20 серпня 2019, 12:49

Нові критерії блокування ПН/РК: що насправді оновили фіскали?

Опубліковано в №33-34 (687-688)

Мирослава Нечай
Мирослава Нечай «TaxLink, платформа податкових знань» експерт

08.08.2019 р. були введені в дію нові критерії ризиковості платника податку та операцій, а також показники, за якими визначається позитивна податкова історія, які можуть бути підставою для блокування податкових накладних або розрахунків коригування. Зазначені вище критерії та показники були затверджені листом ДФС України від 07.08.2019 р. №1962/99‑99‑29‑01‑01 та №1963/99‑99‑29‑01‑01, заміняючи правила, встановлені раніше листом від 05.11.2018 р. №4065/99‑99‑07‑05‑04‑18.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Однак, аналізуючи лист, прийнятий ДФС України, можна констатувати, що фактично контролюючий орган не запропонував глобальних змін. Якщо оцінювати зміни до критеріїв ризиковості платника податків, то варто зауважити, що ознаки автоматичного віднесення платника ПДВ до переліку ризикових суб'єктів господарювання залишилися аналогічними до тих, що були затверджені в листопаді минулого року. Проте деяких трансформацій зазнали ознаки, за якими платника можуть віднести до ризикових на підставі відповідного рішення контролюючого органу.

Наприклад, якщо раніше ризиковими могли бути визнані платники, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також у Криму, то з 08.08.2019 р. такими можуть бути платники, у яких керівник, головний бухгалтер або особа, що має право підпису згідно з даними ЄДР, зареєстровані за адресою, яка знаходиться на зазначених вище територіях, непідконтрольних Україні. Очевидно, що така зміна критерію є не зовсім виправданою, оскільки місце прописки та фактичне місце проживання у сьогоднішніх реаліях не завжди збігаються. Тобто особа (керівник або головний бухгалтер) запросто можуть проживати, наприклад, у Києві. Однак, якщо місце реєстрації не буде змінене, контролюючі органи можуть віднести юридичну особу до переліку ризикових, а це вже причина для зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Також листом від 07.08.2019 р. ДФС України додала нову ознаку, за наявності якої платника ПДВ можна визнати ризиковим: якщо протягом останніх 2‑х звітних періодів він не подавав податкову звітність з ПДВ. Проте додаючи одну нову ознаку, ДФС скасувала одну стару, а саме: виключено як підставу для визнання ризиковими тих осіб, які нещодавно були зареєстровані платниками ПДВ. У всьому іншому критерії для визнання платника ПДВ ризиковим фактично залишилися такими, як і в попередньому листі ДФС України від 05.11.2018 р. №4065/99‑99‑07‑05‑04‑18.

Окрім того, у листі від 07.08.2019 р. був доданий новий критерій для визнання операції ризиковою, на підставі якого, за відсутності позитивної податкової історії, реєстрація деяких розрахунків коригування в ЄРПН буде зупинена. Згідно з доданим критерієм, вважатиметься ризиковою операція, за якою складається розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань на неплатника ПДВ, у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН.

Отже, за логікою ДФС України, не є ризиковими випадки повернення товару протягом 14 днів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Однак контролюючий орган не врахував, що повернення товару, згідно з нормами цивільного законодавства, може бути здійснене в інший строк, ніж 14 днів. При цьому операція не вважається «підозрілою» (наприклад, у зв'язку з недоліком товару, на який була надана гарантія).

Водночас показники для визначення позитивної податкової історії взагалі не зазнали будь-яких трансформацій та фактично були перенесені з листа ДФС України від 05.11.2018 р. №4065/99‑99‑07‑05‑04‑18. Однак, окрім нібито «оновлення» критеріїв, необхідних для застосування процедури блокування податкових накладних, можна припустити, що ДФС України мала не лише благородну мету.

Зокрема, 02.04.2019 р. Верховний Суд у справі №822/1878/18 скасував рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної на підставах, затверджених листами ДФС України. Зокрема, головним аргументом суду став той факт, що листи органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами відповідно до ст. 117 Конституції України, а тому не є джерелом права. Тобто Верховний Суд чітко вказав на факт протиправності блокування податкових накладних за критеріями, які встановлені на рівні листів, оскільки такі листи не є джерелом права. Проте такий висновок Верховного Суду не завадив ДФС України встановити нові критерії, знову затвердивши їх листами.

Таку поспішність у встановлені нібито нових критеріїв потрібно розглядати у системному зв'язку з нещодавніми рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. у справі №640/1240/19, яким ДФС України зобов'язано відкликати лист, що встановлював на той час критерії ризиковості платника, операцій та позитивної податкової історії; від 05.06.2019 р. у справі №826/12108/18, яким скасовуються п. 10, 20, 21 порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2019 р. №117.

Тобто якщо рішення Верховного Суду безпосередньо впливало лише на конкретного позивача у справі, яку він розглядав, то вищезазначені рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, за умови набрання ними чинності (наразі вони оскаржуються в апеляційному суді), фактично скасовували б процедуру блокування у теперішньому її вигляді.

Лист ДФС України від 05.11.2018 р. №4065/99‑99‑07‑05‑04‑18, яким встановлювалися критерії блокування, мав би бути відкликаний згідно з рішенням від 26.04.2019 р., а нові критерії ДФС не змогла б затвердити за рішенням від 05.06.2019 р., оскільки воно скасовує взагалі будь-які повноваження ДФС встановлювати вищезазначені критерії.

Однак ДФС України, не чекаючи на рішення апеляційного суду в зазначених вище справах, затвердила нові критерії, які фактично є аналогічними до попередніх, але одночасно є нібито новими, а тому них не поширюватиметься рішення Окружного адміністративного суду м. Києва. При цьому ДФС не виправила порушення у процедурі встановлення таких критеріїв, оскільки вони знову були затверджені листами. Як наслідок, суди все одно скасовуватимуть рішення контролюючих органів у зв'язку з протиправністю підстав, на яких вони були прийняті. Водночас бюджет також зазнаватиме втрат через завантаження судів однотипними програшними для фіскалів справами та відшкодування платникам судових витрат.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати