У Комітеті ВРУ розглянуть законопроект №8533 від 27.06.2018 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання проб леми заборгованості держави за рішеннями судів».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мета законопроекту — вдосконалення механізму забезпечення права особи на виконання рішення суду, боржником за яким є держава, а також підвищення ефективності системи погашення боргів держави за рішеннями національних судів. Як зазначається, прийняття та реалізація цих заходів дозволить поліпшити рівень забезпечення стандартів верховенства права в Україні.
Олексій Соломко,
адвокат, радник ADER HABER
Переважна більшість норм законопроекту опосередковано торкається проб леми невиконання рішень, винесених проти держави. Наприклад, основні зміни до Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стосуються питань перекладу та публікації рішень Європейського суду (терміни цих формальних процедур подовжуються з 10 до 20 днів).
Також цікавим є доповнення зазначеного закону нормою про зобов'язання Кабінету Міністрів України утворити міжвідомчу робочу групу, яка має підготувати план заходів для виконання пілотних рішень ЄСПЛ, винесених проти України. Незрозуміло, що заважало Кабміну утворити таку робочу групу одразу після прийняття рішення щодо Бурмича ще в минулому році.
Багато запитань викликають запропоновані зміни до Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Якщо не брати до уваги норми, якими слово «звертається» замінюється на «подає заяву», то збільшення термінів виконання рішень судів казначейством з 3-х до 15-ти місяців вже не може не турбувати.
Якщо нинішня норма закону передбачає сплату стягувачу компенсації в розмірі 3% річних за прострочку виплати коштів, то запропонована редакція хоча і збільшує цей розмір до 10%, але обмежує однією мінімальною зарплатою. Інакше як підготовкою до очікуваного порушення строків виплати цю пропозицію не можна назвати.
Найцікавіше — це утворення Наглядової комісії для розгляду питань під час виконання рішень судів щодо держави. Якщо йдеться про аналогію з антирейдерською комісією, то можливі повноваження цієї комісії вже насторожують.
Також законопроект встановив 6-місячний строк подачі заяв про виконання рішень, винесених проти держави. Якщо в нинішній редакції закону передбачається, що пропуск цього строку не є підставою для відмови у виконанні такого судового рішення, то законопроектом ця гарантія скасовується.
Єдина спроба реального впливу на проб лему виконання рішень — це конвертація невиконуваних рішень немайнового характеру в грошову форму. Хоча основним способом конвертації визначатиметься зміна способу та порядку виконання рішення суду, однак без внесення відповідних змін до процесуальних кодексів ця норма залишиться нереалізованою. До того ж залишається невирішеним питання щодо виконання рішень про зобов'язання здійснювати постійні платежі (наприклад, проводити виплату перерахованої пенсії).
Також законопроектом пропонується дещо обмежити дію мораторію на реалізацію майна держпідприємств та ПЕК — лише у випадках стягнення регресних вимог держави, якщо держава погасила борг таких підприємств.
Фактично законопроект не вирішує проб лему з невиконанням рішень проти держави, а деякими нормами, навпаки, навіть погіршує. Однак за рік з моменту прийняття рішення у справі Бурмича це була єдина законодавча пропозиція щодо розв'язання окресленого питання.