Ключовим нововведенням Постанови, очевидно, слід вважати надання резидентам-позичальникам права подавати до НБУ для реєстрації кредитних договорів та договорів позики (договорів про надання фінансової допомоги) в іноземній валюті не лише оригінали документів, а також їх копії, при чому як у паперовій, так і в електронній формі (з використанням електронного цифрового підпису клієнта). Такий «пільговий режим» запроваджено і щодо платіжних операції за цими договорами: відтепер вони можуть здійснюватися на підставі оригіналів електронних документів, копій в електронній чи паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аналогічне спрощення стосується і процедури купівлі валюти банками-нерезидентами за рахунок коштів, розміщених на гривневих рахунках в українських банках-кореспондентах. Крім того, для підтвердження факту виконання робіт, надання послуг, за якими на вказані рахунки проведено оплату, можна буде пред’явити не лише оригінали зовнішньоекономічного договору чи акту (на яких уповноважений кореспондентський банк раніше зобов’язаний був ставити відмітку й знімати копії для подальшого їх зберігання), а й рахунок (інвойс), у випадку, якщо зовнішньоекономічним договором передбачено підтвердження надання послуг або виконання робіт у такий спосіб. Варто зазначити, що на практиці саме інвойси є найзручнішим інструментом для нерезидентів у відносинах з українськими контрагентами, а вимоги щодо необхідності оформлення актів, безумовно, були зайвим тягарем. Серед інших новел у цій частині – норма, якою передбачено можливість перевірки поставки продукції в Україну в електронних реєстрах митних декларацій. Як очікується, це також пришвидшить процес придбання валюти банками-нерезидентами.
Коментована постанова стосується й організаційних питань. Так, повноваження з реєстрації змін щодо пролонгації строку погашення основного боргу за кредитами в іноземній валюті відтепер, замість територіальних управлінь НБУ, в загальному порядку буде здійснювати Департамент реєстраційних питань та ліцензування, якому ще у серпні минулого року передано загальну функцію щодо реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті та змін до них. Це видається доволі логічними, адже усунення «розпорошення» повноважень щодо реєстрації різних видів змін до договорів між центральним апаратом та територіальними управліннями НБУ, очевидно, сприятимуть ефективності регулятора в частині здійснення контролю за кредитами в іноземній валюті.
З викладеного вбачається, що постановою №368 справді спрощено окремі механізми в роботі з кредитами в іноземній валюті та з зовнішньоекономічними контрактами, однак однозначно позитивний прогноз НБУ щодо результатів її прийняття не може бути нами розділений, враховуючи мінливість економічної ситуації в країні та, як наслідок, її низьку інвестиційну привабливість. Окрім того, описані вище зміни щодо використання копій документів можуть спричинити зловживання з боку недобросовісних резидентів-позичальників та їх контрагентів.
Нагадаємо, Національний банк України продовжує роботу з лібералізації системи валютного регулювання та контролю за зовнішньоекономічними операціями резидентів. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Чергові кроки у цьому напрямку затверджено постановою Правління Національного банку України від 11.08.2016 р. №368 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Зокрема, передбачена можливість подання резидентами до банків як оригіналів, так і копій документів в електронній формі для реєстрації укладених з нерезидентами договорів позики (змін до них), проведення платіжних операцій за цими договорами, здійснення резидентами розрахунків з нерезидентами через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях тощо.
Також Нацбанк розширює можливості фінансування імпортних операцій вітчизняних підприємств шляхом спрощення умов для залучення зовнішнього фінансування за участю іноземних експортно-кредитних агентств та міжнародних фінансових організацій.
Очікується, що зазначені зміни сприятимуть не лише запровадженню сучасних комунікаційних технологій у банківській системі, а й активізації зовнішньоекономічної діяльності. Зміни набувають чинності з 18.08.2016 р.