Парламентський комітет з питань податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу президентський законопроект про внесення правок до Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментарі
Герман Тасліцький, директор Delta International Services
«Ідея заміни застарілого та нездатного створити економічний ривок у країні податку на прибуток податком на виведений капітал настільки захопила суспільство, що майже всі кандидати на пост Президента України внесли до своїх економічних зобов'язань введення нового податку якомога швидше.
На жаль, законопроект №8557, який був готовий до прийняття ще влітку 2018 р. та передбачав введення податку на виведений капітал з 01.01.2019 р., попри обіцянки Президента, активно гальмувався міжнародними компаніями, їх громадськими представниками в Україні та Міністерством фінансів України. Основною підставою для відмови у започаткуванні цього податку зазначалося отримання «діри» в бюджеті в перші роки запровадження ПнВК. Однак замість того, щоб зменшити витрати бюджету, розібратися з доходами державних підприємств, знайти інші компенсатори зменшення дохідної частини бюджету (тобто зробити все можливе, щоб започаткувати ПнВК у 2019 р.), робота з подання законопроекту до Верховної Ради фактично зупинилася, незважаючи на колосальну підтримку більшості українських провідних бізнес-асоціацій.
На щастя, президентські вибори надали можливість нинішньому Президенту показати, що суспільство вже не готове прощати обман та пусті обіцянки, що запровадження ПнВК було одним з екзаменів для Президента від бізнес-спільноти щодо можливості продовжити свою каденцію. Він провалив екзамен, але намагається його перездати в шаленому темпі. Що з цього вийде? Про це і він, і ми дізнаємося 21 квітня.
Чому саме ПнВК такий бажаний для підприємців? Тому що він надає можливість відтермінувати сплату податку до того моменту, коли власники компанії вирішать вивести капітал або здійснити операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу. Іншими словами, до того моменту, коли будуть виводитися кошти з обігу компанії. Тобто поки компанія направляє отриманий прибуток на свій розвиток, такий прибуток не підлягає оподаткуванню.
На думку експертів, по-перше, звільненні від оподаткування кошти не потрібно буде ховати через незаконні схеми, адже вони не будуть обкладатися податком. По-друге, зважаючи на високі кредитні ставки в країні, невитрачені на податок на прибуток кошти стануть допомогою в закупівлі необхідного обладнання і товарів, модернізації тощо. По-третє, відмова від податку на прибуток значно спрощує ведення бухгалтерського та податкового обліку, зменшує ризик отримання ППР за результатами податкової перевірки. По-четверте, надає власникам компанії самостійно регулювати рівень видатків та їх напрямок.
Однак компанії, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, будуть під ще більшим контролем з боку податкової, оскільки «альтернативою» запровадженому механізму виведення капіталу з оподаткуванням будуть спроби його виведення через міжнародні договори купівлі-продажу, міжнародні кредити та запозичення, інші зовнішньоекономічні операції. У зв'язку з цим, ще більше уваги буде приділятися трансфертному ціноутворенню. Тому компаніям з метою оптимізації ризиків, які можуть виникнути щодо трансфертного ціноутворення та можливих донарахувань, доведеться переглянути свою модель ведення бізнесу, типові операції, структуру зовнішньоекономічних операцій».
Катерина Гамрецька, менеджер KPMG в Україні
«Проект Закону «Про податок на виведений капітал», направлений Президентом України до Верховної Ради України 04.07.2018 р., був розглянутий Комітетом з питань податкової та митної політики (далі — Комітет) та рекомендований за основу. Однак варто звернути увагу на те, що поки Комітет розглядав проект, сталися певні зміни в податковому законодавстві України, які не враховані в проекті — ратифікація Багатосторонньої угоди Верховною Радою України, яка безпосередньо стосується застосування ратифікованих Україною конвенцій про уникнення подвійного оподаткування податком на прибуток (далі — конвенції).
Зазначене питання є достатньо важливим, оскільки конвенції застосовуються в межах класичної концепції «податку на прибуток» (а саме оподаткування приросту операційного прибутку), тому застосування конвенцій у разі введення податку на виведений капітал наразі залишається невирішеним. У проекті міститься положення про те, що податок на виведений капітал для цілей міжнародного оподаткування прирівнюється до податку на прибуток, однак яким чином у такому випадку застосовувати понижені ставки податку, передбачені конвенціями, наразі складно сказати. Також складно спрогнозувати застосування конвенцій з Україною та іншими країнами у разі виникнення ситуацій подвійного оподаткування одного об'єкта оподаткування. Це питання в будь-якому випадку має бути врегульоване та обговорене з міжнародною спільнотою до прийняття Проекту Верховною Радою.
Окрім того, 24.10.2018 р. був оприлюднений розроблений Міністерством фінансів України та Національним банком України законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» в межах виконання Україною взятих на себе зобов'язань щодо протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Цей законопроект був розроблений на підставі чинного податкового законодавства України та вводить достатньо прогресивні механізми протидії та контролю за виведенням прибутку. Яким чином запровадження податку на виведений капітал регулюватиме взяті Україною зобов'язання? Наразі також складно відповісти на це питання.
Отже, сьогодні рішення Комітету здається непослідовним, враховуючи зміни, які сталися в податковому законодавстві України після розробки та оприлюднення Проекту Президентом України».