16 жовтня 2019 р. у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2274 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо повноважень з припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців», основною новелою якого є надання повноважень податковим органам звертатися до державних реєстраторів із заявою про припинення державної реєстрації ФОПів у випадку нездійснення останніми господарської діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з законопроектом, підставою звернення податкових органів про припинення діяльності ФОПу може слугувати факт відсутності впродовж більше, ніж шести місяців господарської діяльності та несплата податків і зборів. При цьому ФОПи повинні бути повідомлені про таке звернення не менш, ніж за 30 календарних днів до дати самого звернення.
Як роз’яснюють автори у пояснювальній записці, законопроект спрямований на реалізацію реформ, що стосуються державного регулювання діяльності ФОПів. Очікується, що запропоновані зміни полегшать функцію контролю та обліку для державних органів.
Попередні ліквідації ФОПів
Варто згадати, що до 2017 р. ФОПи, які не проводили господарську діяльність і, відповідно, не одержували доходу, не були зобов’язані сплачувати ЄСВ. Відповідно утримання ФОПу не накладало тягарів для фізичних осіб та не спонукало до проведення процедури формального припинення державної реєстрації.
Після впровадження змін, які передбачали сплату усіма без виключення ФОПами ЄСВ, кількість зареєстрованих фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності почала зменшуватися (очевидно, задля уникнення повідомлень про сплату податків та штрафів ФОПам було доцільно пройти процедуру припинення державної реєстрації). Однак автори законопроекту вважають, що кількість нині існуючих «сплячих» ФОПів і досі покладає зайве навантаження на органи контролю під час реалізації їх функцій.
Які будуть наслідки?
З одного боку, припинення реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності може певною мірою ускладнити доступ громадян до підприємництва. Адже факт нездійснення господарської діяльності та несплати податків не завжди свідчить про відсутність наміру у ФОПів продовжувати займатися власною справою та готовності сплатити існуючий податковий борг. Отже, таким суб’єктам підприємництва доведеться знову займатися державною реєстрацією як ФОП.
З іншого боку, хоча і реєстраційні та податкові органи не діляться останньою інформацією про кількість «сплячих» ФОПів (станом на 2017 р. їх кількість дорівнювала близько 370 тис.), можемо припустити, що їх облік і контроль продовжує бути обтяжливим для держави.
Потрібно також враховувати ту обставину, що про наявність будь-якого податкового боргу (зокрема, з ЄСВ) при відсутності господарської діяльності «сплячі» ФОПи дізнавалися вже на етапах, коли такий податковий борг ставав досить суттєвим. При запропонованих змінах зняття з державної реєстрації припинить зростання «непотрібних» податкових зобов’язань для бізнесу.