16.02.2016 р. Верховна рада України проголосувала в першому читанні за проект Закону, яким передбачається «удосконалення» процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації. Як зазначається в пояснювальних документах, проект розроблено задля забезпечення реалізації вимог ЄС стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, яким, зокрема, передбачено необхідність імплементації Директиви ЄС від 3.04.2014 р. №2014/42/EU Про арешт і конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї у ЄС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проект доволі вважливий, оскільки питання боротьби з корупцією є нагальним не стільки для отримання безвізового режиму в ЄС, скільки для самого Українського суспільства. Проте проект містить низку неоднозначних норм, що викликали дискусію серед депутатів, які заявили про спробу створення передумов для порушення в Україні прав громадян та тиску на підприємців, а також викликало зауваження у профільного комітету Верховної Ради України, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та у практикуючих адвокатів.
Серед головних змін законопроекту – поширення здійснення спеціальної конфіскації не на конкретний перелік злочинів, а на всі випадки умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу, за які передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі або штрафу понад 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Чому необхідно передбачати можливість спеціальної конфіскації для всіх злочинів, якщо ідея законопроекту полягає лише у боротьбі з корупцією – не зрозуміло. На наш погляд, така норма є невиправданою та запроваджує надмірне кримінальне покарання.
Іншою важливою зміною є уточнення, що арешт майна може застосовуватись, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Також проектом пропонується уточнити, що гроші, цінності, а також кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно безоплатно або в обмін, у тому числі на суму, значно нижчу ринкової вартості, та знала чи повинна була знати, що таке майно було одержане внаслідок вчинення злочину, призначалось для вчинення злочину, було предметом злочину або знаряддям злочину. При цьому, якщо чинна редакція передбачає конфіскацію у третіх осіб лише у випадку, коли майно було передано особою, яка вчинила злочин, з метою уникнення конфіскації, то тепер такі уточнення зникають.
В сукупності, ці норми розширюють повноваження правоохоронних органів, зокрема щодо арешту та конфіскації майна осіб, які не пов’язані зі злочином або навіть є жертвами злочину.