13.04.2016 р. у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями (далі – Законопроект). Як випливає із самої назви та пояснювальної записки до Законопроекту, його основна мета – боротьба з відтоком капіталу за кордон та ліквідація можливостей для ухилення від сплати податків українськими компаніями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Очевидно, поява Законопроекту не в останню чергу викликана нещодавнім масштабним витоком документів з бази даних панамської компанії Mossack Fonseca (так званий «панамський офшорний скандал»), що, як відомо, викликав неабиякий резонанс в Україні. Отже, на перший погляд, документ виглядає як оперативна реакція суб’єкта законодавчої ініціативи на запит суспільства із врегулювання відповідних відносин. Однак можливість досягнення заявленої мети видається дещо сумнівною після більш детального ознайомлення із запропонованими нормами. Також показово, що практично ідентичний законопроект вносився до парламенту майже 4 роки тому, проте не отримав підтримки законодавчого органу. Отож, що саме передбачається?
Законопроектом запропоновано доповнити Податковий кодекс України (далі – Кодекс) новим податком з операцій з офшорними юрисдикціями, який регулюватиметься розд. Х Кодексу. Основні положення зводяться до того, що платниками нового податку будуть суб’єкти господарювання, які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, та ставка податку встановлюється на рівні 15% від суми відповідного платежу. Не розглядаючи якість законодавчої техніки Законопроекту щодо встановлення елементів нового податку, зупинимося на його концептуальній складовій.
За ідеєю Законопроекту, відтік капіталу в офшорні юрисдикції відбувається, насамперед, шляхом здійснення резидентами України виплат на користь офшорних компаній. Встановленням податку на такі виплати автори документу планують обмежити або навіть ліквідувати можливості для такого відтоку. Не можна заперечувати, що виведення коштів до низькоподаткових юрисдикцій та уникнення від оподаткування в Україні є нагальними питаннями, що стоять на порядку денному. Однак, на нашу думку, проблема є набагато глибшою та не може бути вирішена лише таким примітивним запобіжником, який пропонується Законопроектом.
Не слід забувати, що на сьогодні українське податкове законодавство вже містить декілька інструментів, якими стримуються відносини резидентів з нерезидентами, що зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях. До них належать:
- правила трансфертного ціноутворення (ст. 39 Кодексу);
- податок на репатріацію (п. 141.4 ст. 141 Кодексу) та концепція «бенефіціарного власника» доходів (п. 103.2-103.2 ст. 103 Кодексу);
- обмеження податкових витрат, здійснених на користь нерезидентів, зареєстрованих у низькоподаткових юрисдикціях (п. 140.5.4, п. 140.5.7 ст. 140 Кодексу);
- правила «тонкої капіталізації» (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).
На додачу до наведених вище законодавчих норм, зміни, запропоновані Законопроектом, дійсно можуть зробити безпосередні операції з офшорними компаніями ще менш привабливими. Однак, як видно, такі операції вже перебувають під значними обмеженнями, а введення додаткового податку навряд чи суттєво змінить ситуацію. Натомість, поза увагою законодавця перебувають складніші методи ухилення від оподаткування із залученням багаторівневих структур за участі офшорних компаній. Видається, проблема повинна вирішуватися впровадженням більш ефективних механізмів, серед яких вже «напрошуються», зокрема, правила щодо контрольованих іноземних компаній (controlled foreign corporation), у поєднанні з автоматичним обміном податковою інформацією.
Нагадаємо, 13.04.2016 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується з 1.01.2017 р. запровадити новий податок – з операцій з офшорними юрисдикціями (реєстр. №4413).
Як зазначено у пояснювальній записці, платниками податку пропонується визначити суб’єктів господарювання, які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки (у тому числі, відкриті в банках України), незалежно від того, чи здійснюється така оплата безпосередньо або через інших резидентів чи нерезидентів. Ставка податку становитиме 15% від суми платежу, яка сплачується на користь нерезидента, що має офшорний статус.
Для забезпечення сплати податку банки не матимуть права здійснювати перерахунок коштів на користь нерезидентів без одночасної сплати податку. Пропонується податок з операцій з офшорними юрисдикціями направляти до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням на видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Крім того, проектом доручається Кабміну забезпечити розширення переліку офшорних зон з метою запобігання уникненню оподаткування доходів госпсуб’єктами, які здійснюють господарські операції з нерезидентами, що зареєстровані у державах, з якими Україною не укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Новий податок пропонується запровадити з 1.01.2017 р.