04 листопада 2019, 14:08

Адвокатура: нове дихання?

Аргумент. Позиція. Ідея

На сайті ВРУ зареєстрований новий законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №2303. Ініціаторами виступили народні депутати Сергій Вельможний та Олександр Сухов.

Коментар

cover foto Дмитро Остапенко, адвокат, радник АО «Кролевецький та Партнери»

«Законопроєкт №2303 навряд чи можна назвати революційним для української адвокатури. Його мета – «підлатати» нинішній профільний закон, окремі положення якого давно потрібно було привести у відповідність до чинного законодавства нашої держави.

Зокрема, заміна поняття «правова допомога» на «професійна правнича допомога» нарешті узгодить текст адвокатського закону з нормами Конституції та процесуальних кодексів, що були оновлені два роки тому. Вживання поняття «перший освітній рівень (бакалавр)» у контексті кваліфікаційних вимог до помічників адвокатів усуває невідповідність чинної редакції ст. 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» положенням ст. 5 Закону України «Про вищу освіту».

Однак по-справжньому корисними для адвокатів стануть законодавчі зміни, які дозволятимуть індивідуально практикуючим колегам самостійно обирати систему обліку, звітності, оподаткування результатів професійної діяльності. Теоретично, такі зміни (у разі їх прийняття) дозволять адвокатам отримувати статус платників єдиного податку без ризику виникнення суперечок з податковими органами. Проте видається, що ця новела буде нежиттєздатною без внесення спеціальних змін до Податкового кодексу України, які надали б адвокатам можливість ставати «спрощенцями».

Також варто позитивно відзначити спробу врегулювання статусу Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) шляхом включення його до системи електронних публічних реєстрів. Річ у тім, що наразі ЄРАУ фактично перебуває під контролем приватних суб’єктів, виключно від волі яких залежить не лише його функціонування, але й внесення до нього будь-яких відомостей.

Це призводить до зловживань у вигляді невиконання судових рішень, якими НААУ зобов’язують внести певні зміни до реєстру (наприклад, виключити з нього відомості щодо припинення права Андрія Вишневського на здійснення адвокатської діяльності). Нагадаю, що відповідне рішення суд ухвалив ще в березні минулого року, але свідоцтво пана Вишневського, за даними ЄРАУ, все ще залишається анульованим.

Очікується, що включення ЄРАУ до системи електронних публічних реєстрів зможе усунути подібні проблеми, оскільки ключі доступу до адвокатського реєстру в такому випадку мають бути передані представникам держави. Окрім того, не можна обійти увагою пропозиції зробити більш цивілізованою процедуру притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, яка наразі містить чимало можливостей для здійснення цілеспрямованого тиску на будь-кого з колег.

Дуже позитивною можна назвати запропоновану можливість зупиняти дію рішення дисциплінарних органів його оскарженням. Здавалося б, цілком логічна норма, але вона чомусь досі не знайшла свого відображення у тексті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також схвально можна оцінити спробу закріплення принципу, що підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката є вчинення ним дисциплінарного проступку саме під час здійснення адвокатської діяльності, а не будь-коли. Ця пропозиція набуває особливого значення у контексті непоодиноких спроб притягнути до відповідальності колег, які дозволили собі публічну критику, незручну для органів адвокатського самоврядування.

Підсумовуючи, варто зазначити, що прийняття Парламентом законопроєкту №2303 певною мірою може спростити життя адвокатам, при цьому не створюючи додаткових ризиків для професії. Водночас подібні зміни навряд чи зможуть вивести вітчизняну адвокатуру на якісно новий рівень, оскільки вони не стосуються реформування органів адвокатського самоврядування та зміни підходів до його здійснення. На мою думку, це одна з найголовніших проблем сьогодення в цьому професійному середовищі».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати