За 30 років існування судової влади в Україні було введено чимало змін. Беззаперечно, не всі судові реформи принесли очікувані результати, деякі, навпаки, відкрили нові проблеми, проте можливість сьогодні систематизувати, діджиталізувати та вдосконалити судову гілку влади відповідно до європейських стандартів свідчить про усвідомлення правовою спільнотою правильності шляху розвитку правосуддя в Україні. Про це говорили під час IV Судового форуму, що був організований 14 травня 2021 року Асоціацією адвокатів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З вітальним словом звернулася Зоя Ярош, президентка ААУ, керуюча партнерка АО «Marshaller Group». Вона відмітила, що головним завданням правників сьогодні є створення незалежного, об’єктивного простору справедливого судочинства. Саме з метою побудови професійної дискусії на цю тематику був організований такий Форум.
Судова влада в Україні: які незабаром очікувати зміни?
Перша сесія заходу, модератором якої виступив Олег Маліневський, віцепрезидент ААУ, Голова комітету ААУ з судової практики, партнер EQUITY, була присвячена здобуткам, проблемам та перспективам судової влади в України за 30 років незалежності держави.
Про основні напрямки розвитку системи органів правосуддя в Україні відповідно до Стратегії, проєкт якої було презентовано на початку березня цього року і направлено до Офісу Президента України для підписання, розповідав Сергій Іонушас, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, Голова Комісії з питань правової реформи: «Представлена на 5 років стратегія розвитку системи правосуддя стосується відновлення роботи ВККС, завершення перевірки кандидатів на посади суддів, покращення роботи ВС, удосконалення роботи ВРП, покращення механізмів доступу громадян до правосуддя, створення ІР-суду, проведення аудиту місцевих судів, можливості створення спеціалізованого суду з розгляду адмінсправ за участю центральних органів виконавчої влади, а також розвитку електронного судочинства для усього ланцюга відправлення правосуддя». Крім цього, за словами пана Сергія, Стратегія розвитку правосуддя стосуватиметься і конституційного судочинства, вдосконалення роботи прокуратури та адвокатури.
Андрій Костін, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, розкривав зміст ключових законопроектів, що знаходяться на розгляді у ВРУ. Проєкт Закону № 3711-д стосується відновлення ВККС. За цим законопроектом встановлюється більша автономія конкурсної комісії, яка складатиметься з 6 осіб (3 суддів та 3 міжнародних експертів). «Комісія буде мати повну автономію щодо встановлення правил та методології конкурсного відбору кандидатів у члени ВККС. Підтримана комітетом та міжнародними партнерами позиція передбачає, що конкурсна комісія буде пропонувати по 2 кандидатури на одне вакантне місце. Модель прийняття рішення полягає у необхідності отримання кандидатом 4 позитивних голосів: 2 голоси від суддів, 2 голоси від міжнародних експертів. До того, ж усі конкурсні процедури, які були розпочаті попереднім складом ВККСУ будуть продовжені», – зазначив спікер. Законопроект № 5068 порушує питання реформування ВРП, що передбачає створення етичної ради – своєрідного фільтра перевірки на доброчесність.
Питання формування єдності судової практики та ролі у цьому Верховного Суду розкривав Всеволод Князєв, секретар Великої Палати Верховного Суду. Він зазначив, що наразі ВС тестується розроблена система ШІ, яка самостійно узагальнює та систематизує з Єдиного реєстру судові рішення по заданій суддями тематиці. І хоча система перебуває ще у розробці і наповнюється правовими позиціями, є сподівання, що програма зможе розвантажити роботу суддів і стати підґрунтям для побудови єдиної судової практики. Наразі досвід, світогляд, навчання кожного судді, навантаження , територіальна структура ВС відображається у різниці їхніх правових позицій і, відповідно, відсутністю передумов для формування єдиної практики.
Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, окреслив значення ЄСПЛ у механізмі захисту прав особи у процесі реформування: «З 2000-х років вплив ЄСПЛ набуває значення для окремих правових інститутів і все більше рішення ЄСПЛ стають вагомими в Україні, як безпосереднього учасника процесів. Проблематика рішень ЄСПЛ дуже широка й охоплює усі аспекти життя. Будь-які зміни та реформи мають прийматися з огляду на думку ЄСПЛ і положень Європейської конвенції , це стосується в першу чергу судової системи. Наявність інструментів ЄСПЛ підштовхує до правильного напрямку руху і стримує найбільш агресивні пропозиції у сфері реформування судового законодавства».
«До даних щодо рівня недовіри до судової влади треба ставитися критично, адже до апеляційних та касаційних інстанцій доходить до 5% справ, тобто учасники судового процесу все ж довіряють суддям, які є незалежними та справедливими», – наголосила Лариса Швецова, секретарка Третьої дисциплінарної Палати ВРП, суддя Харківського апеляційного суду. Вона відмітила, що на неупередженість та автономність судової гілки влади впливають найперше кадри та фінансування, яких сьогодні не вистачає. «Крім цього, у контексті цього питання важливо звернути увагу на статистику втручання у діяльність суддів представниками громадськості, посадовцями тощо. Адже з 2017 по 2020 рік ВРП отримала та зареєструвала 1 500 звернень суддів з цього питання», – підкреслила пані Лариса.
Про стратегію розвитку суддівської освіти на 2021-2025 роки розповів Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, д.ю.н., заслужений юрист України. Серед новел, що чекають на суддів він виділив інституційний розвиток НШС України, введення неправових аспектів суддівської освіти, а саме – навчання тайм-менеджменту, основ психології, а також – нові форми навчання, наприклад, організація зустрічей суддів, які розглядали спори у суспільно чутливих категоріях справ, з потерпілими. Такі зустрічі проводитимуться з метою усвідомлення суддями своєї ролі та ефекту суддівського рішення на ситуацію у житті потерпілого.
Роль адвокатури у формуванні єдиних стандартів правосуддя висвітлював Микола Ковальчук, старший партнер L.I.Group, арбітражний керуючий, доктор філософії у галузі права. Він переконаний, що адвокатура де-факто вже інтегрована у систему правосуддя, а професійну правову допомогу має надавати саме адвокат, що фахово та професійно підготовлений, адже якість і швидкість вирішення справи багато у чому залежить від адвоката. «Завдяки адвокатам ми зараз маємо можливість отримувати та вдосконалювати єдину правову практику. Саме адвокати звертають увагу на прогалини у законодавстві, що спонукає ВП ВС приймати рішення з відповідних питань», – зазначив пан Микола.
Актуальні проблемні питання здійснення судочинства
Інститутам виняткової спірності була присвячена друга сесія Форуму, модератором якої виступив Григорій Павленко, адвокат Pavlenko Legal Group, член Правління ААУ.
Про проблеми розмежування юрисдикцій розпровідала Анастасія Доброчинська, адвокатка, старша партнерка ЮК PRAVO GARANT. Вона відмітила, що у 2019 році 89% касаційних скарг стосувалися порушення правил юрисдикції, проте у 2020 році таких скарг було отримано лише 30%. За її словами, хоча і присутня позитивна тенденція, але питання все одно залишається не вирішеним, адже досить часто самі судді змінюють свої позиції. Пані Анастасія назвала головними критеріями розмежування юрисдикції пряму вказівку в законі та характер правовідносин. Також вона навела приклади справ і юрисдикцій, до яких вони тепер належать. Наприклад, трудові спори у публічній службі тепер розглядаються у цивільній, а не в адміністративній юрисдикції. «Правильність вибору юрисдикції залежить від предмета справи, а порушення правил юрисдикції може привести до порушення права на справедливий суд і, як результат, стати причиною розгляду справи у ЄСПЛ», – зазначила адвокатка.
Питання задоволення забезпечувального позову як формування процесуальної касти недоторканих розкривав В’ячеслав Краглевич, партнер EQUITY. Він представив на прикладі аналізу редакцій КАС України як з 2005 року відбувалося обмеження судової гілки влади у повноваженнях щодо задоволення забезпечувального позову: «У 2005 році таке табу стосувалося тільки рішень НБУ щодо ліквідації банку. Проте згодом судді втратили можливість впливати на рішення, що базувалися в актах ВРУ, ПУ, рішеннях НБУ не тільки щодо ліквідації банку, а й спорів щодо виборів. Пізніше це стосувалося і рішень ВРП, ВККСУ, КДКП, ФГВФО та ЦОЦА. А в 2019 році поширилося і на рішення НКРЕКП щодо тарифів та рішення комісій з добору членів НКРЕКР». Пан В’ячеслав переконаний, що суддівська вертикаль повинна все ж таки мати можливість контролювати такі рішення влади для забезпечення та захисту прав сторін справи.
Ірина Кобець, радник, адвокатка, керівник судової практики LCF, свій виступ присвятила розкриттю права не учасників справи на перегляд судових рішень, якими суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки. Вона відмітила, що процесуальні можливості ініціювання повторного перегляду доступні, якщо постанова за першим апеляційним переглядом була прийнята після 15.12.2017 року, а також незалежно від того, чи була постанова переглянута Верховним Судом, чи ні. «Що стосується меж повторного апеляційного перегляду, то суд розглядає скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Якщо такі доводи були розглянуті під час апеляційного оскарження, то суд відмовляє у відкритті провадження», – зазначила пані Ірина. Проблемними питаннями вона виділила оскарження забезпечення позову у «штучних» судових спорах, ініційованих пов’язаними особами, можливість ретроспективного застосування судової практики, у тому числі щодо визначення судової юрисдикції, а також можливість визнання нечинними судових рішень шляхом відмови від позову після негативного судового рішення.
Питання належності та допустимості електронних доказів з технічної точки зору у процесі доказування розкривав Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «Amber», член Правління ААУ, к.е.н. Він запевнив, що сьогодні здійснити фальсифікацію таких доказів дуже легко, адже будь-який файл – це просто алгоритм значень, що вводиться за допомогою певних технічних програм. Відрізнити зміни у файлі, які були внесені програмами так званого високого рівня в принципі можливо, що і намагаються зробити експерти, проте зміни, які були внесені програмами низького рівня виявити дуже складно, практично неможливо. Саме тому спікер переконаний, що для застосування юристами має бути вироблений загальний підхід щодо збереження та використання електронних доказів, а особливо щодо їхньої перевірки та достовірності висновків експертів.
Керуючий партнер ЮФ «Горецький і партнери», к.ю.н, медіатор Олег Горецький, розповідаючи про касаційні фільтри, звернув увагу, що за 2020 рік до Верховного Суду надійшло 74 тис. касаційних скарг, при цьому статистика відмов у відкритті касаційного провадження була такою: 20 тис. справ отримали відмову у адміністративному судочинстві, майже 3 тис. – у господарському судочинстві та 8 500 – у цивільному судочинстві. Серед позитивних тенденцій введення касаційних фільтрів спікер назвав: «Фільтри дисциплінують скаржників: тепер формальна касаційна скарга не буде прийнята ВС до розгляду. Також у касаційній скарзі мають бути наведені не лише підстави для касаційного оскарження, а і належне обґрунтування, що відображає принцип диспозитивності судочинства. Зазначені нововведення цілком відповідають практиці ЄСПЛ та загальним тенденціям процесуальної політики провідних європейських демократій».
Під час сесії коментували висвітлені питання представники суддівського ложе, а саме: Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду Верховного Суду, Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук, доцент, Віце-Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів та Вікторія Джарти, суддя Господарського суду міста Києва.
Судовий резонанс – супровід гучних та складних справ
Модератором 3 сесії форуму виступив радник L.I. Group Юрій Моісеєв.
Сесію розпочалала Адвокат Pavlenko Legal Group Ірина Столярчук. За її словами, спори, що виникають між акціонерами неплатоспроможних банків та ФГВФО і НБУ мають не тільки яскраво виражений юридичний аспект, а й певну політичну проблематику. Тому в таких спорах завжди стоїть питання, що переможе: право чи політика?
«Сьогодні багато юристів намагаються використати у своїх кейсах по неплатоспроможних банках судовий прецендт справи «Радикал Банку» та обійти застосування так званого «Антиколомойського» закону. Також багато хто вдається до так званого «юридичного хуліганства», тобто використовує юридичні прогалини, щоб викрутити ситуацію на свою користь», – зазначила спікер.
Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко розповіла про парламентський погляд на проблематику, що виникає у сфері правосуддя стосовно інвестицій. На її думку, значна частина проблем у сфері правосуддя викликана кадровим голодом.
«Подекуди внаслідок того, що судовий розгляд справ може тривати більше 5–7 років, навіть справедливі судові рішення неможливо виконати. Це нівелює можливість захисту інвесторами своїх активів», – зазначила народна депутатка України.
Керівник практики аграрного та земельного права EVERLEGAL, адвокат Світлана Тетеря підняла тему судових спорів щодо врожаю аграрної продукції.
«Найчастіше спори виникають, коли особа, що засіяла земельну ділянку, мала право користування нею, але з певних причин втратила таке право до моменту збирання урожаю. Суди в такій ситуації стають на захист добросовісних користувачів і задовольняють позови щодо права власності на врожай, навіть якщо за договором оренди чи спільного користування це не було прямо передбачено», – заявила спікер.
Керуючий партнер ЮК «Титан», к.ю.н., член Громадської ради при ДПС України Сергій Педак поділився досвідом захисту активів, банків, розміщених на окупованих територіях. За його словами, один із кейсів розпочався після того, як НБУ після анексії Криму у 2014 році відізвав банківську ліцензію банку, головний офіс якого знаходився у Криму.
«Частина боржників банку фактично відмовились повертати кредити, позаяк це стало неможливим. Для вирішення цієї проблеми ми створили юридичну особу в України, на яку перевели кредитний портфель нашого клієнта. Внаслідок роботи нашої команди клієнт отримав повернення проблемної заборгованості. Повернення нашим клієнтом боргів по депозитах уберегло нас від політизації кейсу», – наголосив Сергій Педак.
За словами заступника Голови Асоціації приватних виконавців України, заступника Голови правління об’єднання «ФАКТ», Анатолія Телявського, приватні виконавці є набагато ефективнішим інститутом з повернення проблемної заборгованості в Україні. У середньому приватний виконавець виконує судових рішень на 3,5 млн грн, тоді як державний – не більш як на 350 тис. грн.
Заступник Голови АРМА Володимир Павленко розкрив особливості спорів з АРМА. Коментуючи кейс з Ашаном, спікер поставив питання про те, чи може АРМА продавати активи, які є ключовими доказами у кримінальних провадженнях. У відповідь на своє ж питання він навів приклад досвіду європейських країн, де подібні інституції завжди реалізують майно, що їм передається у рамках кримінальних проваджень.
«На відміну від європейських колег, АРМА в України не стільки реалізує майно, арештоване у кримінальних провадженнях, скільки здійснює управління ним. Ми абсолютно погоджуємось з підходом, коли найкращим варіантом збереження вартості певного майна є його негайна реалізація, адже тривале зберігання є надзвичайно дорогим процесом», – наголосив Володимир Павленко.
Керуючий партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», адвокат, к.ю.н. Олександр Лещенко у своєму виступі розкрив тему захисту трудових прав топ чиновників та бізнесменів: «Набільша проблематика таких справ пов’язана із розмежуванням цивільної та адміністративної юрисдикції при поновленні на роботу державних службовців категорії «А».
Судове представництво в добу COVID та АІ: нові виклики та можливості
На четвертій сесії форуму говорили про переваги електронного суду, захист репутації в інтернеті, проблеми встановлення адвокатських гонорарів та особливості роботи судів під час пандемії. Модератором сесії виступила радник AVELLUM Людмила Волкова.
Ганна Лебедєва, суддя-спікер Миколаївського окружного адміністративного суду, член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України повідомила, що українські суди почали активно використовувати переваги електронного суду та констатувала, що це є дієвим інструментом для взаємодії між учасниками процесу. Пані Ганна висловила сподівання, що підсистема електронний суд якнайшвидше запрацює у повну силу та закликала юридичну спільноту активно використовувати електронний суд для якнайшвидшої популяризації цієї системи.
Адвокат, керуючий партнер GENTLS Олег Громовий розповів про захист репутації в інтернеті та особливості юридичної роботи з негативним контентом в YouTube та Google.
Він зазначив, що основними засобами юридичного захисту репутації в інтернеті є:
- претензійні листи адміністраторам сайтів;
- скарги до профільних журналістських організацій;
- скарги в YouTube, Google, Facebook;
- судові позови;
- скарги до АМКУ в зв’язку із недобросовісною конкуренцією.
Спікер зауважив, що висновки профільних журналістських організацій можна використовувати як доказ у судових справах, та закликав ніколи не платити гроші за зняття з сайту ЗМІ негативного контенту. Олег Громовий повідомив, що дієвим способом захисту репутації в інтернеті є подання скарг до YouTube та Google, які можна використовувати для видалення негативного контенту, наприклад, дискредитуючих роликів, у яких використані фотографії або інші об’єкти авторського права без згоди правовласника. Спікер також наголосив на важливості адаптації документів до особливостей платформи: «Якщо ви просто напишете претензію в YouTube про те, що інформація не відповідає дійсності, портал запросить відповідне рішення суду. Комунікація має відбуватися англійською мовою, документи та судові рішення, які ви надаєте, мають бути теж перекладені на англійську». Пан Олег розповів про відмінності подання скарг до YouTube та Google та наголосив на важливості захисту своєї репутації в інтернеті: «Ми живемо в інформаційному суспільстві, і все, що про нас дізнаються люди, вони дізнаються в інтернеті. Користуйтесь засобами захисту та захищайте свою репутацію, яка дісталась вам не просто так».
Продовжила обговорення керуюча партнерка ЮК Elite Consult Group, арбітражна керуюча, адвокатка Діана Козловська, яка доповідала на тему «Госпрозрахунок: нова гонорарна політика та “litigation funding”» та окреслила особливості інвестування у судові спори. Адвокатка проаналізувала судову практику з огляду на зміни 2017 року до процесуального законодавства, які полегшили відшкодування витрат на надання правової допомоги. Серед іншого, судова практика свідчить про те, що адвокат може в довільній формі видати документ про сплату гонорару в готівковій формі, а розмір гонорару та порядок його обчислення мають бути визначені договором. Також спікерка наголосила на важливості доказу обсягу виконаних робіт та їх вартості: «Чим прискіпливіше ви підійдете до викладення тих робіт, які ви робили для клієнта, тим більше шансів, що у разі невиплати клієнтом вашого гонорару ви зможете отримати його після звернення до суду». Окрім цього було наголошено на тому, що у адвоката немає необхідності обґрунтування ринкової вартості адвокатських послуг, суд не здійснює самостійне визначення витрат на правничу допомогу, а відсутність доказів оплати не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Пані Діана також розповіла про Litigation funding – механізм, коли Позивач або Відповідач отримують фінансування на покриття судових витрат від інвестора, що не бере прямої участі у процесі та не має зацікавленості у результаті судової справи. Інвестор отримує відсоток від виграної справи або втрачає вкладені кошти.
Альона Васильєва, керівниця відділу продуктового маркетингу ЛІГА:ЗАКОН, експертка з legaltech рішень, розповіла про онлайнові сервіси-помічники судового юриста. Спікерка навела статистичні аналітичні дані судової практики, проаналізувала найважливіші складові діяльності адвоката: судова практика, законодавство та моніторинг клієнта чи контрагента. Доповідачка розповіла, яка інформація про клієнта є найбільш затребуваною: у ТОПі – дані з ЄДР та інформація про судові рішення та виконавчі провадження. Пані Альона презентувала продукт LIGA360, який надає необхідні інструменти для роботи адвоката та включає повний комплекс можливостей для вирішення професійних задач, у тому числі – пошук необхідної інформації з понад 14 000 професійних джерел.
Дискусія продовжилася обговоренням дисциплінарного аспекту, про який розповідала адвокат, партнер ЮК AS Legal, дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України Діана Яковлева. Спікерка наголосила, що дисципліна ототожнюється із поведінкою учасника у процесі та не має власного визначення у законодавчих актах, проте кодифікування цього поняття у різноманітних дисциплінарних статутах не має результативності: «Значення має той сенс, який вкладається у саме поняття дисципліни».
Завершальною темою для обговорення стало зловживання процесуальними правами та дискрецією у добу COVID, про що слухачам розповідав радник EQUITY Олексій Степаненко. За словами правника, найпоширенішими прикладами зловживання правом у добу пандемії є неявка на судове засідання, подача клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції незадовго до засідання та ненадання доказів з підстав впровадження карантину. До прикладів зловживання дискрецією спікер відносить обмеження принципу гласності судового процесу з підстав впровадження карантину, встановлення судами «власних» правил роботи та кваліфікація дій учасників процесу як «зловживання правом». Пан Олексій наголосив, що проблемою є відсутність законодавчого визначення поняття «масові заходи», що дає можливість застосовувати вказане обмеження і до судових засідань, та зазначив, що деякі суди враховують факт наявності карантинних зон, а деякі – проводять засідання і в «червоній» зоні. Також правник розповів про неоднакове застосування судами норм щодо проведення відеоконференції: «Зокрема, навіть в рамках одного суду клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції у червоній зоні розглядаються по-різному», та навів приклади подібних рішень ВАКС. Також пан Олексій зазначив, що деякі суди обмежують участь ЗМІ та вільних слухачів незалежно від карантинної зони, деякі суди таких обмежень не здійснюють, а відсутність чіткого регулювання роботи судів в умовах карантину призводить до застосування різних підходів не лише різними суддями, але й одним і тим самим суддею. Підсумовуючи, правник зосередив увагу на тому, що суд повинен бути лояльнішим до сторін та насамперед виходити з питання захисту здоров’я учасників процесу, а не швидкості розгляду справи.