Популярні матеріали

12 жовтня 2018, 12:44

КСУ визнав неконституційним надання Мінфіну права отримувати інформацію, що містить персональні дані

Прес-служба КСУ

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абз. 1 п. 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

Про це повідомляє прес-служба КСУ.

Читайте також: "Правова позиція ВС щодо особливостей визначення початку перебігу позовної давності та стягнення процентів за кредитним договором".

Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абз. 1 п. 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) щодо права Міністерства фінансів України (далі - Міністерство) отримувати інформацію, що містить персональні дані.

За змістом абз. 1 п. 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу, окремі положення якого визнані неконституційними, під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Міністерство має право на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, та на доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Для отримання та обробки таких персональних даних Міністерство не потребує отримання на це згоди фізичних осіб (абз. 2 п. 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу).

У КСУ дійшли висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя вважатиметься законним у разі наявності підстав в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме конституційному принципу верховенства права. Конституційний принцип верховенства права вимагає законодавчого закріплення механізму запобігання свавільному втручанню органів публічної влади при здійсненні ними дискреційних повноважень у права і свободи особи. Також КСУ вважає, що повноваження Міністерства на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, щоб оспорювані положення Кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Міністерством, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

При цьому КСУ зазначає, що Міністерство може бути наділене повноваженнями щодо отримання та обробки інформації, що містить персональні дані, лише для досягнення легітимної мети. Проте через відсутність будь-яких меж дискреції, встановленої законом, щодо подальших дій з інформацією, яка містить персональні дані, унеможливлюється навіть мінімальний захист суб’єкта персональних даних, не забезпечується передбачуваність застосування зазначених положень Кодексу.

Читайте також: "ВККС розгляне питання щодо відповідності осіб на посаду судді ВС та Вищого антикорупційного суду".

На думку Конституційного Суду, оспорюваними положеннями Кодексу не передбачено критеріїв визначення змісту та обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб’єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, строків, порядку та умов їх зберігання, що унеможливлює настання відповідальності держави за можливі зловживання.

Враховуючи те, що КСУ встановив невідповідність оспорюваних положень Кодексу такому критерію, як якість закону, відпала необхідність здійснювати перевірку, чи втручання у конституційне право особи на приватне життя шляхом отримання та обробки Міністерством її персональних даних без згоди цієї особи переслідувало якусь легітимну мету та чи були пропорційними обрані законодавцем засоби досягненню такої мети. Отже, наведене дає КСУ підстави стверджувати, що окремі положення абз. 1 п. 40 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу щодо права Міністерства отримувати інформацію, що містить персональні дані, суперечать ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 32 Конституції України.

Вказані положення втрачають чинність з дня ухвалення КСУ цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати