серед учасників слухань».
Анна Жарова, керівник юридичного та комплаєнс-департаменту «Філіпс Україна»
«Як представники бізнесу ми вдячні за запрошення виступити на Парламентських слуханнях щодо реформування системи інтелектуальної власності, які відбулися 16.12.2019 р. Звісно, наша доповідь стосувалася найбільш гострого питання про те, який саме принцип вичерпання прав обере Україна – міжнародний чи національний?
Наразі відсутність чіткої вказівки про необхідність введення того чи іншого товару в цивільний обіг на території України в абз. 3, п. 6 ст. 16 Закону №3689-XII викликає неоднозначність трактування щодо закріплення в українському законодавстві міжнародного, а не національного принципу вичерпання прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг. Окрім того, навколо цього питання так багато маніпуляцій та напівправд, що хотілося б розставити крапки над «і» на прикладі буденної ситуації.
Ви як пацієнт звертаєтеся до медичного закладу, який придбав вживане медичне обладнання у неофіційного імпортера, проходите діагностику на такому обладнанні та отримуєте неякісний результат. Ви бачите на обладнанні бренд і звинувачуєте саме бренд (ТМ) у неякісному обладнанні та, як наслідок, неякісному дослідженні. Проте власник ТМ (бренду) не має інструментів, для того щоб забезпечити потрапляння на територію України якісного обладнання. При цьому неофіційний імпортер не повідомляє власника про імпорт такого обладнання в Україну, як правило, не проводить необхідний гарантійний сервіс, устаткування та налаштування такого обладнання вже в Україні виконується неавторизованими інженерами. Насправді, неофіційного імпортера влаштовує дохід тут і зараз, його не цікавить репутація власника ТМ, безпека та якість. Тому ми переконані, що саме закріплення національного принципу вичерпання прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг відповідає державним інтересам. Оскільки в сегменті електроніки та медичного обладнання саме національний принцип має забезпечувати передумови для потрапляння на ринок України якісного обладнання, яке у разі потреби підлягатиме сервісному, гарантійному та пост гарантійному обслуговуванню.
Ми чуємо пропозиції представників інших спільнот запровадити міжнародний принцип, проте для деяких індустрій (зокрема, електроніка, медичне обладнання, агро) це небезпечний крок, який може спричинити реальні ризики для життя та здоров’я кінцевого споживача. Розмови про бажання власників ТМ монополізувати імпорт в Україну – це відсутність глибокої експертизи в різних індустріях. Ми переконані, що запровадження національного принципу в наших індустріях сприятиме запровадженню більш ефективного контролю за ввезенням та реалізацією імпортованих товарів, а також зменшенню обсягів незаконного імпорту в Україну в сегменті електроніки та медичного обладнання. Це призведе не лише до ввезення та розповсюдження на ринку України виключно якісної та сертифікованої продукції, але й стимулюватиме додаткові надходження в державний бюджет шляхом зростання попиту на легальний імпорт, сплати всіх необхідних державних мит і податків представниками законослухняних компаній, що ведуть бізнес в Україні.
Окремо варто звернути увагу, що в Україні закріплений стратегічний курс на інтеграцію в Європейський Союз. В ЄС діє регіональний принцип вичерпання прав, який по суті є національним принципом для єдиного ринку Європейського Союзу. До того ж Європейський Союз неодноразово рекомендував Україні запровадити національний принцип вичерпання прав інтелектуальної власності, а запрошені представники ЄС на парламентських слуханнях однозначно й чітко на цьому наголошували. Адже міжнародний принцип вичерпання прав матиме негативний вплив на кількість інвестицій, рівень надходжень до бюджету від податків та митних платежів, локалізацію виробничих потужностей, рівень зайнятості населення, якість товарів та послуг. Європейському Союзу та нам всім потрібна економічно сильна Україна».
Тетяна Прокопчук, віцепрезидент Американської торговельної палати в Україні
«Шляхом належного захисту прав інтелектуальної власності Україна має захищати свої таланти, інновації, креатив та економіку.
Однією з важливих передумов економічного зростання України є належний захист прав інтелектуальної власності, що лежить в основі будь-якого інноваційного продукту: починаючи з насіння та закінчуючи комп’ютерною програмою, медичним препаратом, піснею чи фільмом.
Американська торговельна палата розробила 10 кроків для економічного зростання України. Одним із таких стратегічних кроків є захист інвестицій та прав власності, зокрема прав інтелектуальної власності. Наприклад, у Сполучених Штатах індустрії з високою часткою інтелектуальної власності підтримують щонайменше 45 млн робочих місць та становлять понад 38% ВВП. Саме тому для кожної країни важливо захищати свої таланти, інновації та економіку.
Експерти Комітету Палати з питань захисту прав інтелектуальної власності виокремили 5 найголовніших пріоритетів для бізнесу.
1. Якісне законодавство, що стосується патентної реформи
Це один з першочергових кроків для захисту інноваційних продуктів в Україні. У Верховній Раді був зареєстрований проєкт Закону №2259 щодо реформи патентного законодавства. Бізнес-спільнота підтримує цю ініціативу. Водночас є два важливих моменти, що потребують уваги та доопрацювання.
По-перше, у проєкті суттєво звужується перелік об’єктів патентування та знімається з-під охорони низка важливих для галузі фармацевтики R&D розробок. Такі законодавчі ініціативи не відповідають міжнародним зобов’язанням України щодо забезпечення рівня патентної охорони відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС, Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
По-друге, норма, що стосується положення «Болар», потребує доопрацювання з метою убезпечення патентовласників від потенційних порушень, забезпечення балансу патентної охорони та публічного інтересу. Доцільним виглядає встановлення чіткого строку (наприклад, один рік) до моменту закінчення дії патенту на лікарський засіб, протягом якого заява на реєстрацію взаємозамінного (генеричного) лікарського засобу може бути подана до Міністерства охорони здоров’я.
2. Використання ліцензійного програмного забезпечення органами державної влади
Розвиток сучасної економіки, курс на цифрову трансформацію, запуск єдиного порталу «Держава у смартфоні» вимагають використання ліцензійного програмного забезпечення усіма органами державної влади. Причини очевидні – захист та безпека даних, а також захист критичних об’єктів інфраструктури. Саме тому дуже важливо, щоб всі без винятку органи державної влади використовували ліцензійне програмне забезпечення.
3. Належна реалізація механізмів ефективного управління майновими правами відповідно до нових положень законодавства у сфері авторського права
Це дозволить захистити інтереси авторів, правовласників у контексті тарифної політики, забезпечити публічний діалог та прозору процедуру акредитації організацій колективного управління, визначити ставки роялті за використання об’єктів авторського права, зборів за «чисті носії».
4. Ефективна система захисту прав у сфері інтелектуальної власності
Кожен потенційний автор/винахідник або іноземний інвестор має бути впевнений, що держава забезпечуватиме дієву систему захисту його прав інтелектуальної власності. Для захисту прав критично важливо забезпечити належний рівень судового захисту та дієву систему правоохоронних органів, які мають відповідну експертизу та знання у сфері інтелектуальної власності. Таких цілей можна досягти шляхом спеціалізації та створення спеціалізованих департаментів з розслідування злочинів у сфері інтелектуальної власності, а також завершення процесу запуску Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
5. Завершення конкурсу на посади суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та запуск його роботи
Це стане передумовою для формування сталої та єдиної судової практики, а також для забезпечення справедливості.
Ми вдячні представникам Парламенту й Уряду за можливість донести думки бізнесу під час парламентських слухань «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні» та готові активно співпрацювати у зазначених напрямках».
Антоніна Пахаренко-Андерсон, генеральний директор «Пахаренко і партнери», президент Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством
«Чого потребує система охорони інтелектуальної власності в Україні?
Забезпечення конкурентоздатності економіки та досягнення успіху Україною на інноваційному шляху її розвитку неможливі без використання об’єктів інтелектуальної власності, а економіка держави потребує надійної системи правової охорони та захисту інтелектуальної власності.
На нашу думку, серед головних завдань варто відзначити такі:
- Структурні вдосконалення, спрямовані на зміну механізмів управління сферою інтелектуальної власності. Зокрема, створення єдиного юридично, адміністративно та фінансово незалежного органу інтелектуальної власності, який видаватиме від імені держави Україна охоронні документи на об’єкти інтелектуальної власності та представлятиме інтереси держави на міжнародній арені.
- Вдосконалення нормативної бази у сфері інтелектуальної власності. Насамперед, покращення механізмів набуття правової охорони інтелектуальної власності та вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності (створення ефективних механізмів запобігання і боротьби з контрафакцією та піратством).
- Заходи, спрямовані на підвищення рівня освіти та професійного рівня у сфері інтелектуальної власності.
- Заходи, спрямовані на підвищення обізнаності суспільства щодо ролі інтелектуальної власності, економічних та соціальних наслідків від споживання контрафактних товарів і піратства.
Щодо структурних вдосконалень, то необхідно нарешті завершити інституційну реформу та створити єдиний орган інтелектуальної власності з усіма владними повноваженнями, пов’язаними з охороною прав на об’єкти промислової власності й авторського права.
Що стосується вдосконалення законодавчих норм набуття правової охорони інтелектуальної власності, то під час реформування патентного законодавства необхідно не допустити виключення з патентної охорони нових форм, властивостей чи використання лікарських засобів, як це пропонується законопроєктами №2089 та №2259, незалежно від їх новизни, промислової придатності та винахідницького рівня, оскільки це порушуватиме міжнародні зобов’язання України щодо надання патентної охорони винаходам.
Щодо створення ефективних механізмів запобігання і боротьби з контрафакцією та піратством, то нагальними є такі законодавчі кроки:
- Внесення змін до санкції ст. 51-2 КУпАП (збільшення штрафу (наразі 170 грн – 3400 грн), а також застосування безальтернативного знищення фальсифікованої продукції та обладнання/сировини, що використовувалося для її виготовлення).
- Повернення до санкцій ст. 176, 177, 203-1, 229 ККУ позбавлення волі та знищення фальсифікованої продукції/знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення, а також внесення змін до ст. 96-1 ККУ щодо виключення спецконфіскації фальсифікованої продукції, матеріалів/сировини та обладнання, що використовувалися для її виготовлення (ст. 176, 177, 229 ККУ).
- Зменшення межі настання кримінальної відповідальності за ст. 176, 177, 229 ККУ, зокрема, шляхом запровадження нового механізму кваліфікації злочинів цієї категорії. Висока межа настання кримінальної відповідальності за цими статтями ускладнює можливість початку кримінального провадження за порушення прав інтелектуальної власності. Межа залежить від мінімального прожиткового мінімуму і щороку збільшується (у 2018 р. – 17620 грн, у 2019 р. – 19210 грн, у 2020 р. – 20270 грн).
Окрім того, для більш ефективної роботи правоохоронних органів необхідним є узагальнення слідчої та судової практики щодо злочинів/адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності. Вважаємо за доцільне згадати практику минулих років і відновити викладання основ права інтелектуальної власності у середніх та вищих навчальних закладах, адже це підґрунтя майбутнього економічного розквіту нашої країни.
Стосовно підвищення обізнаності суспільства щодо ролі інтелектуальної власності, варто зазначити, що потрібно об’єднати зусилля всіх небайдужих до майбутнього нашої України громадян для популяризації знань про об’єкти інтелектуальної власності (насамперед, серед учнівської та студентської молоді), виховання уважного і свідомого споживача, який надаватиме перевагу якісним та оригінальним товарам на противагу дешевому непотребу, який наразі заполонив український ринок».