Міфи, які вирують щодо суддів та їх кваліфікаційного оцінювання, небезпечні тим, що здатні законсервувати віру суспільства у власну країну. Особливо в такій важливій її частині як правосуддя.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ми зробили підбірку деяких викривлень фактів, що розповсюджені у публічному просторі. Спростовуємо маніпуляції, які підривають розуміння людиною без юридичної освіти фахових процесів, що відбуваються у сфері правосуддя, на прикладі кваліфікаційного оцінювання суддів країни.
Міф 1. Кваліфікаційне оцінювання – це "конвеєр". Понад 5 тисяч суддів планують оцінити за кілька місяців
Правда: Процедура кваліфоцінювання першої тисячі суддів (999 осіб) розпочалася 20 жовтня 2017 року і триває вже сім місяців – до 23 травня 2018 року. За цей час сформовані суддівські досьє, судді пройшли психологічні тести та співбесіди з психологами, виконали анонімне письмове тестування та практичне завдання. Судді, які склали іспит і не написали заяви про звільнення, проходять співбесіди з членами ВККС у режимі онлайн. Оцінювання 1780 суддів почалося у лютому 2018 року та планується завершити наприкінці літа 2018 року. Для оцінювання одного судді кожен член ВККС витрачає 24 години робочого часу (майже 3 робочих днів).
Міф 2. ВККС внесла незаконні зміни в регламент, чим обмежує діяльність представників громадськості
Правда: Для вдосконалення процедури кваліфоцінювання Комісія дійсно внесла зміни у регламент щодо оформлення документів, які подаються їм під час здійснення процедури. Однак законними або незаконними такі зміни може визнати лише суд, який наразі триває. Ствердження цього до рішення суду є маніпуляцією громадської думки.
Наразі судді, що проходять оцінювання, подають документи за встановленими ВККС правилами. За аналогічним принципом дотримуватися правил подання документів ВККС запропонувала представникам ГРД. Серед цих правил:
- подання висновків та інформації до ВККС завчасно, за 10 днів до співбесід;
- підпис документів, які подаються всіма членами ГРД, що їх ухвалювали;
- надання можливості суддям пояснити виявлені ГРД факти.
Підпис документів є загальноприйнятою практикою в діловодстві. Наприклад, акт ревізії без підпису і зазначенням прізвища перевіряючого чи перевіряючих не має ніякої юридичної сили. Тому надання підписаних документів до органу, що проводить кваліфікаційне оцінювання та відповідає за його результати у судовому порядку, вбачається виправданим та означає відповідальне ставлення всіх представників громадського органу до своєї роботи, викладеної у висновку щодо судді.
У звіті Ради Європи та Асоціації правників України про результати моніторингу діяльності ГРД було зазначено, що остання у своїх висновках про кандидатів у судді Верховного Суду порушила принцип незалежності судової влади. Тому ГРД мала розробити і затвердити власну методологію збирання та перевірки інформації про кандидатів у судді, що не було зроблено.
Остаточне слово щодо регламенту ВККС має сказати суд, отже заяви про нібито «незаконний регламент і обмеження діяльності ГРД є неправдивими».
Міф 3. ВККС не бере до уваги висновки ГРД
Правда: ВККС запевняє, що кожен висновок ГРД розглядається – навіть ті матеріали, які надійшли із неточностями та без підписів. Натомість ГРД відмовилась виконувати покладену на них законом «Про судоустрій та статус суддів» функцію – сприяти ВККС у проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів. Однак, як свідчать публічні співбесіди на каналі ВККС в YouTube ВККС враховує відкриту інформацію громадських організацій щодо суддів. Про це свідчить той факт, що 20 суддів не пройшли співбесіди у ВККС, причому лише щодо трьох з них були наявні висновки ГРД. Таким чином, аналіз співбесід свідчить, що ВККС не лише враховує інформацію, що міститься у висновках ГРД, але й бере до уваги іншу інформацію щодо суддів, яка надходить від уповноважених державних органів, а також від представників громадських організацій та приватних осіб.
Міф 4. ВККС не надає членам ГРД повний доступ до досьє кандидатів
Правда: Усі досьє суддів знаходяться у відкритому доступі на сайті ВККС за адресою www.vkksu.gov.ua , отже кожен охочий може з ними ознайомитися. У цих досьє закрита лише персональна інформація, тобто вилучені відомості, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу: місце реєстрації, ідентифікаційний номер, дата народження тощо.
Відповідно до пунктів 7 і 8 ст. 85 Закону "Про статус суддів та судоустрій" зазначено, що повний та безпосередній доступ до суддівського досьє мають виключно члени та уповноважені працівники ВККС, Державної судової адміністрації, Вищої ради правосуддя. Адже персональна інформація суддів відповідно до закону має бути захищена і належно збережена.
Міф 5. Оцінювання суддів відбувається непрозоро
Правда: Оцінювання суддів відбувається в режимі онлайн. Експерти неодноразово наголошували, що така відкритість є новизною навіть у європейських країнах. А саме:
1) анонімне тестування перевіряє комп’ютера, його результат одразу оприлюднюються кодовано в день складання іспиту;
2) практичні роботи перевіряються згідно розробленого фахівцями алгоритму колегіями, що складаються з чотирьох членів ВККС. Кожен перевіряючий бачить двічі кодовану роботу, яка зникає з екрану монітору одразу після перевірки, що унеможливлює повернення до неї. ВККС оцінює та виставляє бали відповідно до затвердженої методології. Система виставлення оцінок та сама, що під час конкурсу до Верховного Суду. Однак мінімальний прохідний бал для суддів є 670 із 1000. Серед яких компетентність складає 500 балів; професійна етика – 250 балів; доброчесність – 250 балів;
3) всі співбесіди є публічними і транслюються на каналі ВККС у YouTube. Крім того, кожен бажаючий може переглянути записи згодом.
Міф 6. Судді Майдану успішно проходять оцінювання
Правда: Станом на 22 травня вже 20 суддів не пройшли співбесіди у ВККС, серед них четверо суддів, які виносили рішення під час Майдану, а також ті, що не змогли підтвердити свої статки. Крім того, ще 37 суддів не склали іспит – анонімне тестування або практичне завдання. Всі 57 суддів, згідно методології оцінювання, будуть рекомендовані до звільнення з посад. Важливо, що оцінювання має на меті не звільнити всіх суддів, а перевірити їх відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, етики і доброчесності. Вперше в Україні всі представники однієї професії – судді – проходять оцінювання на відповідність займаній посаді, близько 2,5 тисяч суддів звільнились з посад самостійно.
Тому недоречно стверджувати про необхідність встановлення меж і кількості суддів, за умови непроходження кваліфікаційного оцінювання якими, можна констатувати його ефективність. Оцінювання проходять досвідчені правники, які будуть відстоювати негативні рішення щодо своєї подальшої кар’єрі в суді. Проводять його не менш досвідчені правники, які несуть відповідальність за кожне рішення і розуміють ступінь відповідальності за ухвалені результати.
Незважаючи на складність такого обґрунтування, наразі щонайменше четверо суддів, які приймали судові рішення за часів Майдану, не пройшли оцінювання та будуть рекомендовані до звільнення. Серед них суддя Шевченківського районного суду міста Києва Олена Радчикова з Люстраційного списку Євромайдану. Вона ухвалила рішення про арешт підозрюваних в організації масових заворушень у Києві в грудні 2013 року, які насправді були побитими «Беркутом» активістами.
Схоже рішення ухвалила суддя Шевченківського районного суду міста Києва Валентина Маліновська також з Люстраційного списку Майдану. Вона не пройшла оцінювання через те, що виносила рішення про затримання людини, звинуваченої в організації масових заворушень у Києві у 2013 році, яка насправді була побита «Беркутом». Щодо обох цих суддів Громадська рада доброчесності висновків не надала.
Натомість був висновок ГРД щодо судді Окружного адміністративного суду міста Києва Богдана Саніна, який виніс рішення про заборону мирних зібрань на Майдані, Хрещатику та центральних вулицях Києва на період з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року. Він також був визнаний ВККС таким, що не підтвердив відповідність займаній посаді.
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Олексій Турченко у 2017 році не пройшов по конкурсу у Верховний Суд, тепер ВККС відмовила його у продовженні суддівської кар’єри. Серед іншого суддя відпустив підозрюваного у фінансуванні сепаратизму Володимира Нестеренка. За інформацією «Чесно. Фільтруй суд», Нестеренко був власником друкарні, в якій друкувались газети “ДНР”, що агітували проти територіальної цілісності України.
Цілком ймовірно, що судді, які не підтвердили відповідність займаній посаді, будуть оскаржувати ці рішення в судах.