19 квітня 2019, 10:00

«ПРАВО-2019»: технології, право, людина

У приміщенні Київського національного університету ім. В. Гетьмана (далі - КНЕУ) 18.04.2019 р. відбувся студентський круглий стіл «ПРАВО-2019», що був присвячений актуальним питанням правової реальності. До участі у роботі круглого столу були запрошені студенти КНЕУ та студенти ВНЗ міста Києва, аспіранти, викладачі (науковці), учні середніх шкіл, представники органів держвлади, комерційні компанії, представники ЗМІ та спонсори.

IMG_20190419_122345_550

На початку з вітальними словами виступили заступник голови Вченої ради КНЕУ, професор Федір Шульженко та декан факультету міжнародної економіки і менеджменту КНЕУ Юрій Солодковський. На заході також були присутні заступники директора Юридичного інституту КНЕУ Оксана Кузьменко і Людмила Кожура, професор кафедри теорії та історії права Володимир Мачуський і співвласник сервісу «УБЕРЕМ» Марина Власенко. Сам захід було поділено на 5 блоків, кожен з яких був присвячений різним темам.

Так, блок 1 стосувався правового регулювання технологій сучасності. Зокрема, з темою «Авторське право в глобальному середовищі та Інтернеті, принципи добросовісного використання» виступив Сергій Трухімович. Серед іншого, він зупинився на прикладі порушення авторського права, коли британська рок-група Radiohead розглядала можливість подати в суд на американську поп-співачку Лану Дель Рей за порушення авторських прав. Як зазначив пан Трухімович, співачку підозрювали в запозиченні пісні Radiohead «Creep» 1992 р. для композиції «Get Free». Ця ж пісня завершувала 5-й студійний альбом Лани Дель Рей «Lust for Life», що вийшов у 2017 р.

IMG_20190419_122348_868

Крім цього, з темою «Неліцензійоване поширення музики та кінофільмів: тенденції і виклики» виступила Олександра Лихоманова, а Віктор Гладченко та Дар’я Продан окреслили сфери діяльності та принципи GDPR у темі: «GDPR: персональні дані в безпеці». У свою чергу Ярослав Полтора у свої доповіді «Блокчейн: правовий та економічний виміри» розповів про дослідження блокчейн-технологій та надав оцінку подальшого розвитку блокчейну в Україні. Також з темою «Правові, економічні та соціальні проблеми впровадження розвитку штучного інтелекту» виступив Олексій Чайковський.

У блоці 2 «Право в Україні: нові реформи - нові можливості?» виступали 4 доповідачів. Так, Валерія Можна розповіла про земельну реформу в Україні та загрози, які вона може нести для нашої країни, зокрема:

  • скуповування землі іноземцями;
  • олігополізація агропромислового комплексу;
  • занижена вартість землі;
  • нові можливості для корупції;
  • хаос та маніпуляції на новоствореному ринку.

За її словами, щоб усунути проблеми, слід забезпечити підтримку малого та середнього бізнесу, екологічний контроль; впровадити нові технології; створити систему вигідного кредитування, а також боротися з рейдерством та демпінгом цін.

IMG_20190419_122356_352

Також з темою «Процедура отримання громадянства в Україні та її регулювання законом. Перспективи впровадження моделей західних країн в Україні» виступила Ольга Маринчак, яка, серед іншого, розповіла про іспити, що потрібно скласти для отримання громадянства у різних країнах. Наприклад, у Польщі для отримання громадянства необхідно скласти усний та письмовий іспит з мови; Німеччині - тест із 33 питань, що стосуються життя у ФРН; Латвії - екзамен з мови, історії, права та гімну; США - тест на знання мови та тест з історії країни і уряду; Франції - тест на знання мови та цінностей П’ятої республіки, Великобританії - письмовий та усний тест з мови, на знання тексту гімну, конституційних норм, а також національних традицій.

Крім цього, Катерина Голушко розкрила тему «Електронне громадянство», навівши у приклад Естонію, яка у 2014 р. стала першою у світі країною, що створила систему електронного громадянства, а ще в 1997 р. взяла курс на діджиталізацію. Зокрема, важливим елементом естонської системи електронного регулювання була обов’язковість використання цифрової ідентифікації. «Кожен громадянин Естонії отримав ID-картку з чіпом, яка надавала можливість підписувати будь-які документи за допомогою електронного підпису. Також на сайті держпослуг Естонії було забезпечено доступ до більше 3000 онлайн-послуг, зокрема, створення компаній, банківські послуги, оплата платежів та податків тощо», - розповіла пані Голушко. Також з темою «Легалізація проституції в Україні» виступила Олександра Новікова.

У блоці 3 «На сторожі прав людини» Неоніла Канюка розповіла про відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії у контексті ст. 161 КК України, Дар’я Братан - про захист прав чи знеславлення людини з нетрадиційною орієнтацією, Анастасія Шевченко виступила з темою «Права ЛГБТ в Україні: проблеми, тенденції, перспективи».

Крім цього, на круглому столі висвітлювалися питання трансформації права в умовах глобалізації, міжнародно-правового регулювання діяльності транснаціональних компаній, права молоді у підприємництві (можливостей, перспектив та як їх віднайти, розпочати і узаконити), як легалізація медичного канабісу вплине на фармакологічну галузь промисловості України тощо.

Наприкінці заходу усі доповідачі-учасники круглого столу отримали відповідні сертифікати.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати