22 квітня 2024, 19:37

Російська музика досі грає в ресторанах: чому закон про її заборону не працює?

Опубліковано в №3 (781)

Тетяна Шуляк
Тетяна Шуляк «MK Legal Service» юристка практики супроводу HoReCa I Retail

У червні 2022 року Верховна Рада України прийняла закон, за яким публічне прослуховування пісень російських виконавців заборонено. У чому недосконалості прийнятого закону та які покарання все ж можуть понести власники закладів за публічне прослуховування музики країни-агресора, ми розпитали Тетяну ШУЛЯК, юристку практики супроводу HoReCa та Retail ЮК MK Legal Service.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Громадськість зітхнула з полегшенням, але вже за деякий час, попри заборону, почали з’являтися поодинокі новини про випадки виконання російської музики в ресторанах під час приватних заходів. Найбільше людей обурювала відсутність наслідків для самих закладів: максимум, що можна було отримати, це публічне відеовибачення. Серія таких випадків у ресторанах підняла чергову хвилю обговорень: а де ж тисячні штрафи, які обіцяла влада?

— Яку саме російську музику заборонили слухати в закладах і під час публічних заходів?

— Публічне виконання та демонстрація фонограм і музичних кліпів, що були створені або виконані співаками (співачками), які є або були громадянами росії після 1991 року, повністю та назавжди заборонені, за окремими винятками. Ця заборона розповсюджується на будь-яке виконання запису пісні на публіці, під ці умови підпадають, зокрема, і заклади харчування, і культурні заходи.

— Про які винятки йдеться?

— Під такі винятки потрапляють виконавці:

  • громадяни росії, які померли до 1991 року;
  • колишні громадяни росії, які стали громадянами України на момент смерті та не мають іншого громадянства;
  • чиї роботи виконуються під час ретрансляції іноземних програм (окрім програм держави-агресора) та відтворення в межах фільмів, фрагментів звукового супроводу телепередач, створених до 20 лютого 2014 року;
  • які занесені до умовного білого списку — Переліку музичних виконавців (співаків) держави-агресора, які засуджують агресію проти України.

— Тобто якусь російську музику можна вмикати і слухати публічно? Можете розповісти докладніше про ці списки?

— Так, музичні композиції російських виконавців не є забороненими, якщо вони використовуються в медіапродуктах (фільмах і програмах), а саме:

  • під час трансляції програм іноземних мовних організацій (окрім держав-агресорів);
  • у фільмах;
  • як частини звукового супроводу телепередач, створених до 20 лютого 2014 року;
  • в інших випадках, передбачених Законом України «Про авторське право та суміжні права».

Виконавців із росії дійсно можна буде вмикати без заборони, якщо вони включені до білого списку. Щоби потрапити до білого списку, громадяни росії повинні: подати заяву та декларацію про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та закликати російську федерацію негайно припинити агресію. Такий перелік буде публічним і формуватиметься за згодою СБУ та РНБО. Служба безпеки України має право не розголошувати причини відмови у включенні особи до Переліку. Це означає, що є чорний і білий списки музикантів із росії. Усі артисти з росії автоматично потрапляють до чорного списку, але є можливість перейти до білого списку, підписавши згадану вище заяву. Наразі інформації про артистів, які включені до цього списку, немає.

— Як саме ресторани можуть офіційно програвати музику?

— Програвання музики в закладі — це комерційне використання творів. А за комерційне використання музики необхідно сплачувати роялті. Підписка на стрімінговий сервіс не закриває це питання, оскільки такі сервіси передбачені виключно для приватного використання.

А ось щоб вмикати музику у власному ресторані чи магазині легально, необхідно спершу укласти договір із відповідною організацією колективного управління (ОКУ) або безпосередньо із правовласником. Такі ОКУ виступають посередниками між бізнесом і правовласниками музичних творів. По суті, це виглядає так: заклад укладає договір з ОКУ, яка вже має договори з правовласниками, ОКУ надає відповідні каталоги музичних творів і далі вже розподіляє роялті правовласникам. Варто також зазначити, що протягом останніх трьох років в Україні активно працювали над реформою, спрямованою на створення прозорої системи та легального ринку виплат авторської винагороди для українських і закордонних виконавців.

Однак ці зусилля не принесли очікуваних результатів через повномасштабний наступ та введення воєнного стану, що призупинило процеси реформ. Тому укладати договір на музику варто було б з ОКУ, яка пройшла акредитацію у відповідній сфері в Міністерстві економіки України. Але наразі акредитації не проводяться, а галузь працює над власними ініціативами для розв’язання проблеми з виплатами роялті правовласникам і наданням можливості закладам вмикати музику.

— То заклади харчування не можуть вмикати російську музику на комерційній основі?

— Відповідно до запроваджених змін ОКУ заборонено як укладати договори про представництво прав з організаціями, зареєстрованими в державі-агресорі, так і виконувати зобов’язання за укладеними договорами про представництво прав.

Також ОКУ заборонено:

  • укладати договори про управління майновими правами на колективній основі з правовласниками, зареєстрованими в державі-агресорі та/або правовласниками, які діють на підставі ліцензійних договорів із зазначеними правовласниками;
  • виконувати зобов’язання за зазначеними вище договорами про управління майновими правами на колективній основі.

Простими словами: під час війни власники закладів харчування технічно не можуть за законом використовувати російську музику, оскільки ОКУ просто не мають прав на російську музику і тим паче сплату роялті за неї. Указана заборона діятиме до відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Тому російська музика, яку ви можете почути в закладах, найімовірніше, завантажена з інтернету та використовується неофіційно.

— Чи підпадають ремікси під заборону?

— Як і в будь-якого іншого твору, у реміксів та інших видозмінених варіантів є автор і виконавець. І хоча українське законодавство не містить чіткого визначення поняття «ремікс», заборона в цьому випадку стосується безпосередньо авторів творів і виконавців таких творів.

— Які ще публічні виступи та використання російського медіапродукту заборонені в Україні? Що буде закладу чи організаторам за виступ громадянина країни-агресора наживо?

— Якщо говорити про розповсюдження або демонстрацію фільму з російським актором, то тут уже передбачена адміністративно-господарська відповідальність у формі штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат (станом на 2024 рік штраф становить від 80 000 грн до 400 000 грн). І така відповідальність стосується не тільки масмедіа, а й фізичних або юридичних осіб, які є власниками приватного бізнесу, та безпосередньо представників органів влади.

Так, за організацію гастролей, концерту чи разового виступу російського артиста в Україні організатору доведеться сплатити від 50 до 100 мінімалок (від 400 000 грн до 800 000 грн). Не варто забувати і про реакцію суспільства: організаторів такого заходу на території України зроблять «відомими» в соціальних мережах, а їхній репутації можна буде «позаздрити».

— Минулого року публічний осуд отримала ситуація, коли на приватному бенкеті прозвучала російська пісня. За словами власника, це була не повноцінна пісня: одна з гостей під мінус сама власним голосом виконала композицію. Чи підпадає така ситуація під винятки?

— Тут ми знову повертаємося до того, що в такого мінуса, як і в самого тексту, є автор і виконавець. Тобто музика без тексту — це не про «не повноцінну» пісню, й бути винятком не може. Якщо автор і власник музики росіянин, такий мінус також підпадає під заборону.

— В одному з ресторанів під Києвом гості виконали російську пісню в караоке. Вибаченнями не обійшлося: поліція прибула до ресторану та виписала адміністративний протокол. Тобто усе ж є юридичні важелі для покарання ресторанів-порушників?

— У цьому випадку протокол було складено за ч. 1 ст. 155 КУпАП. Об’єктом адміністративного проступку зазначеної норми є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг та захисту прав споживачів. Таку діяльність регулює широке коло законодавчих актів, тому сфера таких проступків досить широка. Однак штраф передбачений мізерний — від 17 до 170 грн за перше порушення та до 460 грн — за повторне протягом року.

— Що загрожує закладам харчування та їхнім власникам за згадані нами порушення щодо прослуховування російської музики?

— Попри наявність як адміністративної, так і кримінальної відповідальності, сам механізм притягнення до відповідальності порушників зазначених вище заборон потребує доопрацювання. Зокрема, конкретної статті в Законі, яка б призначила певний розмір штрафу саме за публічне виконання російських пісень, поки ще не прийняли. Це мав бути окремий Закон, що вніс би зміни до чинних кодексів, але його так і не прийняли. Однак можуть притягати до відповідальності за ст. 155 КУпАП.

Також у серпні 2023 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону №9547 про внесення змін до зазначеної статті щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства закладами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг щодо обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора. У разі прийняття цих змін штрафи сягатимуть від 5100 до 25 500 грн. Станом на лютий 2024 року мовний омбудсмен наклав за порушення мовного законодавства у 2022–2024 роках 34 штрафи на загальну суму 125 800 грн.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати