Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі не лише особисто, але і (або) через представника. При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій же справі і представника. Ним може бути фізособа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто досягла повноліття та не визнана судом недієздатною, роз'яснює Окружний адміністративний суд Києва в рамках проекту «Обізнаний – значить озброєний».
Представник має право брати участь в процесі на основі договору або закону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законними представниками є батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом для захисту у суді прав, свобод та інтересів недієздатних фізичних осіб, малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність та неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщозаконний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.Повноваження законних представників, відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України підтверджуються документами про займану посаду, факт родинних, опікунських, чи інших відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи. Законне представництво державних органів, підприємств, установ та організацій в суді здійснює його керівник, чи уповноважена законом, положенням або статутом особа на основі довіреності, яка видається за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи.Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах. Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Прокуратура
Окремо, в аспекті поставленого питання, звертається увага на органи прокуратури, які, відповідно до ст. 121 Конституції України виконують функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Закон «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокуроромінтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Форми цього представництва визначені цією ж статтею Закону, зокрема, мова йде про:
- звернення до суду з позовами (заявами, поданнями);
- вступ у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;- ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
- участь у розгляді справ, тощо.Однак прокурор здійснює таке представництво не у всіх випадках.
Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.Крім того, наведене положення Закону «Про прокуратуру» передбачає, що прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду,повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Представники за договором
Повноваження представників за договором повинні бути підтверджені довіреністю, яка посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано таке право. Оригінали або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються до справи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги.Представник має право вчиняти дії від імені особи, яку він представляє. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.
Всі права та обов’язки представника чітко обумовлюються у виданій йому довіреності. Діяти всупереч її положень представник не може, тобто, відмовитись від позову, наприклад,чи змінити його, якщо це не передбачено довіреністю, представнику не вдасться.Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Разом з тим, представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд.
При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються статтями 248 - 250 Цивільного кодексу України.
Окрім того, слід відзначити, що є особи, які не можуть здійснювати представництво у суді ні на основі закону, ні на підставі договору. Мова йде про секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача та свідка, тобто тих осіб, які беруть участь у справі. Судді, прокурори та слідчі не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.