Популярні матеріали

23 квітня 2018, 12:33

Спрощене провадження по-адміністративному: що, коли, куди?

Кренець Олександр
Кренець Олександр «Evris» старший юрист, адвокат

Судитися просто?

З набуттям чинності новими процесуальними кодексами з’явилися чіткі формулювання окремих форм судочинства. Стосується це також адміністративного судочинства, яке здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Як і деякі інші нововведення, такий розподіл справ покликаний спростити доступ громадян до судочинства, в тому числі через скорочення строків розгляду хоча б окремих категорій справ.

За задумом законодавця, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Що таке справа незначної складності?

Поняття адміністративної справи незначної складності (малозначна справа) розкриває п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до якого це адміністративна справа, в якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників не вимагають проведення підготовчого провадження та/або судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. КАСУ визначає 11 категорій малозначних справ (ч. 6 ст. 12):

  • щодо публічної служби;
  • щодо доступу до інформації;
  • щодо пенсійних та соціальних виплат;
  • щодо примусового припинення юридичних осіб, ФОП;
  • щодо виїзду на тимчасово окуповану територію;
  • щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень, на підставі яких можливе стягнення грошових коштів до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • щодо стягнення грошових сум за рішеннями суб’єкта владних повноважень, за якими завершився строк оскарження;
  • типові справи;
  • щодо оскарження нормативно-правового акта, прийнятих на виконання акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в частині;
  • які малозначними визнає суд;
  • щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

При цьому, за обґрунтованим клопотанням позивача, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України).

В будь-якому випадку неможливий спрощений розгляд таких категорій справ:

  • щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
  • щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивач заявив вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, в сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
  • щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідач може заперечити проти спрощеного розгляду справи. Залежно від обґрунтованості, суд його відхиляє або задовольняє і призначає розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Однак, враховуючи особливості функціонування наших владних суб’єктів, навряд чи вони залишатимуть без уваги перехід до спрощеного провадження у провадженнях у справах, що прямо не передбачені ч. 6 ст. 12 КАСУ. А отже, чи не в кожному такому випадку суду доведеться мати справу із запереченнями відповідача.

Коли, що та куди подавати?

Якщо спір не підпадає під жодну з категорій, передбачених ч. 6 ст. 12 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження має подаватися у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній та повинно стосуватися розгляду всієї справи.

Подання заяв по суті справи також має свої особливості. Так, відзив відповідач має подати суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Тоді як у загальному порядку відзив подається у строк, що не може бути меншим ніж 15 днів.

Відповідь на відзив позивачем та заперечення відповідачем подаються протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, які будуть меншими, ніж для загального провадження. Третім особам надано право подати пояснення щодо позову у встановлений судом строк, а щодо відзиву – протягом 10 днів з дня його отримання.

Коли позивач може розраховувати на отримання судового рішення?

Справу в порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Однак за наявності такого клопотання є випадки, коли суд може відмовити в його задоволенні та розглядає справу в письмовому провадженні (ст. 263 КАС України), зокрема:

  • щодо доступу до інформації;
  • щодо пенсійних та соціальних виплат;
  • щодо примусового припинення юридичних осіб, ФОП;
  • щодо стягнення грошових сум за рішеннями суб’єкта владних повноважень, за якими завершився строк оскарження, та сума яких не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • щодо виїзду на тимчасово окуповану територію.

Справи, визначені ч. 1 цієї статті, суд розглядає у строк не більше ніж 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Загалом, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження не більше ніж 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше ніж через 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів, а у випадках, визначених ст. 263 КАС України (письмове провадження) – протягом 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, хоча за окремими категоріями справ позивачі отримали надію, що їм не доведеться чекати розгляду своєї справи місяцями, а то й роками, водночас багато правників (вже не кажучи про пересічних громадян) ще не усвідомили, що у них немає часу на «розкачку», особливо у спрощеному провадженні. Однак чи виправдає спрощене провадження покладені на нього сподівання та чи забезпечить належну реалізацію принципів адміністративного судочинства, ми зможемо дізнатися лише згодом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати