Популярні матеріали

06 грудня 2017, 14:08

Управління заборгованістю. Чого очікувати боржникам?

Роман Оксанич
Роман Оксанич радник, керівник практики банківського та фінансового права Suprema Lex

Якщо проаналізувати судову практику, що стосується стягнення заборгованості, а також процес стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження, то можна помітити, що захист прав банківських боржників у нашій державі виходить на дещо новий рівень. Що мається на увазі?

Протягом останніх років можна помітити позитивну тенденцію в підході судової системи до прав боржників у процесах про стягнення кредитної заборгованості. Однак правова спільнота розуміла, що цей процес не може довго тривати.

Варто нагадати, що нещодавно Верховна Рада прийняла за основу законопроект про створення в Україні централізованого кредитного реєстру. З одного боку, законодавець ставить за мету в цьому законопроекті благі наміри, а саме уникнення в майбутньому видачі кредитів особам, які мають негативну кредитну історію, забезпечуючи баланс банківської системи та економіки держави загалом. З іншого боку, це наділення НБУ фактично необмеженими повноваженнями.

Слідом за вищевказаним законопроектом НБУ напрацьований і вже готовий до передачі у ВРУ законопроект «Про діяльність з управління заборгованістю». Цей законопроект передбачає створення нової категорії небанківських фінустанов – компаній з управління заборгованістю, які будуть додатковими (до вже наявних) інструментами передачі та врегулювання заборгованості.

Як зазначає НБУ, новостворені компанії будуть наділені достатніми повноваженнями та правами для купівлі у банків заборгованості боржників за ринковими цінами (зумовленими виключно між сторонами). Після купівлі заборгованості компанія зможе здійснювати певні дії, а саме: добровільне погодження з боржником можливих способів погашення заборгованості; врегулювання та реструктуризація заборгованості боржника, в тому числі шляхом прощення боргу; добровільне управління майном боржника як один з можливих способів погашення заборгованості.

Тут постає просте питання про те, хто контролюватиме діяльність відповідних компаній, а також куди подінуться нинішні «колекторські компанії»? Не секрет, що на сьогодні більшість проблемних кредитних портфелів банківських установ передано на опрацювання «кишеньковим колекторським компаніям».

Як показує практика, банк не володіє повною інформацією, які саме дії проводить його довірена компанія. Часто буває, що позичальник вже погасив борг повністю або ввійшов у графік погашення кредиту та повідомив про це банк, а наступного дня до нього прибуває виконавча служба і представник довіреної компанії для опису та арешту майна. Можна уявити, що відбуватиметься, після того як на законодавчому рівні поряд з нинішніми «колекторськими компаніями» діятиме низка компаній з управління заборгованістю.

Одним з позитивних моментів є те, що проектом закону пропонується тимчасово (до 2023 р.) звільнити всіх боржників (як фізичних, так і юридичних осіб) від сплати податку на прибуток, нарахований у разі прощення частини їхнього боргу компанією з управління заборгованістю.

Законопроектом визначено вимоги до мінімального статутного капіталу компанії. Він повинен складати не менше ніж 30 млн грн та повинен бути сформований безпосередньо грошима, а не запозиченими ресурсами.

Окрім того, компанії з управління заборгованості зможуть надавати супутні консультаційні послуги кредиторам, боржникам та потенційним інвесторам, які матимуть бажання придбати проблемний актив.

Варто підкреслити, що робоча група, яка готувала відповідний законопроект, також обговорювала можливість купівлі відповідними компаніями будь-якої заборгованості, включаючи борги за ЖКГ. Як повідомляє Державна служба статистики, заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг на кінець серпня становила 27,2 млрд грн. На мою думку, тут спостерігається аналогія з банківським сектором. Згадаймо, як невиваженою фінансово-економічною політикою держава в особі НБУ поставила мільйони позичальників у скрутне становище, так само і невиправдано високими тарифами знову загнали людей у глухий кут. Тепер ці два пласти прострочених боргів хочуть передати в управління компаній, які начебто шукатимуть найоптимальніші підходи врегулювання цих боргів.

Звичайно, постає одне з ключових про правовий статус відповідних компаній, а також на чий бік у процесі прийняття відповідного законопроекту стане парламент. Хочеться вірити, що цей проект закону окреслить чіткий алгоритм правових відносин у системі координат «боржник – кредитор» та збалансує всі проблемні питання у сфері погашення заборгованості в тій чи іншій галузі.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати