16 липня 2015, 18:05

Податкові перевірки всупереч мораторію: як захиститися?

Юридична газета

З 1 січня 2015 року було внесено зміни до податкового законодавства, якими введено мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Здавалося б, такі нововведення мали б позитивно відобразитися на діяльності суб’єктів господарювання, утім, як це нерідко трапляється в українській юридичній практиці, прогалини законодавства й тут даються взнаки. Державна фіскальна служба навіть розповсюдила відповідний роз’яснювальний лист з цього приводу.

Проблемні аспекти цього питання розглядалися під час чергового засідання круглого столу, організованого Асоціацією адвокатів України.

За словами адвоката Артура Резніка, хоча мораторій на проведення податкових перевірок суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній рік і було введено з 1 січня 2015 р., з цього правила існують винятки. Так, дозволяється проводити перевірки за наявності відповідних постанов Кабінету міністрів України, або ж якщо суб’єкт господарювання самостійно подав заяву про проведення такої перевірки. Також є особливий виняток, який стосується проведення певних видів операцій. Зокрема, розглядається питання проведення перевірок підприємців, які здійснюють операції з підакцизними товарами на території України. Також дозволяється проведення перевірок стосовно наявності ліцензії та повноти нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ.

Здавалося б, в даному випадку все просто: чітко визначені параметри, за яких підприємство підпадає під можливість проведення перевірки, та визначені винятки з цього правила. Однак на практиці вже набагато складніше.

«Податківці, почитавши цей закон, вирішили, що все-таки в них є право проводити перевірки, оскільки Податковий кодекс України прямо передбачає таке право. Зокрема, користуючись найпопулярнішою ст. ПКУ 78. 1.1. Отримавши наказ про проведення податкової перевірки, суб’єкт господарювання знаходиться на роздоріжжі: з одного боку, є мораторій на проведення таких перевірок, з іншого боку – є наказ податкової», - аналізує випадки з практики Артур Резнік. При цьому адвокат пояснює, що якщо, отримавши наказ, суб’єкт господарювання допустить податкового інспектора до перевірки, він автоматично позбавляється права посилатися на незаконність такого наказу і втрачає право захистити свої інтереси в суді, оскарживши даний наказ про перевірку.

«Проблема в тому, що законодавство не містить поняття допуску або недопуску до перевірки. Що значить «допуск», що значить «недопуск», в який момент інспектор вважається допущеним до перевірки, кому необхідно подавати відповідні документи, писати заяву? Сьогодні в судовій практиці немає якогось єдиного бачення цієї проблематики. Натомість, існує взагалі банальна ситуація: податкові інспектори вважають, що якщо вони вручили наказ, і його отримав суб’єкт господарювання, - то це вже є допуск на перевірку. Це питання спірне. Як я, як представник суб’єкта господарювання, можу зрозуміти рішення податківців, якщо я не розумію взагалі, чому вони прийшли? Можливо, вони прийшли на основі ухвали суду, коли я зобов’язаний їх пустити; можливо, є дозвіл КМУ, в цьому випадку я також зобов’язаний їх допустити», - каже адвокат.

Експерти наполегливо радять вже на етапі отримання наказу дуже уважно звертати увагу, що саме в ньому написано і, головне, не боятися його отримувати. «Лише в цьому випадку ви зможете подати позов до суду, обґрунтувавши його наявністю цього самого наказу. Але, отримавши цей наказ, будьте готові, що буквально протягом наступної години вам треба подати заяву в податкову про недопуск до перевірки. Якщо ви це зробите через день через два – це вже буде розцінено як зволікання. В ідеалі, отримавши наказ, необхідно на наступний день подати позов, що буде однозначно свідчити про те, що ви не згодні з цим питанням. При цьому також необхідно повідомити про це податкову інспекцію», - наголошує пан Резнік.

Адвокат також радить одразу після візиту податківців з даним питанням фіксувати це належним чином і подавати скаргу на «Пульс» податкової. Це сервісна служба, яка передбачає можливість подачі скарг в телефонному режимі на дії податкових інспекторів, представника податкової служби, в тому числі податкової міліції.

Зателефонувавши за номером гарячої лінії, суб’єкти господарювання мають можливість подати скаргу, яка має бути розглянута протягом короткого строку. Якщо ж скарги стосуються керівників, заступників керівників податкових органів, вони розглядаються більш тривалий термін та передаються до вищих інстанцій.

«Інколи на це не звертають увагу, мовляв, це недієво. Насправді податковий сервіс діє, і є прецеденти, коли після подачі скарги на «Пульс» податковий інспектор більше не з’являвся, і перевірки не проводилися. Є позитивний досвід боротьби таким чином з подібними наказами. Дуже дієві також гарячі лінії в державних органах, куди можна поскаржитися на дії будь-яких представників податкових органів щодо проведення перевірок, щодо яких діє мораторій. В будь-якому випадку, таким чином ви фіксуєте свою незгоду з діями податкових органів. Це буде важливим доказом в вашій майбутній судовій справі. Якщо ж все-таки, незважаючи на позови та скарги суб’єкта господарювання щодо незаконної перевірки, така перевірка була проведена і винесене відповідне податкове рішення - суб’єкту господарювання нічого не залишається, як здійснювати оскарження такого податкового рішення», - резюмував Артур Резнік.

 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати