06 грудня 2019, 19:28

Нові горизонти і проблеми в кримінальному процесі

Чимало змін відбулося в Україні в 2019 р., зокрема в кримінальному провадженні. Що змінилося і як це вплинуло на роботу в кримінальному процесі, обговорювали сьогодні на Форумі з кримінального права, організованого Асоціацією адвокатів України.

78883354_1545417608930200_1946436615421296640_o

Про специфіку судового контролю та запобіжних заходів при розгляді корупційних справ розповіла Віра Михайленко, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду. Так, судовий нагляд здійснюється під час:

  • тимчасового доступу до речей і документів;
  • надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів;
  • арешту майна;
  • надання дозволу на обшук;
  • продовження запобіжних заходів (у т.ч. покладених обов’язків на підставі ст. 194 КПК України);
  • вжиття запобіжних заходів;
  • встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;
  • отримання дозволу на затримання з метою приводу.

Також вона звернула увагу на ті моменти, з якими звертається захист. Найчастіше це:

  • оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей до ЄРДР;
  • оскарження бездіяльності щодо розгляду клопотання в порядку ст. 220 КПК України;
  • скасування арешту майна;
  • повернення тимчасово вилучено майна тощо.

Щодо запобіжних засобів, то, хоча детективи НАБУ звертаються до ВАКС із метою вжиття такого запобіжного заходу як тимчасове тримання під вартою, за її словами, найчастіше вже-таки судді обирають домашній арешт, а потім вже заставу, тримання під вартою, особисте зобов’язання, особисту поруку.

Катерина Гупало, член правління ААУ, партнер, керівник практики кримінального права та захисту бізнесу АО «Arzinger», зосередилася на потенційних змінах у КПК України, які несе законопроект №1009. Вона зауважила, що те, що було озвучено до опублікування тексту законопроекту, і сам законопроект сильно відрізняються, але це і добре.

Що ж з’явилося:

  • можливість оскаржування запобіжного захисту у вигляді застави на досудовому розслідування;
  • встановлення гарантій невідкладного повернення майна;
  • запровадження інституту вступної промови прокурора та адвоката;
  • ДБР та НАБУ отримають повноваження щодо здійснення прослуховування електронних засобів;
  • скасування обмеження строків дії ухвал слідчих суддів, постановлених на виконання міжнародних запитів (раніше - один місяць);
  • допускається можливість отримання копій НСРД у випадку їх розсекречення.

Модератор Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY Law Firm, не розділив оптимізму щодо скасування обмеження строків дії ухвал слідчих суддів, постановлених на виконання міжнародних запитів, оскільки, за його словами, саме запити про міжнародну допомогу є підставою для того, щоб затягнути провадження.

Також про особливості закону України про незаконне збагачення, який нещодавно (28.11.2019 р.) набув чинності, розповів Денис Шкаровський, адвокат, радник VB Partners. Так, пан Шкаровський висунув тезу, що попередня редакція статті про незаконне збагачення умисно була прийнята в такому вигляді, щоб її можна було визнати неконституційною. Наразі є нова ст. 368-5 ККУ, але вона  стосуватиметься дій, що вчинені після 28.11.2019 р. Тобто немає покарання за незаконне збагачення, яке відбувалося до цього часу. Такі дії зі сторони законодавця можна визнавати як амністію капіталу, хоча, звичайно, покарання за недекларування своїх активів для держслужбовців ніхто не відміняв.

Верховному Суду часто дорікають на відсутність правової визначеності, тому деякі аспекти відходу від правових позицій у своїй доповіді розкрила Олександра Яновська, суддя Великої Палати Верховного Суду. Наприклад, за її словами, якщо колегія, яка розглядає справу, хоче відійти від правової позиції об’єднаної палати, вона має передати цю справу на розгляд самої об’єднаної палати зі своїми обґрунтуваннями. Теж саме стосується відступлення від позиції Великої Палати.

Перехід життя в онлайн також торкнувся кримінальної юстиції. Так, відколи інформаційні війни почали використовувати як політичний інструмент, питання інформаційної безпеки стало вкрай важливим і не оминуло й юристів. «Сьогодні повноцінний захист у кримінальному провадженні абсолютно неможливий без належної і повної взаємодії з засобами масової інформації для всіх сторін процесу, але з цим якраз і виникають проблеми», - наголосив Олексій Шевчук, партнер АО «Barristers». Можна помітити, як у ВС, ВАКС з’являються судді-спікери, в НАБУ - прес-служба тощо. Але чи достатньо цього?

Наталія Влащенко, генпродюсер телеканалу ZIK, наголосила, що нові комунікації потребують іншого відношення і взаємодії зі сторони адвокатів, правоохоронних органів тощо. Хоча між журналістами і правоохоронцями існує чимало образ, ця співпраця потрібна усім, адже лише журналісти можуть донести до відома суспільства те, що відбувається в правоохоронній системі. Проте вона зазначила, що журналістам досі складно комунікувати з правоохоронцями, тому що останні обмежуться прес-релізами, де розповідають тільки те, що хочуть розповісти, а відповідати на неприємні питання не хоче ніхто.

«Звичайно, простіше працювати з людьми, які зацікавлені в такій співпраці. А зацікавленими в такій співпраці є якраз не чиновники, не офіційні представники правоохоронних структур, а адвокати. З іншого боку в кримінальному праві відбувається політизація і ЗМІ використовують для формування якоїсь думки в суспільстві. Завдання журналіста - розібратися в ситуації, відокремити факти від політики і донести до суспільства лише те, що відбувається насправді. Проте якусь інформацію ми можемо отримати лише від адвокатів», - зазначила пані Влащенко.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати