Світова тенденція активної боротьби з розмиванням оподатковуваної бази та переміщення прибутку набирає все більших обертів. Ця боротьба проводиться під егідою Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (далі – ОЕСР) та сформованим нею Планом BEPS. Як відомо, План BEPS включає 15 кроків, а імплементація рекомендацій, сформованих у цих кроках, має забезпечити найбільш ефективну боротьбу з агресивним податковим плануванням.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З 01.01.2017 р. до переліку світових країн, що взяли на себе зобов’язання впроваджувати рекомендації Плану BEPS до норм національного законодавства, приєдналась Україна. При цьому запроваджуватимуться не всі рекомендації, а лише 4 з 15 кроків, а саме 5, 6, 13, 14 кроки, що спрямовуються на боротьбу зі шкідливими податковими практиками та режимами, вдосконалення нині чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом внесення до них норм, які сприятимуть зменшенню рівня зловживання нормами цих угод, вдосконалення правил трансфертного ціноутворення та норм угод про уникнення оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів.
Розробка кроків щодо уникнення розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування стала адекватною та очікуваною реакцією на прогалини, які існують в міжнародному податковому законодавстві та національному законодавстві світових держав, що давали змогу зменшувати податковий тягар окремими транснаціональними компаніями або взагалі уникати зобов’язань зі сплати податків. Як наслідок, український бюджет втрачав значну частку податкових надходжень.
Ризики активної імплементації Плану BEPS в Україні
Зміни, які тягне за собою імплементація Плану BEPS, безперечно, є системними. При цьому до початку 2017 р. українському бізнесу все ж таки вдавалося ігнорувати процес деофшоризації, не втрачаючи надії, що План BEPS обійде нас стороною.
Однак сталося зовсім не так. Україна не тільки не проігнорувала План BEPS, а й почала активно вдосконалювати вже запроваджені норми. Наприклад, щодо трансфертного ціноутворення постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. №480 було запроваджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, операції з якими вважаються контрольованими. Таким чином, операції з суб’єктами господарювання, які зареєстровані не в низькоподаткових юрисдикціях, проте організаційно-правова форма яких передбачена переліком №480, також вважатимуться контрольованими.
Окрім того, розроблено проекти Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони» та «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо контролю за трансфертним ціноутворенням з метою імплементації Плану боротьби з розмиванням оподатковуваної бази та виведення прибутку (BEPS)». Як бачимо, за умови проведення активної та найбільш повної імплементації рекомендацій ОЕСР, український бізнес відчує на собі суттєві результати процесу деофшоризації.
За даними Міністерства фінансів України, наша держава приєднується до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS. Країни, що приєднуються до багатосторонньої угоди про обмін податковою інформацією, беруть на себе обов’язок здійснювати автоматичний обмін такою інформацією за результатами року. Перший обмін на міжнародному рівні має відбутися вже в кінці 2017 р., що надасть змогу оцінити переваги та недоліки такої системи задля подальшого її вдосконалення. Україна почне здійснювати такий обмін з 2020 р. за результатами 2019 р.
Дещо ускладнює ситуацію для бізнесу багатосторонній інструмент MLI. Як і будь-яка держава світу, Україна сильно інтегрована у світовий ринок руху капіталу. Українські компанії здійснюють велику кількість різноманітних зовнішньоекономічних операцій. Щоб доходи компаній від таких зовнішньоекономічних операцій не оподатковувалися двічі, країни укладають між собою Договори про уникнення подвійного оподаткування. На сьогодні в Україні діють 74 угоди про уникнення подвійного оподаткування. Однак з часом такі угоди в деяких аспектах втрачають актуальність та потребують уточнення. Перегляд положень кожної країни окремо (яких понад 70), підписання протоколів та їх ратифікація є дуже складним і тривалим процесом, який може розтягнутися на багато років.
З метою спрощення процедури вдосконалення угод про уникнення подвійного оподаткування було розроблено багатосторонній інструмент MLI, який по суті є унікальним механізмом, якщо дає змогу країнам-підписантам одночасно внести зміни в усі чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування з країнами, які зі свого боку також дали згоду на такі зміни.
Приєднатися до MLI Україна планує вже до кінця 2017 р., а це означає значне обмеження у наданні податкових пільг у визначених випадках.
Перспективи, що несе за собою деофшоризація
Незважаючи на значні обмеження, необхідно звернути увагу, що MLI передбачає вдосконалення процедури вирішення податкових спорів. Так, якщо платник податків вважатиме, що податкові органи однієї з країн неправильно інтерпретують положення міжнародних конвенцій, для нього передбачатиметься можливість звернення до податкового органу будь-якої з країн з обґрунтуванням своєї позиції та проханням вироблення єдиного підходу між податковими органами двох країн.
Окрім того, не потрібно забувати про репутацію українського бізнесу на міжнародній арені, яка нині перебуває на досить низькому рівні. Іноземні контрагенти набагато активніше співпрацюватимуть з українськими компаніями із запровадженням в нашій державі більш жорстких правил уникнення від оподаткування. Таким чином, українському бізнесу необхідно навчитися працювати за прозорими правилами, що допоможе залучати іноземних інвесторів та розвиватися навіть активніше, ніж до моменту запровадження Плану BEPS.