30 вересня 2016 р. набув чинності прийнятий 2.06.2016 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон про судоустрій), який заклав основи оновленої системи судоустрою України. Однією з ключових змін, запроваджених цим законом, є створення Верховного Суду як суду касаційної інстанції, покликаного забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У складі Верховного Суду діятимуть, зокрема, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд та Велика палата Верховного Суду (далі – Велика палата) – постійно діючий колегіальний орган, до складу якого входитимуть 21 суддя – по 5 з вищезазначених касаційних судів і голова Верховного Суду за посадою.
Згідно із Законом про судоустрій, Верховний Суд, зокрема,
- здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції в порядку, встановленому процесуальним законом, та
- забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Разом з тим, Закон про судоустрій передбачає, що в окремих випадках, визначених законодавством, функція суду касаційної інстанції може переходити до Великої палати.
З метою реалізації вимог Закону про судоустрій Рада з питань судової реформи розробила проект нового Кодексу адміністративного судочинства України (далі – новий КАСУ). 23 березня 2017 р. відповідний законопроект було зареєстровано у Верховній Раді України. Станом на дату написання статті він перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.
Касаційний адміністративний суд за новим КАСУ: що нового?
Новий КАСУ, серед іншого, деталізує положення Закону про судоустрій, що регламентують перегляд Верховним Судом справ у касаційному порядку. Слід зазначити, що положення проекту у цій частині узгоджуються з положеннями Закону про судоустрій, тобто не суперечать йому.
Разом з тим, між статтями проекту нового КАСУ є певні неузгодженості. Так, діючий Кодекс адміністративного судочинства України (далі – діючий КАСУ) передбачає, що підставами для касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права (ч. 3 ст. 211), а новий КАСУ дещо змінює це формулювання – «порушення судом норм матеріального права» у ньому замінено на «неправильне застосування норм матеріального права» (ч. 4 ст. 328), а порушення норм процесуального права залишено без змін. Аналогічні підстави касаційного оскарження передбачені і проектами Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, тобто розробники уніфікували їх у цій частині.
Разом з тим, новий КАСУ розширює підстави для перегляду судових рішень Касаційним адміністративним судом, проте не передбачає внесення кореспондуючих змін до інших статей. Це стосується, зокрема, ст. 341, що визначає межі перегляду справи судом касаційної інстанції. Згідно з ч. 3 вказаної статті, суд касаційної інстанції може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання у касаційній скарзі. Це не відповідає переліку підстав касаційного оскарження, оскільки, як вказувалось вище, новий КАСУ замінює порушення норм матеріального права на неправильне їх застосування.
На наш погляд, вказані недоліки можуть бути виправлені на етапі доопрацювання нового КАСУ у Верховній Раді України.
Переходячи до повноважень Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду касаційної скарги, варто вказати, що окрім вже добре відомих прав скасувати судові рішення та змінити або прийняти нове судове рішення, направити справу на новий розгляд тощо, новий КАСУ додатково передбачає, що Касаційний адміністративний суд матиме право у визначених кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень за наслідками розгляду касаційної скарги (п. 7 ч. 1 ст. 349). Вказані зміни носять позитивний характер, оскільки дозволяють Верховному Суду виправляти помилки, які могли бути допущені ним на етапі первісного розгляду справи. У той же час, запропонований механізм реалізації Касаційним адміністративним судом зазначеного повноваження недоопрацьований.
Так, проект передбачає, що за результатами розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, суд приймає постанову. При цьому за наявності підстав раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції може бути скасовано (ч. 3 ст. 357). Разом з тим, якщо змоделювати ситуацію, коли Касаційний адміністративний суд спочатку вирішив направити справу на новий розгляд, а потім скасував цю постанову і прийняв нове рішення, незрозуміло, що має робити суд, який розпочав новий розгляд справи. Новий КАСУ відповіді на це питання не дає.
Аналогічно залишається без відповіді питання, що у окресленій вище ситуації робити з судовим рішенням, прийнятим за наслідками нового розгляду справи, і як таке судове рішення співвідноситься з постановою Касаційного адміністративного суду, прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду.
Вважаємо, ця проблема також може бути вирішена на етапі доопрацювання нового КАСУ.
Велика палата: на що чекати?
Як вказувалося вище, Закон про судоустрій передбачає, що функцію суду касаційної інстанції може виконувати і Велика палата. На виконання цього законодавчого положення новим КАСУ, зокрема, встановлюється перелік підстав для передачі справи на її розгляд.
Так, справа може бути передана на розгляд Великої палати судом, який розглядає справу в касаційному порядку (колегією суддів, палатою або об’єднаною палатою Верховного Суду), якщо:
1) відповідний суд вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні іншого касаційного суду або Великої палати;
2) відповідний суд дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики;
3) учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції (ч. 3–6 ст. 346).
Вказане цілком узгоджується з тим, що згідно з Законом про судоустрій Велика палата діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами, оскільки, як видно з вищевказаних положень, справа передається на розгляд Великої палати у всіх випадках, коли під загрозу може бути поставлене однакове застосування норм права касаційними судами.
Замість післяслова
В цілому, якщо проаналізувати положення нового КАСУ, що регулюють перегляд Верховним Судом справ у касаційному порядку, не можна не відмітити добросовісність його розробників. Так, у ньому є недоліки, але ми впевнені, що вони можуть бути усунені на етапі доопрацювання нового КАСУ, і в майбутньому буде прийнято закон, що буде ефективно працювати та забезпечувати розвиток адміністративного судочинства.