Механізм операцій з давальницькою сировиною (англ. «toll manufacturing») є достатньо поширеним інструментом, який використовується як у процесі виробництва продукції на внутрішньо державному рівні, так і між підприємствами різних країн. Суть цього інструменту полягає в тому, що одне підприємство, як правило, надає для обробки сировину/напівфабрикати, а інша компанія, яка має спеціалізовану техніку та обладнання для виконання поставлених завдань, виготовляє готову продукцію та передає її замовнику, отримуючи плату за виконані роботи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні останніми роками збільшується кількість угод про переробку, в яких переробником виступає українське підприємство. Багато іноземних компаній використовують стратегію давальницької сировини, яка дозволяє звести до мінімуму значні інвестиції, необхідні для виробництва готової продукції, а також уникнути необхідності модернізувати виробничі потужності та наймати робочу силу у своїй країні. Залучення українських підприємств до переробки зумовлене як помірною вартістю виконання робіт з переробки в Україні, так і наявністю преференційного нормативного митного регулювання – митного режиму переробки на митній території.
Поняття митного режиму переробки на митній території
Нормативне регулювання митного режиму переробки на митній території (далі – митний режим переробки), передбачене гл. 23 МК України та розд. 5 «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. №657 (далі – Порядок).
Згідно з умовами митного режиму переробки, іноземні товари піддаються переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Підприємство-резидент після отримання дозволу від митного органу на переробку товарів поміщає товари в режим переробки та після фактичної переробки готову продукцію, в межах встановлених митницею строків, реекспортує замовнику або поміщає в інший митний режим.
Особливістю цього режиму є те, що ні українське підприємство, ні іноземне підприємство, за умови дотримання умов митного режиму переробки, не сплачуватиме митні платежі чи ПДВ під час ввезення товару та вивезення продуктів переробки. Відповідно до ч. 1 ст. 148 МК України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами. Згідно з нормами ПК України, до операцій з ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування (п. 206.12), а операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування (п. 206.5).
Чи передбачена законодавством можливість залучення підрядника?
Як свідчить практика, достатньо часто, коли сировина/напівфабрикати перебувають на території України, у переробника з’являється потреба залучення до процесу переробки чи здійснення окремих операцій іншого підприємства (підрядника) через відсутність обладнання (виходу його з ладу) чи з метою економії коштів. Таким чином, перед підприємствами постають питання про те, чи можна залучати підрядника, на якому етапі, чи буде вважатися залучення підрядника недотриманням умов митного режиму переробки.
П. 4 Порядку передбачає, що у заяві на надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки мають бути зазначені відомості про всіх переробників, які здійснюватимуть переробку чи окремі операції з переробки товарів на митній території України, в тому числі зберігання товарів, що поміщаються в митний режим переробки, та продуктів переробки.
При цьому, згідно з МК України (п. 3 ч. 2 ст. 149), разом із заявою для отримання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки додаються договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) здійснюватимуть такі інші підприємства. Отже, декларант у заяві повинен обов'язково зазначити всіх переробників, які братимуть участь у переробці, з додаванням відповідних підрядних договорів.
Водночас законодавство також передбачає можливість залучення підрядника на стадії фактичної переробки. Дозвіл на виконання окремих операцій (чи повного циклу) може надаватися після отримання дозволу на переробку на підставі окремої заяви та з відображенням таких відомостей у ньому (ч. 3 ст. 150 МК України). Строк розгляду такої заяви законодавством не встановлений.
Однак нерідко трапляються випадки, коли підрядник залучається без отримання дозволу митниці, а митниця, виявивши порушення, донараховує ПДВ та митні платежі через порушення «умовного» митного режиму переробки.
Судова практика у справах про порушення порядку залучення підрядника
Суди займали різні позиції щодо відповідальності за залучення підрядника до операцій з переробки.
Зокрема, у постанові Сьомого апеляційного суду від 24.06.2020 р. у справі №560/923/19 суд вказав на законність прийняття податкового повідомлення-рішення щодо нарахування ввізного мита та ПДВ через недотримання підприємством, яке отримало дозвіл на переробку вимог митного режиму переробки на митній території України в частині виконання окремих операцій з переробки товарів іншим підприємством без дозволу митниці, що призвело до неправомірного використання наданих пільг.
В інших випадках податкові органи не змогли довести та надати документи, які встановлювали б, що оброблені підприємством предмети є саме товаром, поміщеним у митний режим переробки. У цій справі суд скасував нараховані платежі, оскільки висновки податкового органу базувалися на припущеннях (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 р. у справі №140/2386/18)
1406.2021 р. Верховний Суд у постанові у справі №560/1050/19 сформував позицію, за якою залучення до виконання робіт з переробки сировини знаходиться у площині умов поміщення в митний режим переробки, а не умов митного режиму, його вимог та обмежень. Суд вказує, що не зазначення у заяві на отримання дозволу на переробку товарів на митній території про залучення підрядника, безперечно, є порушенням ч. 3 ст. 150 МК України. Водночас це порушення не супроводжується порушенням вимог митного режиму щодо переробки ввезеної сировини та своєчасного вивезення (реекспорту) готової продукції.
Аналогічно норма п. 206.12 ст. 206 ПК України щодо обов`язку платника сплатити суму податкового зобов`язання з ПДВ не передбачає відповідальність за відсутність у платника дозволу на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки іншим підприємством.
Таким чином, неправомірним вважається нарахування митних платежів та ПДВ за залучення підприємством підрядника до виконання робіт з переробки без отримання дозволу. За такі дії передбачена адміністративна відповідальність за ст. 469 МК України.
Висновки
Отже, у разі залучення підрядника для виконання робіт із продуктами переробки підприємство повинне отримати дозвіл у митного органу. Відсутність дозволу митного органу не порушуватиме умов митного режиму переробки, а відповідальність за такі дії передбачена лише ст. 469 МК України. Угоди на переробку потрібно детально прописувати, в тому числі зазначати про наступне залучення підрядника до виконання робіт, а в підрядних договорах – чітко зазначати обсяги роботи з переліком наданих товарів.