Популярні матеріали

29 січня 2018, 13:07

Судовий збір: ставки знижуються?

Ніна Кучерук
Ніна Кучерук «Jurimex, ЮК» адвокат, керівник практики судових спорів та арбітражу

Позитивними змінами, запропонованими законопроектом №6258, є зменшення розміру судового збору за подання до суду позову, апеляційної та касаційної скарг. Безперечно, для багатьох високі ставки судового збору, у порівнянні з незначним рівнем доходів населення, є «стримувальним чинником» у зверненні до суду. Водночас таке зменшення сприятиме доступу осіб до правосуддя, що узгоджуватиметься зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Останній у своїх рішеннях у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26.07.2011 р., «Файед проти Сполученого Королівства», «Белле проти Франції» тощо неодноразово наголошував, що право на доступ до суду може піддаватися обмеженням, проте ці обмеження не повинні зменшувати доступ до суду.

Проте незрозуміло, чому автори законопроекту визначають більший розмір судового збору за подання позову для фізичних осіб (1% від ціни позову), у порівнянні з юридичними (0,5%), адже пояснювальна записка до вищезазначеного проекту не містить жодних мотивів з цього приводу. Однак є підстави стверджувати, що запровадження такого диференційованого підходу здійснено з ігноруванням конституційного принципу рівності.

Крім того, уніфікуючи ставки та порядок їх визначення (від ціни позову) для судів усіх спеціалізацій, автори законопроекту не врахували, що адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття та критеріїв визначення «ціни позову».

Важливим нововведенням законопроекту №6258 є надання пільг у разі сплати судового збору пенсіонерам, вимушеним переселенцям, для яких сплата судового збору може стати перешкодою у доступі до суду. Також позитивним варто визнати розширення пільг при розгляді трудових спорів (запровадження норми щодо звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про захист їхніх порушених трудових справ), адже захист трудових прав не обмежується стягненням заробітної плати та поновленням на роботі.

Не можна залишити поза увагою зміни, які значно звужують перелік документів про сплату судового збору. Одразу зазначимо, що вказані нововведення обмежуватимуть право платника судового збору у виборі форми оплати та можуть стати додатковою підставою для залишення заяви чи скарги без руху, що буде свідчити про створення додаткових штучних перешкод у доступі до правосуддя.

Так, на сьогодні законодавство надає платнику можливість сплатити судовий збір як у готівковій, так і безготівковій формі та не обмежує його у виборі установ, через які такий збір можна сплачувати. Тому платник судового збору має право обирати будь-який спосіб сплати, в тому числі через банкомати для приймання платежів, а також у режимі онлайн. Крім того, нові процесуальні кодекси запроваджують електронне судочинство, складовою якого буде можливість сплати судового збору за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Натомість встановлення вимог щодо визначення двох видів платіжних документів (квитанції та платіжного доручення) з додаванням у певних випадках довідки установи банку призведе до обмеження вищезазначеного права вибору та додаткової безпідставної тяганини з оформленням документів до суду.

До того ж сьогодні немає потреби у закріпленні такої норми (в тому числі щодо подання довідки), оскільки суддя перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяви (скарги) повинен перевірити, чи зараховані кошти до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Нагадаємо, Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради схвалив проект закону щодо вдосконалення системи справляння судового збору, яким пропонується надати пільги зі сплати судового збору в усіх судових інстанціях соціально незахищеним верствам населення: пенсіонерам, сиротам, переселенцям та іншим громадянам, для яких така сплата є справжнім тягарем.

«Вважаю, що подібної пільги потребують такі установи як Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд. Адже замість того щоб витрачати кошти на суди, вони можуть спрямувати їх на виплати. У Фонді соціального страхування сума таких втрат становить близько 6 млн грн, у Пенсійному фонді – понад 100 млн грн. Спробую вирішити це питання до другого читання», – підсумувала голова комітету.

Також законопроектом пропонується:

  • застосувати єдиний підхід до визначення рівних ставок судового збору для всіх судових юрисдикцій, що ставить знак рівності між різними судовими юрисдикціями у їх фінансовій доступності для учасників процесів;
  • встановити однакову ставку судового збору при зверненні як до апеляційної, так і до касаційної інстанції;
  • виокремити в окремий пункт щодо позовних заяв про захист інтересів у сфері публічно-правових відносин, стосовно відповідності рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування вимогам закону як немайнові спори з фіксованим розміром судового збору, який стягувати з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги на підставі судового рішення за результатами розгляду справи;
  • відновити статус державних органів, установ, організацій, громадських організацій та громадян як суб’єктів, що звільняються від сплати судового збору, як учасників процесів щодо захисту прав та інтересів інших осіб, які звільнені цим законом від сплати судового збору;
  • скасувати положення, яке дозволяє застосовувати до особи, стосовно якої суд ухвалив постанову про накладення адміністративного стягнення, додаткової фінансової санкції у вигляді судового збору;
  • включити поняття документа про сплату судового збору та визначити видову класифікацію таких документів;
  • доповнити підстави для повернення судового збору;
  • внести доповнення щодо судового контролю за сплатою судового збору.

Передбачено, що документами про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж; платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку та скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Якщо сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати