Наприкінці листопада 2015 р. парламент кардинально оновив законодавчу базу реєстрації підприємців і компаній. Нове законодавство об’єднало в собі різнопланові ініціативи: як ті, що вже успішно зарекомендували себе на практиці, так і нововведення, яких вже давно потребувало бізнес-середовище.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З початком системної децентралізації понад 7 тис. нотаріусів одночасно отримали право реєструвати юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Ця цифра названа не випадково. В Україні зареєстровано понад 2 млн підприємців і понад 1 млн компаній. Але кількість державних реєстраторів недостатня для того, щоб якісно й оперативно обслуговувати бізнес. Тому черги та бюрократична тяганина – типові синоніми державних послуг. Розширення кола суб’єктів, які надають реєстраційні послуги, дозволить виправити ці недоліки без витрат коштів з державного бюджету. А оскільки нотаріуси вже мають досвід виконання функцій реєстраторів нерухомості та необхідну матеріальну базу, набуття ними нових повноважень відбуватиметься без будь-яких затримок. До того ж, залучення приватних суб’єктів (а значить і конкуренція у сфері реєстрації) – це ефективний спосіб протидії побутовій корупції.
Нарешті вдалося передати функції суб’єктів державної реєстрації органам влади на місцях. Прийняття рішень, найбільш затребуваних серед громадян, на найнижчому рівні та «втручання» вищих органів лише тоді, коли рішення низової ланки будуть неефективними, – саме за таким базовим принципом побудована вся система влади у країнах ЄС. Керуючись таким же підходом, у квітні 2016 р. Мін’юст остаточно позбудеться повноважень з державної реєстрації бізнесу, які перейдуть місцевій владі, а відтак – централізація і монополізація цієї сфери залишаться у минулому.
Водночас варто врахувати, що не завжди є потреба та можливість надавати послуги з реєстрації бізнесу у селі, селищі чи невеликому місті. Тому, згідно з новим законодавством, відповідні місцеві ради мають право, а не обов’язок перебирати на себе нові функції. Це раціональний підхід, адже перш ніж делегувати державні повноваження, необхідно впевнитись, що у місцевих рад є достатня матеріальна база, робочі місця та підготовлений персонал.
Ще одним суб’єктом державної реєстрації підприємців, окрім нотаріусів та місцевих органів, стануть акредитовані суб’єкти. Йдеться про юридичних осіб публічного права, здебільшого державні чи комунальні підприємства. На підставі договору вони виконуватимуть функції фронт-офісу або ж повноцінно здійснюватимуть повноваження державних реєстраторів. По суті, йдеться про законодавче закріплення наявної практики. За підтримки Міністерства юстиції зусиллями деяких місцевих рад вже зроблено чимало для функціонування так званих будинків юстиції – центрів обслуговування громадян, які надаватимуть, окрім держреєстрації, низку інших адміністративних сервісів. Прийняття нового Закону дозволить поширити таку практику по всій країні, встановивши чіткі правові рамки.
Прийняття документів та здійснення державної реєстрації відбуватиметься за принципом екстериторіальності. Простіше кажучи, стає можливим звернення до будь-якого державного реєстратора в межах території України, незалежно від місцезнаходження чи місця проживання заявника. Раніше Мін’юст вже апробував такий принцип у 8 областях в рамках пілотного проекту «Екстериторіальність». У такий спосіб протягом року було проведено близько 7 тис. реєстраційних дій, що однозначно свідчить про успіх ідеї. Законодавче закріплення цього принципу надає бізнесу можливість вільно вибирати місце подання документів та дозволить вирішити проблему нерівномірного навантаження державних реєстраторів у різних органах реєстрації.
Ще один позитивний момент нового законодавства – значно спрощений порядок започаткування бізнесу. По-перше, на відміну від багатьох країн, первинна реєстрація підприємництва в Україні безкоштовна. По-друге, новим Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» запроваджуються чіткі та зрозумілі процедури, помітно скорочується перелік документів, що подаються для державної реєстрації, у тому числі через їх отримання в електронній формі від державних органів. Вже створені умови для реєстрації бізнесу он-лайн, а також електронної міжвідомчої взаємодії, коли реєстратори передають інформацію іншим державним органам і навпаки. Наприклад, під час реєстрації бізнесу підприємці автоматично стають на облік в Пенсійному фонді, ДФС і Держстаті. Відповідно, зникає потреба стояти в черзі ще й у цих органах.
Реформа реєстраційної служби є логічним продовженням урядового курсу на впровадження елементів електронного урядування в реєстраційній сфері. Так, надзвичайно важливий запобіжник будь-яким зловживанням у реєстраційній сфері – відкритість та безоплатність доступу до Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів чи персональний кабінет.
Одночасно із запровадженням нової системи реєстрації зроблено чимало інших кроків назустріч бізнес-сектору. Наприклад, скасовано процедуру підтвердження відомостей про юридичну особу. Раніше компанії змушені були щороку надавати державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей. На практиці це була дуже проста процедура, однак вона значно ускладнювалася чергами, які доводилося вистояти, щоб потрапити до державного реєстратора. Тому підприємці змушені були вдаватися до послуг посередників, аби не витрачати час у владних коридорах. Звісно, неприпустимо, щоб недосконалість державних сервісів створювала некомфортні умови для роботи бізнесу й водночас сприятливий ґрунт для нечесного заробітку.
Отже, з 1.01.2016 р. органи юстиції вже не реєструватимуть юридичних осіб та індивідуальних підприємців. Передбачається, що перехідний період, протягом якого органи державної реєстрації, створені Міністерством юстиції, передадуть свої повноваження новоствореним суб’єктам державної реєстрації, триватиме щонайдовше до 30.04.2016 р. Нарешті жорстко централізована бюрократична система реєстрації перестане бути перепоною для започаткування власного бізнесу в Україні.