09 жовтня 2019, 18:59

Коротко про головне. ВДЗЗ #38 | Іван Городиський

У черговому випуску ВДЗЗ Діма Гадомський та Єгор Желтухін поговорили з директором Школи права УКУ Іваном Городиським стосовно того, чи потрібна юристу юридична освіта та чи повинні університети слідувати хайпу.

71801751_2419129641637780_4728355716941742080_n

Про юридичну освіту

- 01:00 Юридична освіта в Україні девальвує через ту масовість юристів, які щороку випускаються з юридичних факультетів різних університетів. Це призводить до девальвації самої професії і цінності звання адвоката чи кандидата юридичних наук та ін. 

- 01:20 Я часто кажу, що в нас кандидатський ступінь із права перетворився в свого роду почесне звання. Тобто він перестав у багатьох випадках означати реальні дослідницькі чи наукові заслуги. Це просто почесне звання, яке повинно бути. Те ж саме із юридичною освітою.

- 02:38 Юридичну освіту перетворили на конвеєр. Останні 20-30 років були усунуті будь-які бар’єри для отримання юридичної освіти. Колись мені казали, що перед вступом на юридичний факультет чоловікам потрібно було відслужити два роки в армії. Наразі ж з’явилося багато правових програм, юридичних факультетів, заочних, післядипломних форм у всіх можливих і неможливих вузах. Це призвело до перенасичення ринку. Не всі з них йдуть у професію, але сама ця конвеєрність знизила якість освіти.

- 04:40 Попит ринку - це одне, але попит споживача на здобуття юридичної освіти є значно більшим, ніж попит ринку. Коли до тебе люди приходять просто за дипломом (байдуже на рівень знань), ти починаєш створювати відповідні програми. Коли це бачать інші «топові» юридичні школи, вони також починають знижувати свій рівень і запускати паралельно післядипломну, заочну освіту. Викладачі витрачають величезну кількість часу на таких невмотивованих студентів. Адже їх мета - не знання, а отримання цього диплому.  

- 11:25 Я знаю багато історій мотивованих студентів, які дійсно хотіли вчитися, були до цього готові, старалися, але людину формує середовище. В чому сенс університетів? Самоосвіта може забезпечити достойний рівень знань, але університет впливає на тебе в контексті того середовища, в якому ти навчаєшся, в якому працюєш, з якими людьми перетинаєшся. І хочемо ми цього чи ні, але ключові рольові моделі формуються саме в університеті – між однокурсниками і між викладачами. І коли наймотивованіший студент не бачить віддачі від своїх викладачів чи однокурсників, він втрачає мотивацію і це впливає на його кар’єру.    

Про УКУ

- 07:46 У нас наразі є тільки магістерська програма. Бакалаврату ще немає. Чому важко конкурувати щодо магістратури? Державне замовлення. Всі студенти, які навчаються в нас, можуть спокійно навчатися на державному замовленні в інших університетах. Тобто вони можуть отримати безкоштовну освіту і ще доплату у вигляді стипендії “на руки”. 

- 08:11 Другий фактор – це те, що ми є львівською програмою. Це стає вагомим фактором для магістрів, адже, навчаючись в Києві, вони можуть одночасно проходити стажування чи працювати в топових юридичних фірмах. Львівський юридичний ринок, на жаль, не забезпечує того рівня можливостей працевлаштування, які надає київський ринок. Не кожен студент готовий почекати півтора роки, щоб отримати освіту в УКУ.  

Про реформу освіти

- 10:30 Є ті кроки, які я б однозначно робив, – скорочення державного замовлення аж до повного скасування на рівні магістратури. Вважаю, що на магістерському рівні, провчившись чотири роки на бакалавраті, людина вже або має змогу підзаробити і оплатити своє навчання, або розуміє, навіщо це і навіщо платити за навчання.   

Про західний диплом

- 12:48 Один мій знайомий HR у топовій юридичній фірмі сказав, що для нього наразі західний диплом (як для працедавця в юридичній сфері) означає лише якісне знання англійської мови. 

- 13:10 Я завжди виступаю за міжнародний досвід і дуже шкодую, що не скористався такою можливістю, навчаючись півроку чи рік закордоном. Але сказати, що закордонна освіта є необхідною передумовою успішної юридичної кар’єри в Україні, то вже ні. 10-15 років тому це так було, але зараз - ні. 

Про взаємозв’язок правничої спільноти і освітніх закладів

- 21:24 Для мене важливо, щоб був стійкий зв’язок університетського середовища і правничого ком’юніті в цілому. Щоб був таких зв’язок, де б відслідковувалися юридичні тренди й університет їх впроваджував.

- 23:25 Я щасливий, що вчасно зрозумів, де є ключовий союзник для розвитку правничих проектів в УКУ. Це професійне юридичне середовище. Ми вчасно навели ці мости і почали співпрацювати з різними юридичними фірмами з різних практик, різним бекграундом. 

- 24:17 Ми намагаємося включати юридичні фірми в активну роботу. Це теж виховання культури. Культури системної співпраці українських юридичних фірм і практикуючих юристів з університетами не було. Вона тільки формується, в тому числі на базі УКУ. Це довгий шлях, але я думаю, що нам це вдасться. 

Чого не вистачає УКУ

- 29:05 УКУ – це вищий навчальний заклад зі всіма його плюсами і мінусами і консерватизмом. Слава Богу, тут немає жодних натяків на корупцію. Я цьому несказанно радий, але в частині консервативності - до певної міри є. Не скажу, що це вада УКУ як вищої освіти в цілому, але в деяких речах буває складно. У мене свідомість вже трошки зміщена в бізнес, і швидкість прийняття рішень чи їхня різкість є важливою. УКУ не завжди може забезпечити це.

- 29:55 Університет не надто швидко ріс в останні роки, тому наразі не всі наші проекти можуть стартувати так швидко, як ми би хотіли. Зараз ціль університету - дати раду з тими програмами, які були створені в 2014-2018 рр., щоб вони працювали так само ефективно. Для цього потрібно провести SWOT-аналіз і проаналізувати їх. Це також гальмує і відкладає наш розвиток.

- 30:38 Третя слабка сторона - відтік кадрів. Хтось пішов у приватну сферу, хтось - в інші університети, хтось поїхав закордон, а хтось залишився в УКУ, але не на проектних посадах. Насправді проектний менеджмент - це найскладніше, що може бути. Я це вже знаю.

Про конкурентів УКУ

- 31:36 По дефолту нашими конкурентами залишається Могилянка. Також це університет ім. Франка, адже він у Львові, і ми працюємо на одному кадровому полі. І це Харків, тому що в нас ще не було жодного вступника з Харківської юридичної академії. 

Чим відрізняються студенти сьогодні?

- 38:05 Вони чутливі до тих речей, до яких не були чутливі ми. У них загострене відчуття справедливості. Те покоління, до якого належу я, виростало в 90-х, і при всьому їхньому романтизмі це були досить жорсткі часи. Тому наш больовий поріг був понижений і на більшість речей ми взагалі не реагували. Студенти УКУ хочуть продовжити свою освіту в якісному середовищі, де не буде больових моментів (pain points). Їх відчуття справедливості і готовності говорити про нього є найважливішою різницею, і воно свідчить про зрілість суспільства.   

Про юридичну спільноту

- 41:55 Правнича спільнота якось відірвана, і нас не розглядають у контексті суспільних змін чи того, що відбувається. Правнича спільнота реагує тоді, коли або зачіпають корпоративні інтереси (заарештували адвоката, скасовують адвокатську монополію тощо), або коли зачіпаються інтереси клієнтів (скасовуються групи єдиного податку, скасування мораторію про обшук і допити і т.д.). 

- 42:52 Чи виходимо ми за межі, коли стається якесь суспільне явище? Чи готові ми коментувати, брати участь у вирішенні цих проблем і висловлювати свою позицію? Так, під час Революції Гідності правнича спільнота була дуже активною, але революційний час довго не триває. Нам потрібно займати активну позицію завжди, якщо ми хочемо, щоб наш голос був гучним (слоган АПУ). Ми маємо говорити.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати