«Покарання у кілька кліків». Навіщо влада пропонує громадянам роль поліцейських

Замість того щоб реформувати правоохоронну систему, «Слуги народу» зареєстрували законопроєкт №5798, яким пропонується надати громадянам можливість фіксувати гаджетами порушення ПДР, повідомляти про це Нацполіцію та отримувати 10% від суми накладеного штрафу.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Автори законодавчої ініціативи переконують, що залучення громадян та активної частини суспільства до контролю у сфері безпеки дорожнього руху на прозорих правових засадах сприятиме зменшенню кількості ДТП на дорогах. Однак я пропоную громадянам розібратися в недоліках подібних законодавчих ініціатив, які створюються не для суспільної користі, а служать лазівками для корупційних схем епохи «нових облич».

Черговий «лохотрон»

У панівній партії переконують, що законопроєкт дозволить запровадити механізм, яким можна буде карати порушника у кілька кліків. Для цього потрібен смартфон або планшет та спеціальний застосунок (наразі обговорюється вже розроблений застосунок dashcamUa, але законопроєктом не визначений конкретний додаток, тому можуть бути й інші). Через додаток громадяни мають фіксувати порушення та у разі можливості надсилати до поліції. На думку авторів цієї ідеї, найголовнішим доказом того, що механізм працює, стане «кешбек».  

На перший погляд, ініціатива цілком здорова та корисна: помітив порушення, зафіксував, надіслав поліції, отримав грошове заохочення. Однак якщо відійти від чергового законодавчого «хайпу» і поглянути на інший бік українських проблем на автошляхах, можна переконатися, що на «покращення» від подібної ініціативи не варто розраховувати. За останні два роки ми неодноразово ставали свідками прийняття сумнівних законопроєктів, які жодним чином не відповідають заявленій цілі. Яскравий приклад – посилення відповідальності за порушення ПДР (Закон №1231-IX), після прийняття якого кількість аварій на дорогах зросла на 18%.

ДТП та смертність на дорогах у 2020 р. та 2021 р.

Зневажливе ставлення до керування авто на своєму прикладі показують також депутати від «Слуг народу» – випадків ДТП напідпитку за їх участю вистачить на цілий рейтинг. У середньому, в Україні кожні 3 хвилини стається дорожня пригода, кожні 15 хвилин травмується одна людина. До того ж наша країна продовжує займати лідерські позиції за кількістю смертей на дорогах у Європі (хоча кількісно автомобілів на автошляхах у нас менше).

Посилення контролю за порушення ПДР не є ключовим пунктом, який вплинув би на зменшення ДТП. Проблема полягає у ставленні центральних органів виконавчої влади до виконання своїх обов’язків, а також у відсутності системи, яка полягала б в аналізі правопорушень і прийнятті рішень щодо перескладання іспиту для отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Проте найбільшу загрозу несуть популісти при владі, які два роки тому змусили виборців повірити, що «кожен є президентом і кожен несе відповідальність за Україну». Зараз вони нав’язують людям те, що вони можуть «бути поліцейськими» та жодним чином не враховують, що «ловля» порушників ПДР з перспективою заробітку може підбурити усіх охочих заробити на штрафах, що потягне чергові схеми в майбутньому.

Чи витримає поліція

Формули, за якими працюють старі схеми, «нові обличчя» нинішньої влади вивчили на відмінно. Тому наївно було б сприймати перспективу покарання «у кілька кліків» як панацею, яка покращить безпеку на автошляхах. Законопроєктом передбачається статус сповіщувача для громадян, які фіксують і надсилають порушення. Їм гарантується конфіденційність та нерозголошення відомостей. За підробку матеріалів пропонується встановити кримінальну відповідальність, а розгляд матеріалів хочуть покласти на Нацполіцію. Однак ініціатори проєкту не пояснюють, які саме органи у складі Нацполіції перевірятимуть фіксовані громадянами матеріали, хто саме та як проводитиме аналіз фото і відео, а також хто прийматиме рішення щодо складу правопорушення. У разі відсутності такого порядку існує ризик того, що об'єктивні та суб'єктивні ознаки фактів порушень не будуть належно оцінені, а притягнення до відповідальності у випадках порушень може відбуватися з перевищенням повноважень правоохоронних органів. Враховуючи кадрову недоукомплектованість правоохоронної системи та рівень оплати праці, можна припустити, як «зрадіють» там додатковому навантаженню. До того ж про покарання поліцейських за ті ж самі порушення у законопроєкті немає ні слова.

Діагноз: «схематоз»

Якщо автори законодавчої ініціативи впевнені, що надання можливості громадянам «бути поліцейськими» зменшить кількість ДТП, то чому б не провести паралель з механізмом роботи електронної системи публічних закупівель Prozorro, презентовану в Україні 5 років назад як «справжній діджитал»? Якщо «Слуги народу» пропонують українцям стати «поліцейськими», то так само під час запуску Prozorro громадян закликали бути «спостерігачами», переконуючи, що будь-хто на електронному майданчику може стежити за тендерами. Впровадження Prozorro мало б знизити корупційні ризики шляхом відкриття даних для контролю, але державні та комунальні підприємства навчилися оголошувати тендери самим собі. Народилися схеми приховування торгів від чужих постачальників, відсіювання невигідних фірм, «розпилювання» великих закупівель на менші тощо.

Під час карантину тендерні закупівлі перетворилися на цілий «клондайк» махінацій через скасування обов’язкової вимоги щодо довідок МВС та ДПС у паперовому вигляді. Можливості для тендерних афер зростають, а слабкі місця цієї системи ніхто не латає. Наостанок хочу зазначити, що чим більше прозорості нам обіцяє влада, тим більше можливостей відкривається для тіньової гри під час державних закупівель.

Тому ідея «Слуг народу» про надання можливості громадянам фіксувати порушення ПДР мала б передбачити ще одну норму – введення контролю за діями влади. Ст. 13 Закону України «Про дорожній рух» вже передбачена участь об'єднань громадян і громадян у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху. Тож громадяни і без того мають сприяти державним органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху.

З порушеннями ПДР, зафіксованими громадянами на особисті гаджети, мав би працювати окремий підрозділ у складі Нацполіції. Лише в такому випадку ініціатива могла б позитивно вплинути на зменшення аварійності на автошляхах. Цей підрозділ мав би взяти на себе обов’язки визначення розмірів штрафів та скеровування справ до суду. Однак жодна законодавча ініціатива не допоможе знизити аварійність на українських автошляхах без свідомого ставлення громадян до закону, а також працівників правоохоронних органів та влади до своїх обов’язків. Хоча поки що останні плодять «схеми» та залишаються безкарними.