19 липня 2019, 14:43

66 % судів мають власний акаунт у Facebook

ГО «Вектор прав людини» презентували щорічне дослідження «Медіавідкритість судів України-2018»

ГО «Вектор прав людини»

Нещодавно відбулася презентація дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників судів України, 2018 рік». 

Дослідження підготовлено ГО «Вектор прав людини» за підтримки Ради суддів України.

Загалом у опитуванні взяло участь 269 із 674 чинних судів на підконтрольній території України, що становить 40 %. До опитування долучилися 238 із 637 місцевих судів і 31 з 37 апеляційних судів.

«Суди продовжують рухатись в напрямку покращення комунікацій з громадою. Дослідження не показало суттєвих погіршень. Деякі показники, як наприклад, частота проведення медіа заходів залишається на тому ж не високому рівні. А інші навпаки зростають. Цього року ми значну увагу звернули саме на зміст такої роботи і бачимо багато позитивних практик, які варто поширювати серед судів. Їх приклади можна знайти у публікації.  Вкотре наголошую, що ця робота буде ставати набагато якіснішою, якщо у судах буде вирішене кадрове питання прес-секретарів (-ок), які мають бути самостійною штатною одиницею в структурі суду та перестати суміщати свою посаду з іншою. Окремі суди, зокрема апеляції, потребують створення прес-служб. І, безперечно, для всіх судів є важливим вироблення єдиних стандартів комунікаційної роботи, з врахуванням потреб різних цільових аудиторій. Вони мають бути вироблені із залученням правозахисного й журналістського середовищ», — зауважила Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини».

Анкета, яку запропонували заповнити судам, складалася із семи блоків. Питання стосувалися присутності суду в соцмережах, наповнення сайтів, внутрішньої та зовнішньої комунікації.

Модерував презентацію Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», автор звітів «Суди та ЗМІ: досвід співпраці», «Прес-служби судів: погляд зсередини».

Ключові результати дослідження:

Присутність суду в соціальних мережах:

69 % усіх судів, що взяли участь в опитуванні (185 судів) присутні в соцмережах.

Більшість судів присутні в одній соціальній мережі — Facebook, проте 13 % (34 суди) користуються декількома соцмережами. Деякі суди навіть мають свій профіль у забороненій в Україні соцмережі ВКонтакте.

Серед найбільш типових причин відсутності власної сторінки в судах називають наступні:

  • для висвітлення інформації про суд достатньо сайту;
  • велике навантаження на прес-секретаря (-ку);
  • це не передбачено нормативними актами;
  • заборона керівництва.

Сайт суду

Опитування свідчить, що за наповнення сайту відповідають від 1 до 3 працівників. Для розміщення новини на сайті найчастіше передбачене попереднє її погодження. Її вміст мають погодити від 1 до 5 посадовців. У 58 % до процесу погодження контенту для сайту залучений голова суду самостійно або з іншими колегами.

Організовані судом заходи й активності

За даними опитування, суди майже не використовують прес-заходи для поширення інформації про свою діяльність. У 2018 році лише 27 судів першої інстанції (11 %) провели від 1–3 прес-заходів, серед апеляційних судів цей показник складає 9 %. Найпопулярнішим серед судів є проведення Днів відкритих дверей. На них, як правило, запрошують студентів, школярів, а іноді, навіть дошкільнят.

Організація роботи комунікаційної команди суду

У 74 % судів (200 судів) працівники вимушені суміщати посаду прес-секретаря з іншою посадою. І тільки у 24 % (65 судів із 269) судів прес-секретар є самостійною штатною одиницею в структурі суду. Картина суттєва відрізняється залежно від інстанції. Так у 81 % апеляційних судів прес-секретар не працює за сумісництвом. У судах першої інстанції цей показник лише 17 % від опитаних.

Прес-служби (як відділ чи сектор) у судах переважно відсутні. Лише в 49 судів з опитаних є прес-служба.

Підвищення рівня компетенції

65 % судів апеляційної ланки і 68 % місцевих судів зазначили у своїх анкетах, що потребують додаткової навчальної чи методичної допомоги. Серед найбільш актуальних тем зазначили: робота із соцмережами, формування контенту та бренду суду, покращення навичок комунікації з медіа.

Важливим елементом організації комунікаційної команди суду є єдині стандарти роботи, закріплені у типових положеннях та інструкціях. Наразі існує тільки типова посадова інструкція прес-секретаря, що не відповідає всім сучасним вимогам.

На презентації результатів даного дослідження судам та судовим органам було запропоновано взяти за основу у розробці відповідних нормативних документів, розроблені експертами ГО «Вектор прав людини» Проект типового положення про прес-службу апеляційного суду та Проект типової посадової інструкції головного спеціаліста зі забезпечення зв’язків із засобами масової інформації та/або прес-секретаря апеляційного суду. Ці документи підготовлені за результатами консультацій з судовими органами, очільниками апеляційних судів та опитувань працівників (-ць) комунікаційних команд судів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати